Ухвала суду № 37388645, 17.02.2014, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

17.02.2014

255/1745/14-ц

Провадження 2з/255/28/2014

Справа №255/1745/14-ц

У Х В А Л А

про забезпечення позову

17 лютого 2014 року суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Орєхов О.І., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД», ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання повернути безпідставно набуте майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД», ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання повернути безпідставно набуте майно.

17 січня 2014 року позивачем ОСОБА_1, через канцелярію суду, подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення (адміністративна будівля літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки теперішні власники майна можуть відчужити спірну нерухомість, що може призвести до порушення прав позивача у подальшому та утруднити чи навіть зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає необхідним заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, залишити без задоволення, з таких підстав.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частина 3 статті 152 ЦПК України передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.4 Постанови Пленуму ВС України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД», ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання повернути безпідставно набуте майно. Ухвалою суду від 13 лютого 2014 року відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено справу до розгляду.

Судом встановлено, що спірні правовідносини, що склалися між сторонами стосуються незаконного володіння приміщенням (адміністративною будівлею літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначає позивач ОСОБА_1 в своєму позові, ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24.10.2010 року було затверджено мирову угоду від 11 жовтня 2012 року. Даною мировою угодою за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було визнано право спільної часткової власності на приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2014 року ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 24 жовтня 2012 року скасовано.

Під час апеляційного оскарження ухвали про затвердження мирової угоди, ОСОБА_5 передала належну їй частку зазначеного нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД».

Згідно ч.1 та ч.4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Але, в порушення зазначених вимог закону, позивачем ОСОБА_1 не надано до суду жодних доказів, з яких вбачається, кому на теперішній час належить спірне майно, а саме - приміщення (адміністративну будівлю літ. К-4) загальною площею 3387,7 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Навпаки, матеріали справи містять докази того, що власником даного майна є саме позивач ОСОБА_1 (договір дарування нерухомого майна від 17.02.2010 року).

Слід також зазначити, що у разі накладення арешту на вказане нерухоме майно, без встановлення особи власника, можуть бути порушені права власності третіх осіб.

У зв'язку з чим, суд, на теперішній час, позбавлений можливості задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

На підставі викладено та керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст.151, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Естейт Пропертіз ЛТД», ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання повернути безпідставно набуте майно - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста Донецька О.І.Орєхов