головуючого судді:
Баранник Н.П. (доповідач),
суддів: при секретарі: за участю: представника позивача: представника відповідача:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 С.М., ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне Товариство «Автоінвестстрой-Запоріжжя»
на постанову господарського суду Запорізької області від 04.07.2008р. у справі № 11/193/08-АП
за позовом
Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне Товариство «Автоінвестстрой-Запоріжжя»
до про
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
13.03.2008р. Підприємство з іноземними інвестиціями «Автомобільне
Товариство «Автоінвестстрой-Запоріжжя» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з
адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001232301/2 від
22.02.2008р. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі по тексту
відповідач).
Позовні
вимоги обґрунтовані невідповідністю нормам діючого податкового законодавства,
та необ'єктивністю висновків відповідача щодо виявлених порушень, викладених в
акті перевірки №103/23-1/30599776 від 04.10.2007р., на підставі якого прийняте
оскаржуване рішення, і як наслідок, незаконністю вказаного рішення.
Постановою
господарського суду Запорізької області від 04.07.2008р. у справі № 11/193/08-АП у задоволенні
позову відмовлено повністю.
Постанова
мотивована неправомірністю віднесення позивачем до складу податкового кредиту
суми податку на додану вартість, при використанні товарного знаку, що призвело
до заниження податку на додану вартість, оскільки виплати, здійснені позивачем,
підпадають під визначення «роялті» у розумінні Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств».
Позивач, не
погодившись із постановою суду, подав апеляційну скаргу.
Посилаючись
в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права, позивач просить постанову від 04.07.2008р. у даній справі скасувати та винести нову, якою задовольнити
вимоги позову в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
В судовому
засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі,
та наполягав на її задоволенні.
Представник
відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в
апеляційній скарзі, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а
тому просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а
постанову суду - без змін.
Заслухавши в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги
та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.
Суть спору.
В період з
03.09.2007р. по 02.10.2007р. уповноваженими працівниками відповідача було проведено виїзну планову
документальну перевірку позивача з
питань дотримання вимог податкового,
валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2006р. по 30.06.2007р..
За результатами
перевірки складено акт № 103/23-1/30599776 від 04.10.2007р. (а.с. 18-37).
На підставі
вказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001232301/0
від 12.10.2007р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 26610,00 грн.
( в тому числі основний платіж - 17740,00 грн., штрафні санкції - 8870,00
грн.).
За
результатами апеляційного оскарження зазначеного податкового
повідомлення-рішення, 22.02.2008р. було прийнято податкове-повідомлення-рішення
№ 0001232301/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі
22500,00 грн. ( в тому числі основний платіж - 15000,00 грн. та 7500 грн. -
штрафні санкції).
Перевіркою
встановлено, що в порушення абз. 2 п/п 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про
податок на додану вартість», із змінами і доповненнями в частині: «не є об'єктом оподаткування
податком на додану вартість операції з … роялті …», позивач відніс до складу
податкового кредиту суми податку на додану вартість при використанні товарного
знаку, що призвело до заниження податку на додану вартість на 15 000 грн. 00 коп., у тому числі:
• липень 2006р. - 1 000 грн. 00 коп.;
• вересень 2006р. - 2 000 грн. 00 коп.;
• жовтень 2006р. - 1 000 грн. 00 коп.;
• листопад 2006р. - 1 000 грн. 00 коп.;
• грудень 2006р. - 1 000 грн. 00 коп.;
• січень 2007р. - 1 000 грн. 00 коп.;
• лютий 2007р. - 1 000 грн. 00 коп.;
• березень 2007р. - 1 000 грн. 00 коп.;
• квітень 2007р. - 1 000 грн. 00 коп.;
• травень 2007р. - 2 500 грн. 00 коп.;
• червень 2007р. - 2 500 грн. 00 коп.;
Такі
висновки зроблено виходячи з того, що позивачем укладено договір франчайзінгу з
ТОВ «АІС-Моторс» та ліцензійний договір з ТОВ «Автосервіс Т», за умовами яких позивач має право
платно використовувати товарний знак.
На підставі
акту виконаних робіт по наданих послугах з користування товарним знаком та
податкових накладних позивач включав суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
В той же час
на думку відповідача, винагорода за використання товарного знаку за ліцензійними
договорами на підставі п.1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» являється роялті та, відповідно до пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону
України «Про податок на додану вартість», зазначена винагорода (платежі) за таке використання не є об'єктом
оподаткування податком на додану вартість.
Позивач
оскаржив податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001232301/2 від 22.02.2008р. в судовому
порядку.
Суд першої
інстанції, з посиланням на норми Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», підтримав
позицію відповідача, зазначив про правомірність прийнятого відповідачем
податкового повідомлення-рішення та безпідставність позовних вимог.
З такими
висновками колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Так,
відповідно до умов договору франчайзингу № АМ/Р015-25, укладеного з ТОВ «АІС-Моторс»
01.10.2004р. (а.с. 38-40), та ліцензійного договору № АТ/Р015-22, укладеного з
ТОВ «Автосервіс Т» 28.04.2007р. (а.с.
47-49), позивач (Ліцензіат) отримав від ТОВ «АІС-Моторс» / ТОВ «Автосервіс Т» (Ліцензіар) за винагороду
дозвіл на
використання знаку для товарів та послуг (далі - товарний знак).
Із
зазначених вище договорів вбачається, що Ліцензіат отримує право використання
товарного знаку для мети своєї підприємницької діяльності та для позначення
товарів, робіт, послуг.
За
умовами додаткової угоди до договору франчайзингу № АМ/Р015-25 від 01.10.2004р.
(а.с.42-43), Ліцензіат має право передавати надане йому за цими договорами
право (частково чи повністю) третім особам.
Щомісячна
плата за користування торговим знаком перераховувалася Ліцензіару. При цьому, на підставі акту виконаних робіт
по наданих послугах з користування знаком та податкових накладних на надані
послуги, позивач включив суми ПДВ до податкового кредиту.
Відповідно
до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник
податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання
та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка
імпортує товари на митну територію України.
Об'єктом
оподаткування, згідно п/п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, є операції
платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться
на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності
на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості
заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування
лізингоотримувачу (орендарю).
Поставка
послуг, як визначено п. 1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану
вартість»- будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт,
результатом виконання яких є передача нематеріальних активів, надання послуг,
надання права на користування або розпорядження
товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких
інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з
безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає
надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів
оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на
патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в
тому числі промислової, власності.
Не
є об'єктом оподаткування операції з…. витрат дивідендів та роялті у грошовій
формі або у формі цінних паперів
(корпоративних прав)…. (п/п 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на
додану вартість»).
В п.1.30 ст.
1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено поняття
«роялті» - це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні
твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи
на носіях інформації, відео або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки
для радіо чи телевізійного мовлення, за придбання будь-якого
патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи товарної марки , дизайну, секретного креслення, моделі,
формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або
наукового досвіду (ноу-хау).
Таким чином,
Закон розрізняє види платежів, одержаних як винагорода, що підпадають під
визначення «роялті»: 1) за користування або надання права на користування
іншими, ніж товарний знак об'єктами, та 2) за придбання зареєстрованого знака
на товари і послуги чи товарної марки, і
т.д..
Ні судом
першої інстанції, ні відповідачем не була дана оцінка умовам ліцензійних
договорів, укладених позивачем, за якими останньому надано лише дозвіл на користування товарним знаком, а не його придбання.
Крім того,
як вже зазначалося вище, ліцензійними договорами Ліцензіату (позивачу у справі) надано право на передачу
отриманих за договором прав третім особам частково чи повністю (а.с. 43, 48).
А згідно
абзацу 2 п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,
не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у
володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування
такими об'єктами надають право користувачу продавати або відчужувати
іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні
креслення, моделі, формули, процеси, права та інформацію щодо промислового,
комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке
оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України
(абз. 2 п. 1.30 ст. 1 вказаного вище Закону).
З огляду на
зазначене вище, колегія суддів вважає, що позивачеві було надано право на
використання знаку для товарів, тобто поставлені послуги у розумінні Закону
України «Про податок на додану вартість», а тому суми платежів за використання
товарного знаку є об'єктом оподаткування ПДВ, і позивачем правомірно вказані
суми відображені в податковому обліку.
Оскільки при
вирішенні позовних вимог суд першої інстанції допустив порушення норм
матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, колегія
суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови господарського
суду Запорізької області та прийняття рішення про задоволення вимог позивача.
Підстави для
задоволення вимог позивача в повному обсязі зазначені вище.
При цьому,
колегія суддів з'ясувала, що предметом судового оскарження було саме податкове
повідомлення-рішення № 0001232301/2 від 22.02.2008р., а не рішення, зазначені
на а.с. 4, вказаний факт підтверджено представниками сторін і вбачається з матеріалів справи (а.с. 100-102).
Відповідно
до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,
яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею
документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або
відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого
самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи
викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача обґрунтована і
підлягає задоволенню.
Керуючись ч.
3 ст. 160, ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне
Товариство «Автоінвестстрой-Запоріжжя» задовольнити.
Постанову господарського суду
Запорізької області від 04.07.2008р. у справі № 11/193/08-АП скасувати
.
Позовні
вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне Товариство
«Автоінвестстрой-Запоріжжя» задовольнити .
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі
м. Запоріжжя № 0001232301/2 від 22.02.2008р..
Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне
Товариство «Автоінвестстрой-Запоріжжя» з державного бюджету судові витрати в
сумі 05 грн. 10 коп..
Постанова
апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня
виготовлення її в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної
скарги.
В повному
обсязі постанову виготовлено 25.05.2009р..
Головуючий
суддя: Н.П.
Баранник
Судді: І.Ю.
Добродняк
М.П. Кожан
Часті запитання
Який тип судового документу № 3738994 ?
Документ № 3738994 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3738994 ?
Дата ухвалення - 23.02.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3738994 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3738994 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 3738994, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 3738994, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.02.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Судове рішення № 3738994 відноситься до справи № 11/193/08-ап
Це рішення відноситься до справи № 11/193/08-ап. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
