Ухвала суду № 37392954, 28.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"28" лютого 2014 р.№ 916/705/14

Суддя Панченко О.Л., розглянувши матеріали за вх. № 691/14

за позовом Одеського обласного комунального підприємства „Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2"

до відповідача Телерадіокомпанії „ОДЕСА-ПЛЮС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 7940,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне комунальне підприємство „Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2" звернулося до суду з позовом, в якому просить розірвати договір оренди від 01.01.2012р. № 136, укладений між позивачем та відповідачем, виселити Телерадіокомпанію „ОДЕСА-ПЛЮС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з займаного приміщення в адміністративному будинку № 2 по вул. Канатній, 83, стягнути з відповідача заборгованість по експлуатаційним витратам у сумі 7940,31 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Однак позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011р. При цьому, згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не менше 1827 грн. і не більше 73080 грн., ставка судового збору із позовних заяв немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1218 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позовна заява Одеського обласного комунального підприємства „Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2" містить вимогу майнового характеру - стягнення заборгованості по експлуатаційним витратам у сумі 7940,31 грн., за якою сума судового збору повинна складати 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не менше 1827 грн. і не більше 73080 грн., та дві вимоги немайнового характеру - розірвання договору оренди та виселення, за якими сума судового збору повинна складати 1218 грн. за кожну вимогу окремо.

Однак до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 40 від 24.02.2014р. про сплату судового збору в сумі 1827 грн., що сплачений лише за майнову вимогу, що не відповідає встановленому законом розміру судового збору.

Крім того, в графі „Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не міститься повних відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, оскільки тільки вказано призначення платежу: судовий збір за позовом ООКП „СЕЦМК-АДМІНБУДИНКУ № 2", Господарський суд Одеської області, код ЄДРПОУ 03499997.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи наведене, вищевказане платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку.

Також позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В силу приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Так, на підтвердження виконання процесуального обов'язку надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї матеріалів позивачем було надано суду опис вкладення поштового відправлення із календарним штемпелем установи поштового зв'язку від 26.02.2014р., однак в ньому не вказано найменування та адресу відповідача, тому неможливо встановити кому саме та на яку адресу позивачем було направлено позовну заяву з додатками.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву без розгляду.

Додаток: позовна заява з додатками на 46 арк.

Суддя Панченко О.Л.