Ухвала суду № 37395913, 24.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 132/1475/13-ц Провадження № 22-ц/772/711/2014Головуючий в суді першої інстанції:Павленко І. В.Категорія: 27Доповідач: Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Ковальчука О.В.,

суддів : Медяного В.М., Жданкіна В.В.

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

за апеляційною скаргою ПАТ «КБ «Надра» на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2013 року у цій справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року ПАТ «КБ «Надра» звернулось до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.02.2007 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_2 уклали договір № 01/24/МК/2007-980. Відповідно до даного договору позивач надав відповідачці грошові кошти в сумі 25250 грн. для споживчих потреб, зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 22 % річних, з терміном користування по 21.02.2009 року. У забезпечення своїх зобов'язань 21.02.2007 року між сторонами був укладений договір застави особистого майна, який надає перелік особистого заставного майна, вартість якого - 23160 грн.

Станом на 02.04.2013 року відповідачка допустила кредитну заборгованість, яка становить 46601,60 грн., з яких: 14829,27 грн. - заборгованість із повернення кредиту, 24374,18 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 1960,17 грн. - заборгованість по сплаті штрафів, 5437,98 грн. - пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу. У зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів позивач неодноразово повідомляв відповідачку про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на даний час кредитна заборгованість відповідачкою не погашена, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2013 року у задоволені позовних вимог ПАТ «КБ «Надра» - відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким заявлені позивачем вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідачки ОСОБА_3 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Інші особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися, а тому з огляду на положення ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 21.02.2007 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ КБ «Надра» (а.с. 15-16), та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 01/24/МК/2007-980 (а.с. 5-6). Відповідно до даного договору позивач надав відповідачці грошові кошти в сумі 25250 грн. для споживчих потреб, зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 22 % річних, з терміном користування по 21.02.2009 року. У забезпечення своїх зобов'язань 21.02.2007 року між сторонами був укладений договір застави особистого майна, який надає перелік особистого заставного майна, вартість якого - 23160 грн. (а.с. 7).

Відповідачка взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконувала про що їй направлялись відповідні претензії від 24.04.2008 року, 30.01.2008 року, 06.04.2009 року (а.с. 9-11), однак кредитну заборгованість в повному обсязі позичальником так і не погашено.

Згідно розшифровки суми заборгованості по вказаному кредитному договору у ОСОБА_2 станом на 02.04.2013 року перед позивачем виникла заборгованість у загальній сумі 46 601,60 грн., з яких: 14 829,27 грн. - заборгованість із повернення кредиту; 24 374,18 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 1 960,17 грн. - заборгованість по сплаті штрафів; 5 437,98 грн. - пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу (а.с. 12-13).

Пунктом 1.3. кредитного договору визначено, що кредит надано позичальником строком до 21.02.2009 року для споживчих потреб.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживчим кредитом є кошти надані кредитодавцем споживачеві на придбання продукції

Згідно п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно тощо), положення вказаної правової норми застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно тощо).

Зі змісту заперечення відповідачки від 31.10.2013 року вбачається, що вона заявила клопотання про застосування строку позовної давності (а.с. 75-77).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Керуючись наведеними вище нормами права, враховуючи пункт 1.3. вказаного кредитного договору, дату звернення до суду першої інстанції ПАТ КБ «Надра» із зазначеною позовною заявою та те, що позивач не заявляв клопотання про поновлення строків позовної давності, суд першої інстанції вірно виходив із того, що позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони ґрунтуються на іншому тлумаченні вказаних норм права, однак висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом першої інстанції допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» слід відхилити, а рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2013 року - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - відхилити, рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.В. Ковальчук

Судді : В.М. Медяний

В.В. Жданкін