Ухвала суду № 37396557, 20.01.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/18029/13-ц

Провадження № 2/520/1942/14

УХВАЛА

20.01.2014 року суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Державна реєстраційна служба України «про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність»,

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК», якою позивач просить:

1. «В рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 1068553,16 грн. за Договором про надання споживчого кредиту № 1115069000 від 03.05.2007, укладеним між АКІБ «УКРСІББАНК» та ОСОБА_2, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру: Місце знаходження застави: АДРЕСА_1; загальна площа: 66,6 кв.м., житлова площа: 39,1 кв.м. (на підставі Договору іпотеки № б/н від 03.05.2007) шляхом передачі Іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству «Дельта банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська обл., 01001) права власності на вказане майно.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська обл., 01001) право власності на предмет іпотеки, а саме: на квартиру: Місце знаходження застави: АДРЕСА_1; загальна площа: 66,6 кв.м., житлова площа: 39,1 кв.м..

3. Припинити право власності Іпотекодавця ОСОБА_1 на квартиру: Місце знаходження застави: АДРЕСА_1; загальна площа: 66,6 кв.м., житлова площа: 39,1 кв.м., в тому числі право володіння, користування та розпорядження вказаною квартирою.

4. Виселити з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Іпотекодавця ОСОБА_1 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою.

5. Витребувати від ОСОБА_1 та передати ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська обл., 01001) технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

6. Стягнути на користь ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська обл., 01001) витрати по сплаті судового збору у розмірі 34441,00 грн..з відповідача ОСОБА_1.

За правилами виключної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Позов виник з приводу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Київського району міста.

Справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Нормативно-правовим актом, що регулює питання звернення до місцевого загального суду є Цивільний процесуальний кодекс України, відповідно до ч. 1 ст. 3 якого кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 119, 120 ЦПК України визначенні вимоги до форми та змісту позовної заяви та порядку подання копій позовної заяви та доданих до неї документів.

Також в Постанові № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вказано, що позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим статтею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку».

При ознайомлені з позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» та додатками до заяви встановлені підстави для залишення позову без руху, у зв'язку з недодержанням вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України при його оформлені.

Положеннями пункту 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

В позовній заяві зазначено, що представником позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Про Консалдинг» в особі ОСОБА_3. Однак, всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позовній заяві не зазначені необхідні дані представника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Консалдинг» та особи, в особі якої виступає представник - ОСОБА_3, а саме не зазначені їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку.

Позивачу необхідно належним чином виконати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Способи захисту цивільних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 16 ЦК України, якою до таких способів віднесено визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Також частиною 2 зазначеної статті встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач першим пунктом позовних вимог просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі йому права власності. Вимоги про передачу права власності не узгоджуються із положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України, тому позивачу пропонується внести необхідні уточнення, привівши вимоги п. 1 у відповідність до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, чи зазначити обставини, якими позивач обґрунтовує можливість саме передати йому право власності.

В порушення п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в заяві зміст позовних вимог викладено не конкретно. Так, в п. 3 резолютивної частини позову зазначена вимога про припинення права власності іпотекодавця, однак не зазначено, яким чином слід припинити право власності.

Пунктом четвертим позовних вимог позивач просить виселити з квартири не тільки відповідача ОСОБА_1, а ще і усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою. При цьому позивач цих осіб до участі у справі не залучає та всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не зазначає їх необхідних даних: ім'я, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку.

Пункт п'ятий позовних вимог містить вимоги щодо витребування письмових доказів від відповідача.

Позивачу слід врахувати, що за статтею 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Порядок оформлення заяви про забезпечення доказів визначений правилами ст.ст. 133, 134 ЦПК України, якими встановлено, що особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

Тому зміст позовних вимог пропонується привести у відповідність до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, шляхом виключення з позовних вимог пункту про забезпечення доказів та оформлення заяви про забезпечення доказів у відповідності до ст.ст. 133, 134 ЦПК України.

Уточнюючи позовні вимоги позивачу пропонується врахувати позицію Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену в Постанові № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», із змісту якої вбачається, що резолютивна частина заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ній в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Пунктом 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивач зобов'язується зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивач дані зобов'язання не виконав, в позовній заяві не зазначив докази в підтвердження обставин, на які особисто посилається та до яких відносяться:

- наявність мешканців у квартирі;

- вчинення мешканцями квартири перешкод у доступі до неї;

- використання іншими особами квартири для проживання.

Позивач не зазначає наявність підстав для звільнення від доказування.

Як роз'яснено в п. 7 Постанови № 2 від 12 червня 2009 року Пленуму Верховного суду України, позовна заява за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначає, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

Перелік документів не відповідає фактично доданим до заяви. Так в перелік не внесені копії: паспорта третьої особи - ОСОБА_2, довідки ДПІ, виданої на ім'я третьої особи - ОСОБА_2, довідки ДПІ, виданої на ім'я відповідача ОСОБА_1, досудового повідомлення на ім'я третьої особи - ОСОБА_2

Також позивач в п. 13 вказує про залучення до позовної заяви доказів відправки повідомлень на ім'я відповідача, а фактично додає до заяви список, який має відношення до інших осіб та в якому дані відповідача відсутні. Незрозуміло, яке з двох наявних платіжних доручень позивач мав на увазі в п. 1 переліку, а яке з цих доручень в перелік не внесено.

Отже вимоги п. 7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України виконані неналежним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 та ч. 8 ст.119 ЦПК України, якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

Представником позивача зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРО КОНСАЛДИНГ». В підтвердження повноважень представника додана копія Договору доручення № 002 від 01 червня 2013 р. Звертається увага позивача, що на всіх 22 аркушах договору передбачене їх скріплення підписами та печатками представника довірителя та повіреного, однак на всіх аркушах мається тільки підпис повіреного, підпис довірителя не проставлена, а підпис повіреного печаткою не скріплений. Пояснення з цього приводу у позовній заяві відсутні. Від імені довірителя Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» при укладені договору виступала ОСОБА_4, яка вказана Головою Правління Директорів Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», діючою на підставі Статуту. Перевірка повноважень ОСОБА_4 на укладання договорів доручення від імені Банку з передачею такого обсягу прав Банку іншим особам унеможливлена у зв'язку із відсутністю витягу із Статуту Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» та підтвердження що станом на 01 червня 2013 року ОСОБА_4 займала посаду Голови Правління Директорів Банку.

Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

За правилами ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивач заявляє вимогу майнового характеру та три вимоги немайнового характеру. До вимоги майнового характеру відноситься вимога про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, до вимог немайнового характеру - вимога про передачу права власності, вимога про припинення права власності, включаючи право володіння, користування та розпорядження та вимога про виселення з квартири відповідача і всіх осіб.

Заяви, в яких порушується питання про одночасне вирішення майнового та немайнового спорів, оплачуються судовим збором за ставками, установленими для позовів майнового характеру і ставками для вимог немайнового характеру.

З вимог немайнового характеру позивач сплатив судовий збір в розмірі, який підлягає сплаті за вимоги про передачу права власності та про припинення права власності, як взаємопов'язані. При цьому з вимог щодо виселення судовий збір не сплачений.

На підставі наведеного суддя зобов'язує позивача доплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру та додати відповідну довідку до позовної заяви.

Зауважується, що платіжні доручення, які надав позивач в підтвердження переведення грошей скріплені штампом, а не печаткою ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», не містять всіх необхідних підписів та підтвердження зарахування грошей до Державного бюджету України, тобто оформлені неналежним чином.

Частиною 1 ст. 120 ЦПК України, позивач зобов'язується додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позивач у позовній заяві зазначає одного відповідача та двох третіх осіб, отже загальна кількість осіб дорівнює трьом, а копії позовної заяви та додатків до неї надані у двох примірниках. Вимоги ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивачем не виконані.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 - 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 119-122 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Державна реєстраційна служба України «про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність».

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання їм ухвали, роз'яснив, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова І. А.