Ухвала суду № 37397207, 27.02.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/3240/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Парамонов М.Л.

Доповідач: Ратнікова В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року в цивільній справі за поданням головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ТертичноїВіти Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ТертичноїВіти Володимирівни про тимчасове обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України до моменту виконання нею своїх зобов'язань боржника за матеріалами виконавчих проваджень ВП №34896795 та ВП №40412682 задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_2 в праві виїзду за межі території України до моменту виконання нею своїх зобов'язань боржника за матеріалами виконавчих проваджень ВП №34896795 та ВП №40412682.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, боржник ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тертичної Віти Володимирівни.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для розгляду справи. Вказує на те, що підставою для постановлення ухвали стало подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ТертичноїВіти Володимирівни. Проте, саме по собі подання не є належним доказом ухилення боржника від виконання рішення суду, а суд 1-ї інстанції, всупереч вимог ст.88 Закону України «Про виконавче провадження», не витребував та не дослідив у судовому засіданні матеріали виконавчих проваджень. Крім того, судом 1-ї інстанції, в порушення вимог ЦПК України, розглянуто подання без участі державного виконавця.

В судовому засіданні представники Кредитної спілки «Співдружність» Мазур Ірина Анатоліївна та Шепель Ігор Миколайович проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилалась на те, що вони є безпідставними, а ухвала суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.

ОСОБА_2, головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тертична Віта Володимирівна в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи в її відсутності, а решта причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 24 лютого 2012 року Солом'янським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист за №2-1239/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Кредитної спілки «Співдружність» заборгованості за кредитним договором №80205/с від 11.02.2008 року в сумі 897 243,51 грн. та судових витрат в сумі 2 307,66 грн.

26 жовтня 2012 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження (ВП №34896795). Також, запропоновано боржникам самостійно виконати рішення у строк до 02.11.2012 року.

11 вересня 2013 року Дарницьким районним судом міста Києва було видано виконавчий лист за №753/5379/13 про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Кредитної спілки «Співдружність» заборгованості в сумі 24 2015,53 грн.

21 жовтня 2013 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження (ВП №40412682). Запропоновано боржникам самостійно виконати рішення у строк до 28.10.2013 року. Також, в межах суми боргу, накладено арешт та заборонено ОСОБА_2 відчужувати будь-яке майна, що їй належить.

В процесі здійснення виконавчих дій державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві було направлено запити до Головного управління Держкомзему в Київській області, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Житлово-експлуатаційної контори №3 «Новобудова», Комунального підприємства «Ковальська житлосервіс», Головного управління земельних ресурсів міста Києва, Головного управління Держкомзему в Запорізькій області, БТІ в Запорізькій області, Адресного бюро, Управління державної автомобільної інспекції в місті Києві, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва.

Від Головного управління Держкомзему в Київській області державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві було отримано відповідь, що за ОСОБА_2 в межах Київської області на праві власності земельних ділянок не зареєстровано.

Від Управління державної автомобільної інспекції в місті Києві на адресу Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві надійшов лист, з якого вбачається, що за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано автомобіль марки Skoda Octavia Tour, державний номер НОМЕР_1.

Від Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на адресу Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві надійшла інформація про те, що на ім'я ОСОБА_2 на праві власності зареєстрована ј частина квартири АДРЕСА_1.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» надійшла довідка про те, що, зокрема, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2.

08.02.2013 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тертичної Вітою Володимирівною на ім'я ОСОБА_2 було направлено вимогу державного виконавця, якою її зобов'язано 18.02.2013 року об 11 год.00 хв. бути за адресою: АДРЕСА_2 для перевірки майнового стану боржника.

31.07.2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було здійснено вихід за адресою проживання ОСОБА_2: АДРЕСА_2, проте доступу державному виконавцю до квартири надано не було. За даним фактом державним виконавцем було складено відповідний акт.

28 листопада 2013 року головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тертична Віта Володимирівна звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Своє подання мотивувала тим, що з метою забезпечення виконання рішень судів необхідно тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Постановляючи ухвалу про задоволення подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тертичної Віти Володимирівни та тимчасово обмежуючи ОСОБА_2 у праві виїзду за межі території України до моменту виконання нею своїх зобов'язань боржника за матеріалами виконавчих проваджень ВП №34896795 та ВП №40412682, суд 1-ї інстанції виходив з того, що подання державного виконавця є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. №606-XIV.

За змістом п.18 ч.3 ст.11 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Вирішення питання судом про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України врегульовано статтею 377-1 ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

З метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Так, з наданого на запит державного виконавця листа Управління державної автомобільної інспекції в місті Києві на адресу Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві вбачається, що за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано автомобіль марки Skoda Octavia Tour, державний номер НОМЕР_1. Боржник ОСОБА_2 вказаний автомобіль для реалізації державному виконавцю не передає, з 03 травня 2012 року він внесений до АІС « Розшук»

Також підтверджує факт ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань за рішеннями судів акт державного виконавця від 31.07.2013 року про не надання боржником доступу до квартири за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення опису майна боржника .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тертичної Віти Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом 1-ї інстанції було грубо порушено положення ЦПК України, що полягає в не повідомленні належним чином державного виконавця (заявника) про час та місце розгляду його подання, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Частиною 2 статті 377-1 ЦПК України встановлено, що суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

З урахуванням того, що ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України встановлено негайний розгляд справи, що унеможливлює повідомлення державного виконавця про дату розгляду подання шляхом направлення судової повістки з повідомленням про вручення, державний виконавець може бути повідомлений про дату судового засідання у спосіб, передбачений частинами 5, 6 статті 74 ЦПК (телеграма, факс), а також кур'єром із зворотною розпискою, електронною поштою, телефонограмою.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів повідомлення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про дату розгляду його подання. Таке неповідомлення порушує права та інтереси державного виконавця, проте державний виконавець не оскаржує в апеляційному порядку ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року, зокрема, і з підстав його неповідомлення.

Крім того, розгляд подання при відсутності даних про належне повідомлення державного виконавця, відповідно до вимог ЦПК України, не є безумовною підставою для скасування в апеляційному порядку правильної по суті ухвали суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що саме по собі подання не є належним доказом ухилення боржника від виконання рішення суду, а суд 1-ї інстанції, всупереч вимог ст.88 Закону України «Про виконавче провадження», не витребував та не дослідив у судовому засіданні матеріали виконавчих проваджень, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки державним виконавцем до подання було надано всі необхідні документи, які підтверджують факт ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань за рішеннями судів.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника боржника ОСОБА_2 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК Україниколегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: