Рішення № 37401279, 12.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21357/13 12.02.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.Бі.Ай"

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 1 378,81 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Тараненко А.П., за довіреністю

від відповідача: Бабюк Т.П., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.Бі.Ай" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 1 378,81 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/21357/13, розгляд справи призначено на 04.12.2013 р.

У судове засідання 04.12.2013 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/21357/13 позивач виконав частково.

У судове засідання 04.12.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/21357/13 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 04.12.2013 р. не з'явився, а також у зв'язку з частковим виконанням позивачем та невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/21357/13 розгляд справи було відкладено на 25.12.2013 р.

25.12.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 25.12.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/21357/13 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 р. справа № 910/21357/13 була прийнята до провадження суддею Гавриловською І.О. та призначена до розгляду на 22.01.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 13.01.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/21357/13 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. справу № 910/21357/13 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 22.01.2014 р.

У судове засідання 22.01.2014 р. представники сторін з'явились. Представник позивача у судовому засіданні надав суду письмові заперечення на відзив.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 12.02.2014 р.

У судове засідання 12.02.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 12.02.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2010 р. між Задорожнім Вадимом Сергійовичем (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування на транспорті № 007080/4017/0000001 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ.

30.03.2013 р. приблизно о 09 год. 50 хв. водій Бойчас О.М., керуючи транспортним засобом марки «ЛАЗ», державний номерний знак 07-356 КА, в м. Києві по пр. Оболонський - пр. Г. Дніпра, залежно від швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, стану дорожнього покриття, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ, під керуванням водія Задорожнього В.С., внаслідок чого обидва транспортних засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26.04.2013 р. Бойчаса О.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., згідно з ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 61С/05/13 від 05.06.2013 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ, в результаті вищезазначеної ДТП, складає 5 988,59 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про те, що позивачем було невірно визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля марки «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ, у зв'язку з тим, що у Звіті про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 61С/05/13 від 05.06.2013 р. не розраховано коефіцієнт фізичного зносу зазначеного автомобіля. Крім того, відповідач зазначає, що його уповноваженого представника не було викликано на процедуру проведення дослідження пошкодженого автомобіля.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Як вбачається з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з п. п. 4.3. - 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика), за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ.

У звіті або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація:

а) повне найменування суб'єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб'єкта оціночної діяльності;

б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку;

в) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ;

г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки);

ґ) назва об'єкта (об'єктів), представленого для оцінки;

д) найменування юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ;

е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації;

є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання;

ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце);

з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання);

и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом);

і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об'єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки;

ї) ідентифікаційні дані КТЗ відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або з копій цих документів;

й) показання одометра (тахографа) КТЗ або лічильника мотогодин (за наявності);

к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах;

л) відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ;

м) відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв'язання поставлених питань;

н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів;

о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та припущення, у межах яких проводилася оцінка;

п) викладення змісту використаних методичних підходів, методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків;

р) висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження);

с) додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

Судом встановлено, що Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 61С/05/13 від 05.06.2013 р. було складено у відповідності до норм чинного законодавства України, враховуючи наступне.

Спеціаліст, який проводив відповідне дослідження, діяв на підставі Свідоцтва № 6330 від 04.10.2008 р. та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 6869- ПК від 26.10.2011 р. (Сертифікат Фонду державного майна України № 12819/11 від 26.10.2011 р.).

Під час проведення дослідження спеціалісту було надано для огляду пошкоджений автомобіль марки «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ, визначена спеціалістом з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, про що зазначено у розділі «Дослідження за п. 3».

Крім того, п. 5.2. Методики передбачено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Проте, в Методиці не міститься жодних вказівок щодо того, що у зв'язку з неповідомленням іншої сторони щодо проведення процедур оцінки пошкодженого колісного транспортного засобу з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику такого автомобіля, звіт, складений за результатом оцінки є неналежним доказом вартості матеріального збитку, в розумінні п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

При цьому, позивач зазначає у своїх запереченнях на відзив про те, що спеціалістом, який проводив дослідження пошкодженого автомобіля марки «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ, було запрошено представника відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене, доводи відповідача, що Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 61С/05/13 від 05.06.2013 р. було складено з порушеннями та за відсутності представника відповідача спростовується матеріалами справи та нормами чинного законодавства України.

В свою чергу, Аварійний сертифікат (ЦВ) № 2562/4, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит», не приймається судом, як належний та допустимий доказ розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, у зв'язку з тим, що дане дослідження здійснювалось без огляду пошкодженого автомобіля на підставі наданих відповідачем документів.

Враховуючи викладене, суд приймає Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 61С/05/13 від 05.06.2013 р. в якості належного та допустимого доказу вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ, в розумінні ст. 34 ГПК України.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 00113321 від 13.06.2013 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ, внаслідок ДТП, яка сталась 09 год. 50 хв. по пр. Оболонський - пр. Г. Дніпра, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 6 343,90 грн.

На підставі страхового акту № 00113321 від 13.06.2013 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 6 343,90 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 021245 від 18.06.2013 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «ЛАЗ», державний номерний знак 073-56 КА, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «Ю.Бі.Ай», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0454081.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АС/0454081 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ЛАЗ», державний номерний знак 07-356 КА.

Позивачем на адресу відповідача була направлена заява на виплату страхового відшкодування вих. № 3972 від 23.07.2013 р.

07.10.2013 р. від відповідача на рахунок позивача надійшли кошти в розмірі 3 965,09 грн. з призначенням платежу: страхове відшкодування в порядку регресу згідно Акту АР-030/13 від 07.10.2013 р., що підтверджується копією виписки по особовому рахунку позивача.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АС/0454081 встановлено франшизу в розмірі 1 000,00 грн.

Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № АС/0454081, при визначенні розміру позовних вимог.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1 023,50 грн. (5 998,59 грн. - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хюндай», державний номерний знак АМ 0950 АТ, відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 61С/05/13 від 05.06.2013 р.; за вирахуванням 3 965,09 грн. - страхове відшкодування, сплачене відповідачем на користь позивача; та за вирахуванням 1 000,00 грн. франшизи, встановленої Полісом № АС/0454081).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 1 378,81 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 023,50 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.Бі.Ай" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 48, офіс 708; ідентифікаційний код: 31113488) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 14-В; ідентифікаційний код: 20033533) страхове відшкодування в розмірі 1 023 (одна тисяча двадцять три) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 277 (одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 14 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 17.02.2014 р.

Суддя О.В. Нечай