Ухвала суду № 37398468, 28.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" січня 2014 р.

справа № 2а-0870/6914/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Надточій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми "Крістіна" до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000861501 від 09.08.11р., -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми "Крістіна" до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000861501 від 09.08.11 року - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізької області від 09.08.2011 №0000861501, яким Приватному акціонерному товариству виробничо-комерційної фірми "Крістіна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 19338,54 грн., в тому числі за основним зобов'язанням - 14926,83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4411,71 грн..

Не погодившись з постановою суду, Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25 вересня 2000 року між Пологівською міською радою Запорізької області (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, площею 1997 кв. м., розташовану в м. Пологи, вул. К. Маркса, 530-в для обслуговування автозаправної станції (далі - Договір оренди). Вказаний договір зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (запис № 41 від 27.09.2000).

На підставі наказу відповідача від 06.07.2011 № 381, у відповідності до ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку із виявленням, що позивачем не подано в установлений законом строк податкову декларацію з плати за землю, була призначена документальна невиїзна перевірка з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011 тривалістю 5 робочих днів з 11.07.2011.

За наслідками перевірки 18.07.2011 відповідачем був складений акт № 232/15-13622234 про результати документальної невиїзної перевірки (далі - Акт перевірки), за висновками якого відповідачем встановлено порушення позивачем ст. 2, ст. 14 Закону України "Про плату за землю", п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України відносно не надання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки за 2008-2011 роки, що призвело до несплати до бюджету суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за 2008 рік - 1201,74 грн., 2009 рік - 2768,89 грн., 2010 рік - 7304,12 грн., 2011 рік - 3652,08 грн.

На підставі Акту перевірки 09.08.2011 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000861501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 19338,54 грн., в тому числі за основним зобов'язанням - 14926,83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4411,71 грн. Податкове-повідомлення рішення було отримано уповноваженим представником позивача 11.08.2011, про що свідчить підпис наявний на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (втратив чинність з 01.01.2011, але був чинним на момент спірних відносин щодо подання декларацій за 2008-2010 роки) передбачалось, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як встановлено судом першої інстанції, в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №2а-0870/5389/11 щодо спору між тими саме сторонами з приводу визнання дій відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача неправомірними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2011 по справі №2а-0870/5389/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012, були визнані неправомірними дії відповідача з проведення документальної невиїзної перевірки позивача з 11 липня 2011 року.

Виходячи зі змісту постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року, судом апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що даним судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що позивачем подавались відповідачу податкові декларації орендної плати за землю в період 2008-2011 і саме позивач повинен був їх подавати.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" та п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України спростовуються зазначеним судовим рішенням.

Щодо висновків відповідача про несплату позивачем до бюджету податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку за 2008 - 2011 роки, колегія суддів може зазначити наступне.

У відповідності до ст. 21 Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-ХІV), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 3.1 Договору оренди встановлювалось, що орендна плата за використання орендної ділянки, вноситься орендарем щомісячно в розмірі 2% від грошової оцінки землі в м. Пологи.

Додатковою угодою від 26.05.2008 до Договору оренди пункт 3.1 викладений у новій редакції, якою визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зазначена додаткова угода була зареєстрована відділом Держкомзему у Пологівському районі Запорізької області 23.06.2011 за №232421014000423.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі" передбачається, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Виходячи з вищевикладених норм законодавства, суд першої інстанції правильно вказав на те, що саме з моменту державної реєстрації додаткової угоди для позивача змінилася ставка орендної плати.

Судом апеляційної інстанції були досліджені наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень, що підтверджують своєчасну та в повному обсязі сплату позивачем орендної плати за період, який перевірявся відповідачем. З цього випливає, що висновки відповідача про несплату позивачем зазначених платежів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, варто зазначити, що згідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що до податкового повідомлення-рішення №0000861501 від 09.08.2011, що надсилалось на адресу позивача, розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій додано не було, а отже, його було складено з порушенням норм Податкового кодексу України.

Отже, беручи до уваги те, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000861501 від 09 серпня 2011 року стали висновки акту перевірки позивача, то колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак про необхідність його скасування, через що визнає позовні вимоги позивача цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко