Постанова № 37401788, 26.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 р. Справа № 821/2827/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Кравець О.О. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом підприємства споживчої кооперації «Лада» Великолепетиського районного товариства до Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року підприємство споживчої кооперації «Лада» Великолепетиського районного споживчого товариства (далі ПСК «Лада») звернулося до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби, у теперішній час - Каховська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі Каховська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2012 року:

- №0000059999 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 680 грн.;

- №0000069999 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 1 213 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у відповідача не було підстав для проведення фактичної перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані рішення. Також, на думку позивача, штрафна санкція по податковому повідомленню-рішенню від 01 жовтня 2012 року №0000059999 безпідставно застосована за кожний нероздрукований звітний чек, а не в цілому за порушення. Крім того, позивач зазначив, що ним допущено несвоєчасне відображення в КОРО руху готівки, проте не її несвоєчасне оприбуткування, тому податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року №0000069999 є необґрунтованим. Висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки факт своєчасного оприбуткування готівки підтверджується наявними фіскальними звітними чеками та відповідними записами в книзі ОРО, а фіскальні звітні чеки роздруковувались підприємством своєчасно, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач заперечень на позов не надав.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові-повідомлення рішення від 01 жовтня 2012 року №0000059999 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 680 грн. та №0000069999 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 1 213 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Каховська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року за №0000069999 на суму 1 213 грн., суд першої інстанції встановив наступні обставини.

Відповідно до акта перевірки, позивачем вчинені такі порушення:

- несвоєчасно (не у день надходження) обліковані (оприбутковані) в книзі ОРО готівкові кошти, які надійшли до каси (місце проведення розрахунків) згідно фіскальних звітних чеків №474 та №481 за 11.07.2011 року та 20.07.2011 року у сумі 81,20 грн. та 161,40 грн., відповідна готівка до каси фактично надійшла 10.07.2011 року та 19.07.2011 року, а оприбуткована в книзі ОРО на наступний день, тобто несвоєчасно.

Загальний розмір готівкових коштів, які були обліковані несвоєчасно складає 242,60 грн.

За вказане порушення до позивача, застосована штрафна санкція згідно абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у вигляді п'ятикратного розміру не оприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки (242,60х5=1 213 грн.).

З письмових доказів вбачається:

1) щодо несвоєчасного оприбуткування готівки у сумі 81,20 грн. 10.07.2011 року - копією нефіскального звітного чеку підтверджується початок роботи касового апарату 11.07.2011 року о 07:23:20 год., при цьому сума готівки складає 370,24 грн., останній звітний чек №2334, відповідає номеру останнього звітного чеку, зазначеному у попередньому Z-звіті №473;

- згідно фіскального звітного чеку від 11.07.2011 року за №474 станом на 15:23:40 год. в касі 11 липня 2011 року було оприбутковано денну суму готівки 81,20 грн., яка відповідає денній сумі продажу, при цьому в звіті зазначено - «готівкою 370,24 грн.», «в сейфі 451,44 грн.»;

- з наданої фотокопії сторінки з КОРО вбачається, що запис щодо оприбуткування готівкових коштів за 11.07.2011 року на підставі Z-звіту №474 у загальній сумі 451,44 грн. було здійснено 11.07.2011 року, тобто в день надходження готівкових коштів.

2) щодо несвоєчасного оприбуткування готівки у сумі 161,40 грн. 19.07.2011 року - копією нефіскального звітного чеку підтверджується початок роботи касового апарату 19.07.2011 року о 07:30:18 год., при цьому сума готівки складає 1 193 грн., останній звітний чек №2366, відповідає номеру останнього звітного чеку, зазначеному у попередньому Z-звіті №480;

- згідно фіскального звітного чеку від 20.07.2011 року за №481 станом на 07:17:46 год. в касі 19 липня 2011 року було оприбутковано денну суму готівки 161,40 грн., яка відповідає денній сумі продажу, при цьому в звіті зазначено - «готівкою 1 193 грн.», «в сейфі 1 354,40 грн.»;

- з наданої фотокопії сторінки з КОРО вбачається, що запис щодо оприбуткування готівкових коштів за 19.07.2011 року на підставі Z-звіту №481 від 20.07.2011 року у загальній сумі 1354,40 грн. було здійснено 19.07.2011 року, тобто в день надходження готівкових коштів до каси.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновків, що доводи податкового органу про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів за Z-звітом №474 на суму 81,20 грн. та Z-звітом №481 на суму 161,40 грн. є необґрунтованими, у зв'язку з чим, необхідно скасувати податкове повідомлення-рішення №0000069999 від 01 жовтня 2012 року.

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення №0000059999 від 01 жовтня 2012 року про застосування штрафної санкції у сумі 680 грн., суд першої інстанції встановив такі обставини.

Згідно з актом перевірки, позивачем не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків (Z - звітів) у двох випадках - 19.07.2011 року та 10.07.2012 року (за вказані дати фіскальні звітні чеки роздруковані не були, згідно контрольних стрічок за вказані дати велась реалізація товарів через РРО).

З письмових доказів, наданих позивачем, вбачається:

- після виконання Z-звіту №480 за 18.07.2011 року з останнім фіскальним чеком №2366, робота РРО почалась 19.07.2011 року о 07:30:18 год. згідно відповідного не фіскального звітного чеку, тобто першу розрахункову операцію здійснено 19.07.2011 року після 07 год. 30 хв. Наступний Z-звіт №481 було роздруковано 20.07.2011 року о 07:17:46 год. Тобто від початку роботи РРО та реєстрації першої розрахункової операції за 19.07.2011 року до виконання Z-звіту №481 минуло не більше 24 годин.

- після виконання Z-звіту №734 за 09.07.2012 року з останнім фіскальним чеком №3449, робота РРО почалась 11.07.2012 року о 08:35:08 год. згідно відповідного не фіскального звітного чеку, тобто першу розрахункову операцію здійснено 11.07.2011 року після 08 год. 35 хв. Наступний Z-звіт №735 було роздруковано 11.07.2012 року о 15:50:21 год. Тобто від початку роботи РРО та реєстрації першої розрахункової операції за 11.07.2012 року до виконання Z-звіту №735 минуло не більше 24 годин.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивачем здійснювалось друкування фіскальних звітних чеків у відповідності до вимог законодавства, тому податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року №0000059999 є неправомірним.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року за №0000069999 на суму 1 213 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Зі змісту п.3 адміністративного позову слідує, що позивач погоджується з виявленим перевіркою порушенням щодо несвоєчасного відображення в КОРО руху готівки, проте вважає, що це порушення полягає у неправильному обліку готівки, а не в її неоприбуткуванні. Позивач зазначає, що факт оприбуткування готівки підтверджується наявними фіскальними звітними чеками №474 від 11 липня 2011 року та №481 від 20 липня 2011 року. Таким чином, на думку позивача, оскільки Законом передбачена відповідальність лише за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, то він не може нести відповідальність за неправильний (несвоєчасний) облік готівки.

З наведеного вбачається, що позивач намагається обґрунтувати свою правову позицію не доведенням факту своєчасного оприбуткування готівки, а підміною понять, стверджуючи, що поняття: «облік готівки» не є тотожним поняттю «оприбуткування готівки».

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з актом перевірки (а.с.8): «…- несвоєчасно (не у день надходження) обліковані (оприбутковані) в книзі КОРО готівкові кошти, що надійшли до каси».

Таким чином, в акті перевірки поняття «обліковані» та «оприбутковані» вживаються як тотожні, що відповідає нормам «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим Постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Так, пунктом 2.6 Положення визначено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Таким чином, у розумінні Положення «оприбуткування готівки» є «обліком готівки» у касовій книзі або у КОРО, тому доводи позивача, що виявлене перевіркою порушення: несвоєчасний облік готівки не є порушенням, яке полягає у несвоєчасному оприбуткуванні готівки, є безпідставними.

Згідно з актом перевірки, готівка, стосовно якої надруковані фіскальні звітні чеки №474 від 11 липня 2011 року та №481 від 20 липня 2011 року, фактично надійшла до каси, відповідно 10 липня 2011 року та 19 липня 2011 року.

Жодного доказу на спростування встановлених перевіркою зазначених дат надходження готівки до каси позивач не надав і суд першої інстанції не виявив.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо недопущення позивачем порушення у вигляді несвоєчасного оприбуткування готівки та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року за №0000069999 на суму 1 213 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000059999 від 01 жовтня 2012 року про застосування штрафної санкції у сумі 680 грн. за нещоденне друкування Z-звітів, колегія суддів зазначає наступне.

В адміністративному позові позивач погоджується з цим порушенням, однак вважає, що він має нести відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., а не 680 грн., тобто, за порушення в цілому, а не за кожен нероздрукований звітний чек.

Натомість податковий орган стверджує, що позивач повинен нести відповідальність за кожен нероздрукований звітний чек.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача з таких підстав.

Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачено, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На думку колегії суддів, застосоване в тексті Закону визначення «не роздрукування або не зберігання фіскального звітного чеку» жодним чином не свідчить про необхідність застосування штрафної санкції за кожний не збережений або не роздрукований фіскальний звітний чек, а лише визначає суму штрафу за факт вчинення суб'єктом господарювання порушення вимог даного Закону. Так, законодавець передбачив застосування фінансової санкції за певний вид порушення - невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання, а не за кожен виявлений при перевірці випадок такого порушення.

Відповідно сума штрафу за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку порушення повинна складати 340 грн. (17 грн. х 20 = 340), про що було вірно зазначено позивачем в адміністративному позові.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про недопущення позивачем вказаного порушення з посиланням на друкування звітів в межах 24-годиного терміну є необґрунтованим.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення №0000059999 від 01 жовтня 2012 року на суму 340 грн.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги ПСК «Лада» до Каховської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов підприємства споживчої кооперації «Лада» Великолепетиського районного товариства - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 01 жовтня 2012 року №0000059999 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 340 грн.

Відмовити підприємству споживчої кооперації «Лада» Великолепетиського районного товариства у задоволенні інших позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець