Постанова № 37402459, 26.02.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 924/1253/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. , судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 28.10.2013 року у справі № 924/1253/13 (суддя Муха М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ РСС"

до Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"

про стягнення заборгованості за договором в сумі 100390,00 грн. та 8047 грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28 жовтня 2013 року у справі №924/1253/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ РСС" (м. Полтава, вул. Фрунзе, буд.225, кім.310, код ЄДРПОУ 36864393) (надалі – позивач) до Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Хмельницький, вул.Свободи, 77, код ЄДРПОУ 31100492) (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором в сумі 100390,00 грн. та 8047,00 грн. 3% річних задоволено частково /а.с.63-64/. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ РСС" 100390 грн. (сто тисяч триста дев'яносто гривень 00 коп.) боргу, 8039,67 грн. (вісім тисяч тридцять дев'ять гривень 67 коп.) 3% річних та 2168,65 грн. (дві тисячі сто шістдесят вісім гривень 65коп.) судового збору. У позові про стягнення 7,33 грн. 3% річних відмовлено.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що позивачем згідно видаткової накладної №74 від 15.06.2012 року, акту надання послуг №75 від 15.06.2012 року, залізничної накладної про перевезення вантажу від 15.06.2012 року було поставлено та надано, а відповідачем згідно акту приймання - передачі від 15.06.2012 року отримано товару та послуг на загальну суму 375390,00 грн.. На оплату вказаної суми позивачу виставлено рахунок №75 від 15.06.2012 року. Відповідачем частково сплачено вартість отриманого товару в сумі 275000,00 грн., про що свідчать надані до матеріалів справи банківські виписки від 17.07.2012 року, 29.04.2013 року, 16.05.2013 року, 20.05.2013 року, 01.06.2013 року, 03.07.2013 року та 26.07.2013 року. Залишок боргу становить 100390,00 грн.. Докази сплати боргу в матеріалах справи відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити /а.с.84-85/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки висновки суду першої інстанції, зазначені в рішенні, не відповідають обставинам справи, судом не повністю з’ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а також судом при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом було допущено помилку при обрахунку 3% річних, які згідно з наданим відповідачем розрахунком становлять 7540,24 грн., а не 8039,67 грн., як зазначено в рішенні суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2013 року апеляційну скаргу відповідача ДП «Хмельницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 29 січня 2014 року /а.с. 81-82/.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 28 січня 2014 року, відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П., суддя Саврій В.А. /а.с. 101/.

Позивач своїм правом, передбаченим статтею 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Водночас Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Промислова Компанія РСС» було подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. В даному клопотанні позивач також просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін /а.с. 103, 110/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 січня 2014 року, у зв’язку із неявкою представників сторін, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 26 лютого 2014 року /а.с. 105-106/.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /а.с. 107-108/.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 2 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 29 січня 2014 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до протоколу позачергових зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Кепітл Корпорейшн" від 08.11.2012 року змінено повне найменування товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Кепітл Корпорейшн" від 08.11.2012 року на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ РСС". Дане товариство є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Кепітл Корпорейшн".

11.01.2013 року зареєстровано нову редакцію статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ РСС", номер запису 15881050006008810.

15.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петролеум Кепітал Корпорейшн", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ РСС" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 90-12. В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: продукти нафтоперероблення рідкі, мазут - 200тн. (надалі товар). Найменування (номенклатура, асортимент) Товару 23.20.1 Продукти нафтоперероблення рідкі, мазут. Кількість товару, що підлягає поставці згідно умов цього договору становить мазут в кількості 200 тон.

Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку товару, та відповідно загальну кількість товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього договору та не зобов'язаний замовляти товар на всю суму, визначену сторонами як ціна Договору (п.1.1 -1.3 договору).

Ціна цього Договору становить 1290000 грн. в т. ч. ПДВ - 215000,00 грн., що станом на дату укладення Договору, дорівнює загальній вартості товару. Загальна вартість Товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього договору. Загальна вартість товару з транспортними витратами (перевезення залізничним транспортом, становить 44000,00 грн.) всього становить 1290000 грн. з ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін. Вартість тари, упаковки, маркування за цим Договором включається у загальну вартість товару. Ціна за одиницю товару становить: 6230,00 грн. з ПДВ за 1 тонну, вартість перевезення залізничним транспортом, становить 220 грн. за 1т з ПДВ (п.3.1 договору).

Розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем після пред'явлення постачальником, отримання від постачальника рахунку на оплату товару та підписання сторонами акту приймання-передачі товару і передачі документів, зазначених пунктом 4.2. договору, проте в будь-якому випадку після отримання замовником повного розрахунку від Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області.

Сторони погодили, що покупець зобов'язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар не раніше ніж через 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту отримання від постачальника документів відповідно до п.4.1., п.4.2 цього договору, проте виключно після отримання повного розрахунку від замовника Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області. У разі недостатності суми проведеного покупцем на постачальника платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги постачальника у такій черговості; 1) за будь - яких умов у першу чергу сплачується (погашається) сума основного боргу; 2) всі інші нарахування та платежі сплачуються (погашаються) виключно після сплати (погашення) суми основного боргу (п.п. 4.1, 4.3, 4.4 Договору).

Відповідно до п.5.1 договору строк (термін) поставки (передачі) товарів за договором: постачальник здійснює поставку першої партії товару на умовах: DАР - доставка в пункт призначення (Інкотермс 2010) в строк не більше 10 календарних днів після підписання цього договору. На поставку кожної наступної партії товару покупець надає постачальнику письмову заявку.

Після передачі товару та надання документів, зазначених у п.4.1, п.4.2 договору між сторонами оформляється відповідний акт приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін (п.5.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як встановлено судами обох інстанцій, позивачем згідно видаткової накладної №74 від 15.06.2012 року, акту надання послуг №75 від 15.06.2012 року, залізничної накладної про перевезення вантажу від 15.06.2012 року було поставлено та надано, а відповідачем згідно акту приймання - передачі від 15.06.2012 року отримано товару та послуг на загальну суму 375390,00 грн. На оплату вказаної суми позивачу виписано рахунок № 75 від 15.06.2012 року.

Відповідачем було частково сплачено вартість отриманого товару в сумі 275000,00 грн., про що свідчать надані до матеріалів справи банківські виписки від 17.07.2012 року, 29.04.2013 року, 16.05.2013 року, 20.05.2013 року, 01.06.2013 року, 03.07.2013 року та 26.07.2013 року. Залишок боргу становить 100390,00 грн..

Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про задоволення вимог про стягнення основної суми боргу, оскільки, відповідачем в добровільному порядку борг не сплачено, в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості.

Крім того, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 8047 грн. за періоди: з 16.09.2012 року по 28.04.2013 року на суму 325390 грн., з 29.04.2013 року по 19.05.2013 року на суму 275390 грн., з 20.05.2013 року по 31.05.2013 року на суму 225390 грн., з 01.06.2013 року по 02.07.2013 року на суму 175390 грн., з 03.07.2013 року по 25.07.2013 року на суму 125390 грн., з 26.07.2013 року по 10.10.2013 року на суму 100390 грн..

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами статті 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру правовідносин.

Положеннями статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За таких обставин, суди обох інстанцій вважають правомірною вимогу про стягнення заборгованості в сумі 100390 грн., яка підлягає задоволенню та стягненню із відповідача.

Відповідно до вимог статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахованих позивачем 3% річних в розмірі 8047 грн., то колегією суддів розрахунки перевірено та встановлено, що обґрунтованим та підтвердженими матеріалами справи є стягнення 3% річних в розмірі 8039,67 грн., відтак місцевим господарським судом правомірно відмовлено стягненні 7,33 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 28.10.13 р. у справі №924/1253/13 залишити без змін, апеляційну скаргу ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/1253/13 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.