Постанова № 37389885, 21.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 року № 813/6731/13-а

10 год. 20 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Коморного О.І.

секретар Ячмінська Я.О

з участю:

представник позивача Ахметова Г.В.

представник відповідача не прибув

третя особа не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" про визнання незаконною бездіяльності Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області та скасування рішень, третя особа ОСОБА_2.

В с т а н о в и в:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Танк Транс", звернувся до суду із позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати нечинними та скасувати акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 13120220993 від 11 липня 2013 року і припис № 13-12-022/0993-0718 від 11 липня 2013 року;

- визнати незаконною бездіяльність Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області щодо не витребування Акту огляду МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда 2 гр., водія-експедитора ТзОВ "Танк Транс" ОСОБА_2.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких позивачем вимоги законодавства про працю не порушувалися. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання представника не направив, подав клопотання про відкладення розгляду справи. У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що при проведенні перевірки встановлено невиплату позивачем заробітної плати працівнику підприємства ОСОБА_2 з 01 по 16 серпня 2012 року, що свідчить про простій не з вини працівника, порушень прав позивача при проведенні перевірки не допущено. На усунення виявлених порушень внесено припис. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, ОСОБА_2, у поданих письмових поясненнях (а.с.185-187) зазначає про порушення позивачем вимог трудового законодавства, вважає, що позивач має сплатити йому кошти за період не допуску до роботи.

З урахуванням визначених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строків розгляду справи, така відповідно до ч.6 ст. 71 та ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається на основі наявних доказів без участі представника відповідача.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно всебічно та об'єктивно оцінив подані сторонами докази в сукупності та

В с т а н о в и в:

Відповідачем, Територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області з 10.07.2013 по 11.07.2013 року проведено позапланову перевірку додержання позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс», законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що складено акт №13120220993 (а.с.35-44).

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем внесено позивачеві припис №13-12-022/0993-0718 від 11.07.2013 року (а.с.45-46), яким позивачеві приписано:

- на усунення порушення вимог ст. 113 КЗпП України - оплату праці за простій не з вини працівників проводити згідно вимог чинного законодавства.

Підставою винесення спірного припису стало встановлене перевіркою порушення, яке полягає у тому, що за період з 01 по 16 серпня 2012 року адміністрацією Товариства ОСОБА_2 не нарахована заробітна плата, що може свідчити про простій не з вини працівника, оскільки гр. ОСОБА_2 після відсутності на роботі в період з 01 по 16.08.2012 р. з 17.08.12р був допущений до роботи, а не звільнений з роботи за прогул без поважних причин, що свідчить про порушення вимог ст. 113 КЗпП України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

В свою чергу, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для позивача жодних правових наслідків.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірки та складані акта перевірки, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом на прийняття рішень органами влади та судом при вирішенні спору щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого на підставі такого акту.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача визнати нечинними та скасувати акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 13120220993 від 11 липня 2013 року як і вимога визнати незаконною бездіяльність Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області щодо не витребування Акту огляду МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда 2 гр., водія-експедитора ТзОВ "Танк Транс" ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно витягу з табеля обліку використання робочого часу №8 за серпень 2012 року а.с.130) працівник позивача ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці без поважних причин з 01.08.2012 року по 16.08.2012 року.

За вказані дні ОСОБА_2 заробітна плата позивачем не нараховувалася і не виплачувалася, і вказані обставини позивачем не заперечуються. Позивачем заперечується його обов'язок оплатити вказані дні ОСОБА_2, як простій, оскільки ОСОБА_2 був відсутній у вказані дні на робочому місці без поважних причин.

Судом з витребуваного у Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи акту огляду МСЕК (а.с.140-143) встановлено, що ОСОБА_2 з 16.07.12 по 03.08.12 знаходився на стаціонарному лікуванні.

У справі також міститься копія наданого ОСОБА_2 листка непрацездатності (а.с.189) датованого 14.08.12 роком.

Отже, у період з 01.08.2012 року по 16.08.2012 року, працівник позивача ОСОБА_2 у будь якому випадку не міг бути на робочому місці в період 01-03.08.2012 року оскільки перебував на стаціонарному лікуванні та починаючи з 14.08.2012 року, оскільки з цього дня датований листок непрацездатності.

Також судом встановлено винесення ст. слідчим СВ Городоцького РВ ГУМВС України у Львівській області постанови про закриття кримінальної справи (т.2 а.с.9-11), відповідно до якої при досудовому розслідуванні встановлено, що ОСОБА_2 був відсутній на роботі з 15.07.2012 року по 15.08 2012 року без надання будь-яких підтверджуючих документів.

Вищенаведені встановлені судом фактичні обставини справи вказують на відсутність з боку позивача вимог законодавства про оплату праці, оскільки зібраними у справі доказами спростовано не допуск позивачем до роботи ОСОБА_2 у період з 01.08.2012 року по 16.08.2012 року, відтак у позивача відсутній обов'язок по оплаті праці працівникові, який відсутній на роботі без поважних причин, а отже припис відповідачем винесено позивачеві безпідставно.

При цьому суд звертає увагу відповідача, що звільнення працівника за прогул без поважних причин є правом, а не обов'язком роботодавця, оскільки у такому випадку трудовий договір розривається згідно п.4 ч.1 ст. 40 КзПП України з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування припису № 13-12-022/0993-0718 від 11 липня 2013 року є підставною та обґрунтованою, припис відповідачем внесено безпідставно, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки позовні вимоги позивача задовольняються частково, з Державного бюджету України відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 11,47 грн.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області № 13-12-022/0993-0718 від 11 липня 2013 року

3. У задоволенні інших вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (Львівська область м. Городок, вул. Івасюка 2г, ЄДРПОУ 32115067) судовий збір в сумі 11 (одинадцять) грн.. 47 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 26.02.2014р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.