Постанова № 37387503, 24.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2014 року № 826/18085/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу у порядку письмового провадження

за позовом Малого приватного підприємства "АСВА"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

про визнання протиправними та скасування постанов від 05.11.2013р.

№511/13/7/26-8/0511/02-1, №512/13/7/26-9/0511/02/1 та припису від

25.10.2013р.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасувати постанову №511/13/7/26-8/0511/02/1 від 05.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму у розмірі 51635.00 гривень, винесену заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відносно Малого приватного підприємства "АСВА"; визнати протиправною та скасувати постанову №512/13/7/26-9/0511/02/1 від 05.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму у розмірі 41292,00 гривень, винесену заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відносно Малого приватного підприємства "АСВА"; визнати протиправною та скасувати постанову № 595/13/1/7/26-82/0312/02/1 від 03.12.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 109620,00 гривень, винесену заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відносно Малого приватного підприємства "АСВА"; визнати протиправною та скасувати постанову №596/13/1/7/26-81 /0312/02/1 від 03.12.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 12180,00 гривень, винесену заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відносно Малого приватного підприємства "АСВА"; визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.10.2013р.; визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2013р. (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що в діях Відповідача порушено вимоги законодавства та винесення постанов про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі звернення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації вх. № 7/26-1410/6 від 14.10.2013, посадовою особою Інспекції проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Малим приватним підприємством «АСВА» (вул. Флренції, 12-Б, кв. 103) шинного центру точки з продажу шин та шиномонтажного комплексу на вул. Стеценка, 30, 2 лінія ділянка 1 (Садове товариство «Більшовик») у Подільському районі м. Києва, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 25.10.2013 року (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що за адресою земельна ділянка експлуатується, на підставі договору оренди, МПП «АСВА» під шинний центр-точки з продажу автомобільних шин та шиномонтажного комплексу. Також встановлено, що на цій ділянці, на відстані менше 1,0 м. до сусідніх меж ділянок, розташовані одноповерховий садовий будинок, дві тимчасові споруди та одноповерхова будівля, яка виготовлена з металевого каркасу та огороджена сандвіч-панелями площею близько 42 кв.м., чим порушено п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.».

Згідно попередньої перевірки проведеної з 15.08.2013р. по 21.08.2013р., зі слів осіб, які знаходилися на вищезазначеній земельній ділянці та не надали ніяких документів, виготовлялася тимчасова споруда без влаштування фундаменту (МАФ). Зазначена одноповерхова побудована будівля побудована у 2013 році без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Категорія складності зазначеного об'єкту на підставі класу наслідків відповідно ДБН А.2.2.-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В. 1.2-14:2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» та ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва встановлена як II.

Інспекція 25.10.2013р. видала припис з вимогою заборонити експлуатацію будівлі, яка використовується у якості шиномонтажного комплексу з 25.10.2013р. до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва у відповідності до вимог чинного законодавства до 25.11.2013р.

Крім того, 25.10.2013 р. посадовою особою Інспекції складено протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

На підставі Акта перевірки, Відповідачем було прийнято Постанови: №511/13/7/26-8/0511/02/1 від 05.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму у розмірі 51635.00 гривень; №512/13/7/26-9/0511/02/1 від 05.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму у розмірі 41292,00 гривень; № 595/13/1/7/26-82/0312/02/1 від 03.12.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 109620,00 гривень; №596/13/1/7/26-81 /0312/02/1 від 03.12.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 12180,00 гривень.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до п.п. 1, 2, 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (також далі - Порядок № 553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

В акті перевірки від 25.10.2013р. та протоколах про правопорушення в сфері містобудівної діяльності головним державним інспектором Інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Мосуром Сергієм Михайловичем було визначено категорію складності об'єкта будівництва як ІІ.

У постановах про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнко Іваном Олександровичем визначено категорію складності об'єкта будівництва як II.

Під час розгляду справи Відповідач не надав суду докази з яких підстав та на яким чином було визначено категорії складності об'єкта будівництва як II.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З ч.ч.2, 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до абз.3 п. 3 ст. 41 вказаного Закону посадові особи інспекції державного-будівельного контролю можуть, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а)усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б)зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно ст.41 ч.8 п.9 цього Закону посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Наказом Міністерство регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України (2), від 15.05.2012р. № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" затверджено форми документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та зокрема форми форму припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно з додатком 3; та форму припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з додатком 4. Цей перелік є вичерпним.

Отже, заборона закінчених будівництвом об'єктів можлива лише за вмотивованим рішенням керівника Інспекції. При цьому Суд звертає увагу на те, що законодавством не передбачено заборона експлуатації реконструйованих будівель шляхом винесення припису про усунення порушення вимог законодавства.

За результатом перевірки, в разі встановлення порушення вимог законодавства, відповідач мав прийняти або припис за підписом посадової особи, яка проводила перевірку про усунення порушень вимог законодавства чи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, або рішення за підписом керівника інспекції про заборону експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Проте, відповідач, використовуючи висновки акту за результатами перевірки не вчинили жодних з передбачених законом дій, а саме не прийняли, ані рішення про заборону експлуатації будівлі, ані припису про усунення порушень вимог законодавства.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що перевірку позивача було проведено Головним державним інспектором інспекційного відділу №1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Мосуром С.М.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуваний припис, яким фактично заборонено експлуатацію будівлі, яка використовується у якості шиномонтажного комплексу, підписано Головний державний інспектор інспекційного відділу №1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Мосуром С.М. та заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у. м. Києві Алєксєєнком І.О.

Відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", згідно з п. 6 ч. 2 ст. 2 якого, є суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат; об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 4 вказаного вище Закону суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно матеріалів справи, посадові особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві постановили припис, вимогою в якому є заборона експлуатацію будівлі, яка використовується у якості шиномонтажного комплексу та зобов'язання до 25.11.2013 року усунути вказане порушення відповідно до вимог діючого законодавства.

Отже, Головний державний інспектор інспекційного відділу №1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у. м. Києві Алєксєєнко І.О. не є суб'єктами правовідносин в частинні порушення законодавства, що регулює правовідносини у сфері містобудівної діяльності.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що відповідач помилково прийшов до висновків в Акті перевірки, у результаті чого протиправно нарахував позивачу штраф у розмірі, визначеному законодавством у разі експлуатації або використання об'єктів будівництва ІІ категорії складності, не прийнятих в експлуатацію, а відповідно необґрунтовано виніс оскаржуваний припис.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2013 р. по справі К/9991/59324/12.

Так, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно зі ст. 32 цього Закону, усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 27.04.2011 року встановлено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Крім того, листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 квітня 2011 року № 24-10/2759/0/6-11 роз'яснено законодавство в частині визначення категорії складності об'єкта, яким зазначено, що статтею 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначається віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Для усіх об'єктів, що проектуються, будуються чи приймаються в експлуатацію, визначена у проектній документації категорія складності може бути уточнена проектною організацією разом із замовником будівництва.

Отже, віднесення об'єктів будівництва до І-ІІІ категорії складності не належить до повноважень відповідача, оскільки визначається суто проектними організаціями і замовниками будівництва.

Відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", згідно з п. 6 ч. 2 ст. 2 якого, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за відповідні правопорушення.

Таким чином, Суд прийшов до висновку, що віднесення об'єктів будівництва до І-ІІІ категорії складності належить до повноважень відповідних проектних організацій, у той час як до повноважень відповідача відноситься саме прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відповідної категорії складності.

Також, матеріали справи не містять жодних доказів та документального підтвердження обґрунтованості визначення відповідачем (встановлення об'єкту, що перевірявся) ІІ категорії складності об'єкта будівництва у законодавчо-визначеному порядку, як і не містять документального підтвердження використання під час перевірки матеріалів, що містять такі дані.

Позивач в поясненнях та в судовому засіданні зазначає, що споруда (шиномонтаж) на момент здійснення перевірки не експлуатувалася, а також не експлуатується на теперішній час.

Вищенаведене свідчить, що відповідач, відносячи об'єкт будівництва (шиномонтаж) до II категорії складності, діяв з перевищенням наданих йому повноважень, чим порушив принцип використання повноваження з метою, із якою це повноваження надано, який закріплено у підпункті 2 частини 3 статті 2 КАС України.

Аналогічна позиція викладене в Постанові Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2013 р. по справі К/9991/59322/12.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної та припис підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №511/13/7/26-8/0511/02/1 від 05.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму у розмірі 51635.00 гривень, винесену заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відносно Малого приватного підприємства "АСВА".

3. Визнати протиправною та скасувати постанову №512/13/7/26-9/0511/02/1 від 05.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму у розмірі 41292,00 гривень, винесену заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відносно Малого приватного підприємства "АСВА".

4. Визнати протиправною та скасувати постанову № 595/13/1/7/26-82/0312/02/1 від 03.12.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 109620,00 гривень, винесену заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відносно Малого приватного підприємства "АСВА".

5. Визнати протиправною та скасувати постанову №596/13/1/7/26-81 /0312/02/1 від 03.12.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 12180,00 гривень, винесену заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відносно Малого приватного підприємства "АСВА".

6. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.10.2013р.

7. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2013р.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук