Постанова № 37401188, 27.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2014 року 16:50 № 826/20608/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Яцюті М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки»до треті особиРеєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД» Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс»провизнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки»» (далі по тексту - позивач, ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД» (далі по тексту - третя особа 1, ТОВ «Сілтек ЛТД»), Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - третя особа 2, Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА) про визнання незаконним та скасування рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 08 січня 2014 року.

У судове засідання 08 січня 2014 року з'явились представники позивача. Представники відповідача та третіх осіб до суду не з'явилися, що в силу приписів частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України стало підставою для відкладення розгляду справи на 21 січня 2014 року.

У судовому засіданні, призначеному на 21 січня 2014 року, судом оголошувалась перерва до 29 січня 2014 року.

У судовому засіданні, призначеному на 29 січня 2014 року, за клопотанням позивача та третьої особи 1 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Українську студію телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі по тексту - третя особа 3, УСТФ «Укртелефільм»), Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі по тексту - третя особа 4, ПАТ «Банк Форум») та Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (далі по тексту - третя особа 5, ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс») , у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 12 лютого 2014 року.

У судове засідання 12 лютого 2014 року з'явився представник позивача, який наполягав на задоволенні позову та представники третьої особи 1 і третьої особи 4, які проти задоволення позову заперечували. Представник відповідача та інших третіх осіб у судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 12 лютого 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні та зобов'язав представників ТОВ «Сілтек ЛТД» та ПАТ «Банк Форум» до 14 лютого 2014 року подати витребувані судом документи.

17 лютого 2014 року представником ТОВ «Сілтек ЛТД» через канцелярію суду подано заперечення проти позову, а 27 лютого 2014 року представником ПАТ «Банк Форум» - витребувані судом документи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

21 березня 2011 року на підставі акту приймання - передачі №24 позивачем від Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації отримано квартиру №6, розташовану за адресою: м. Київ, вул. О. Туманяна, 15-А, секція Ж.

У подальшому зазначеній квартирі було присвоєно №505, про що Головне управління житлового забезпечення повідомило позивача листом від 28 листопада 2012 року №044/93-270А.

Розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 15 березня 2013 року №123 за результатами розгляду прохання ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки», викладеного у листі №151 від 01 березня 2013 року, квартиру №505 житловою площею 41,40 кв.м. на вулиці О. Туманяна, 15-А в м. Києві включено до складу службового житла.

Не зважаючи на прийняття зазначених рішень та передачу названої квартири як службового житла позивачу, рішенням державного реєстратора від 06 листопада 2013 року індексний №7641184 квартира зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «Сілтек ЛТД», а останньому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд приходить до наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами та доповненнями (далі по тексту - ЦК України), Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України від 01.07.2004р. №1952-IV), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок №703).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Таким законом є Закон України від 01.07.2004р. №1952-IV, преамбулою якого закріплено, що він визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно з частиною 1 статті 3 названого Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (стаття 4 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV).

До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав (пункти 1, 2 частини 1 статті 8 того ж Закону).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Приписами частини 2 названої статті визначено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав, порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частин 1-3 статті 17 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю. Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, частиною 1 статті 19 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV закріплено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

На реалізацію наведених вище банкетних норм, постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (пункт 10 Порядку №703).

Пунктом 16 Порядку № 703 визначено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України від 01.07.2004р. №1952-IV.

Однією з підстав для відмови в державній реєстрації права, згідно пункту 4 частини 1 статті 24 названого Закону, є подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

У пункті 26 Порядку №703 містяться аналогічні положення що й в Законі України від 01.07.2004р. №1952-IV про те, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 названого Порядку визначено перелік документів для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідні для виникнення, переходу або припинення права власності.

У той же час, пунктом 29 Порядку №703 закріплено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Крім того, Порядком №703 встановлено особливості державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Так, пунктом 42 закріплено, що державний реєстратор у встановлених законом випадках за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідні випадки визначені статтею 18 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV, в якій зазначено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається:

1) фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна;

2) членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;

3) юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками);

4) фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується);

5) фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм;

6) реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна;

7) у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів;

8) фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки;

81) фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

9) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 46 Порядку №703 для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав:

- документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення);

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

- документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна);

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

- документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Крім того, абзацом 8 названого пункту закріплено, що у разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося двома і більше особами, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав документ, яким визначено окрему частину об'єкта нерухомого майна, що набувається у власність кожною з таких осіб, або письмову заяву даних осіб про розподіл часток у спільній власності на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна у зв'язку з набуттям права спільної власності на такий об'єкт.

У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті спільної діяльності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав договір про спільну діяльність або договір простого товариства (абзац 9 пункту 46 Порядку №703).

Як встановлено судом під час розгляду справи та не заперечувалось представниками сторін, 30 січня 2004 року між Приватним акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» та Українською студією телевізійних фільмів «Укртелефільм» укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи.

В рамках зазначеного договору проведено будівництво адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом на вулиці О. Туманяна, 15-А в Дніпровському районі м. Києва.

На виконання підпункту 2.1.4. рішення Київської міської ради від 26 червня 2003 року №547/707 «Про погодження місць розташування об'єктів», яким погоджено УСТФ «Укртелефільм» місце розташування адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом на частині земельної ділянки, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 31 березня 1959 року №484 «Про відвод земельної ділянки комітету по радіомовленню і телебаченню при Раді Міністрів УРСР під будівництво кінозйомочного комплексу в Дарницькому районі», орієнтовною площею 0,93 га, 15 листопада 2010 року між УСТФ «Укртелефільм» та Головним управлінням житлового забезпечення підписано акт №196 про передачу 28 квартир в рахунок 5% відрахувань за житлове будівництво по вулиці О. Туманяна, 15-А.

Зі змісту листа УСТФ «Укртелефільм» від 25 жовтня 2012 року №247/01 адресованого Головному управлінню житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що 24 лютого 2009 року між сторонами договору про спільну діяльність було підписано Акт розподілу квартир в адміністративно-житловому комплексі за адресою: вул. О. Туманяна, 15-А у Дніпровському районі м. Києва, який є додатком до названого Договору.

З огляду на викладене, а також враховуючи наведені вище приписи Порядку №703, суд приходить до висновку, що під час проведення реєстрації прав на новозбудовану квартиру за ТОВ «Сілтек ЛТД», державний реєстратор зобов'язаний був перевірити правомірність відчуження прав на зазначений об'єкт шляхом укладення інвестиційного договору №1 від 17 червня 2013 року між ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» та ТОВ «Сілтек ЛТД» враховуючи положення договору про спільну діяльність, укладеного між УСТФ «Укртелефільм» та ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс».

Наведене також підтверджується наявністю у преамбулі названого інвестиційного договору посилань, що оператор - ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» підписує такий договір на підставі договору про спільну діяльність від 30 січня 2004 року та довіреності, яка також не надана державному реєстратору.

Отже, під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення, у державного реєстратора були відсутні всі передбачені Порядок №703 документи, обов'язковість надання яких є умовою для його прийняття, зокрема договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30 січня 2004 року.

Посилання третьої особи ТОВ «Сілтек ЛТД» на укладення 07 вересня 2006 року між ЗАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» та АКБ «Форум» договору іпотеки, предметом якого є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, що стане власністю іпотекодавця після завершення будівництва, а саме житлово-адміністративний комплекс з будованими-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який будується в м. Києві по вул. О. Туманяна, 15-А, що у Дніпровському районі як на підставу для спростування правомірності передачі квартири №505 позивачу та надання їй статусу службового житла, суд до уваги не приймає, оскільки документи, якими було оформлено таку передачу не є об'єктом дослідження та перевірку у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 06 листопада 2013 року №7641184 про державну реєстрацію прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД» відповідно до запису про право власності: 3252174 на об'єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: вул. Ованеса Туманяна, 15-А, квартира №505 у місті Києві.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 76-Г, код ЄДРПОУ 34691374) на користь Державного підприємства «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 5, код ЄДРПОУ 02224548) понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко