Рішення № 37392924, 24.02.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2014 р. Справа № 914/103/14

За позовом: Приватного підприємства “Стітекс”, м. Київ

до відповідача: Приватної фірми “Наталі”, м. Львів

про стягнення 23 593, 86 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства “Стітекс” до Приватної фірми “Наталі” про стягнення 23 593, 86 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.01.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.02.2014 р.

В судовому засіданні, яке відбулося 03.02.2014 р., представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві, вимоги ухвали суду зазначені в ухвалі від 06.01.2014 р. виконав.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, про причини невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим відповідачем 22.01.2013 р.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Приватне підприємство “Стітекс” звернулося в господарський суд з позовом до Приватної фірми “Наталі” про стягнення 23 593, 86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що між Приватним підприємством “Стітекс” (надалі - позивач) та Приватною фірмою “Наталі” (надалі - відповідач) було укладено договір від 01.06.2011 р. № 40 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язується поставити відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити товари партіями згідно замовлення відповідача, які є невід’ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товари, що підтверджується видатковими накладними від 01.07.2011 р. № 888, від 01.07.2011 р. № 896, від 01.07.2011 р. № 898, від 01.07.2011 р. № 897, від 01.07.2011 р. № 889, від 01.07.2011 р. № 890 на загальну суму 43 059, 10 грн.

За період дії договору частина товару на суму 21 143, 72 грн. була повернута позивачу відповідно до накладних на повернення від 10.11.2011 р. № 8, від 10.11.2011 р. № 8 та від 01.11.2011 р. № 1, тому відповідач зобов’язаний був сплатити на користь позивача суму в розмірі 21 915, 38 грн.

Умовами договору встановлено, що відповідач оплачує товар по цінах, зазначених в специфікаціях погоджених сторонами. Оплата за поставлений позивачем товар буде здійснюватися з відстрочкою оплати на 60 календарних днів (п. 3.5 договору).

Враховуючи, що товар за всіма накладними був поставлений 01.07.2011 р., тому відповідач повинен був оплатити його до 31.08.2011 р.

Позивачем на адресу відповідача 30.05.2013 р. була надіслана вимога про оплату поставленого товару, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідач свої зобов‘язання щодо оплати за поставлений товар не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 21 915, 38 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 43, 83 грн. та 3 % річних в розмірі 1 634, 37 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов‘язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов‘язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, між сторонами було укладено договір від 01.06.2011 р. № 40 про поставку товару, на підставі якого позивачем було поставлено відповідачу товари, на загальну суму 43 059, 10 грн., що підтверджується видатковими накладними від 01.07.2011 р. № 888, від 01.07.2011 р. № 896, від 01.07.2011 р. № 898, від 01.07.2011 р. № 897, від 01.07.2011 р. № 889, від 01.07.2011 р. № 890.

За період дії договору частина товару на суму 21 143, 72 грн. була повернута позивачу відповідно до накладних на повернення, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до п. 3.5 договору відповідач оплачує товар за цінами, що зазначені в специфікаціях та погоджені сторонами. Оплата за поставлений позивачем товар здійснюється з відстрочкою оплати на 60 календарних днів.

Зважаючи на те, що товар згідно всіх накладних був поставлений 01.07.2011 р. , тому відповідач повинен був оплатити його до 31.08.2011 р.

Відповідач свої зобов‘язання не виконав, повної оплати за поставлений йому товар не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 21 915, 38 грн., розмір якої підтверджується актами звірки розрахунків станом на 30.11.2011 р. та станом на 31.12.2011 р., що підписані уповноваженими представниками сторін.

Оскільки представник відповідача в судові засідання не з‘явився, доказів погашення заборгованості не представив, тому вказана сума основної заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 43, 83 грн. та 3 % річних в розмірі 1 634, 37 грн., суд вважає, що розраховані вони, відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватної фірми «Наталі» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, код ЄДРПОУ 24119556) на користь Приватного підприємства «Стітекс» (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, 11/61, н/п 69, код ЄДРПОУ 36135129) суму у розмірі 25 314, 36 грн. з них:

- 21 915, 38 грн. – основної заборгованості;

- 1 634, 65 грн. – 3 % річних;

- 43, 83 грн. – інфляційні втрати;

- 1 720, 50 грн. – судового збору.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 27.02.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.