Постанова № 37387381, 18.02.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" лютого 2014 р. Справа № 902/1653/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сіндряков О.В. (довіреність №14-151 від 22.08.2013р.);

від відповідача - Слодецький О.В. (довіреність №448-2 від 01.10.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Публічного акціонер-ного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарсь-кого суду Вінницької області від 21.01.2014р. у справі №902/1653/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України» м.Київ

до Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго Маяк» Публічного

акціонерного товариства «Маяк» м.Вінниця

про стягнення 1 117 641 грн. 37 коп. заборгованості та штрафних санкцій,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.01.2014р. у справі №902/1653/13 (суддя Говор Н.Д.) частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі в тексті - НАК «Нафтогаз України») до Дочірньо-го підприємства «Теплокомуненерго Маяк» Публічного акціонерного товариства «Маяк» (надалі в тексті - ДчП «Теплокомуненерго Маяк») про стягнення 1 117 641 грн. 37 коп. заборгованості та штрафних санкцій.

Відповідно до рішення з ДчП «Теплокомуненерго «Маяк» на користь НАК «Нафтогаз Укра-їни» підлягає стягненню 948 858 грн. 14 коп. основного боргу, 24 856 грн. 27 коп. -3% річних, 51169 грн. 26 коп. пені, 46 494 грн. 05 коп. штрафу, 22 352 грн 83 коп. судового збору. В частині вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 3 495 грн. 44 коп., пені в сумі 22 842 грн. 19 коп., штрафу в сумі 19 926 грн. 02 коп. відмовено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, звернення Позивача з позовом про стягнення пені за періоди з 15.11.2012р. по 01.12.2012р. відбулось після спливу строків позов-ної давності, тому заявлена до стягнення за вказаний період пеня у в сумі 912 грн. 50 коп. задово-ленню не підлягає. Позивачем правомірно нарахований штраф у сумі 66 420 грн. 07 коп. та пеню в сумі 73 098 грн. 95 коп., однак, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу Ук-раїни та п.1 ст.233 Господарського кодексу України, суд зменшив штраф на 30% до суми 46 494 грн. 05 коп. та пеню на 30% до суми 51 169 грн. 26 коп. Також суд враховував, що за зобов'я-заннями листопада 2012р. борг не існував на останній день місяця, у якому платіж мав бути здій-снений (грудень 2012р.), застосування до даного періоду інфляції є неправомірним, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає. Щодо індексації заборгованості за зобов'язаннями грудня 2012р., суд, здійснивши перерахунок, визначив неправильним її нарахування за один місяць (сі-чень 2013р.), оскільки вказана заборгованість тривала до моменту подання позову, отже, в розра-хунок не включені періоди, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце деф-ляція). Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підтверджуються договором №14/2480/11 від 30.09.2011р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 24 586 грн. 27 коп. за загальний період з 15.11.2012р. по 14.11.2013р., на підставі ст.625 Цивіль-ного кодексу України.(т.2, арк.справи 75-84).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області від 21.01.2014р. у даній справі №902/1653/13 Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 22 010 грн. 20 коп. пені та 19 926 грн. 02 коп. штрафу та прийняти нове, яким стягнути з Відповідача стягнення 22 010 грн. 20 коп. пені та 19 926 грн. 02 коп. штрафу, в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Скаржник вважає, що рішення в частині зменшення пені та штрафу прийняте судом пер-шої інстанції із порушенням норм матеріального права, без дослідження усіх істотних обставин справи. Позивач вважає відсутніми виняткові обставини для зменшення нарахованих пені та штрафу. Зазначає, що несвоєчасність розрахунків споживачів за поставлений природний газ тягне за собою заборгованість перед газопостачальними підприємствами відповідно до договорів, які передбачають жорсткі санкції за прострочення оплат, що спричиняє значні збитки НАК «Нафтогаз України».(т.2, арк.справи 90-98).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 06.02.2014р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.2, арк. справи 88).

На адресу апеляційного господарського суду 14.02.2014р. від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказує, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням усіх встановлених норм чинного законодавства, місцевий суд дослідив всі обстави-ни справи і надав їм вірну правову оцінку. Просить рішення господарського суду Вінницької об-ласті від 21.01.2014р. у справі №902/1653/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задово-лення.(т.2, арк.справи 106-111).

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2014р. внесено зміни до складу колегії, окрім заміни головуючого судді і визначено колегію у складі: го-ловуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В.(т.2, акрк.справи 117).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.02.2014р. представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Представник Відпо-відача заперечив доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, НАК «Нафтогаз України»-продавець та ДчП «Теплоко-муненерго Маяк»-покупець 30.09.2011р. уклали договір купівлі-продажу природного газу №14/ 2480/11 (надалі в тексті - Договір), згідно п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у вла-сність покупцеві у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згі-дно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору. Продавець відповідно до п.п.2.1, 3.1 Дого-вору передає покупцеві з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 775 тис.м3 у пунктах прий-мання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі.

Відповідно до п.5.2 Договору ціна за 1000 м3 природного газу становить 3 023 грн. 50 коп. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 м3 природного газу - 3 023 грн. 50 коп., крім того 2% - цільова надбавка та 20%ПДВ, всього з ПДВ - 3 700 грн. 76 коп.

До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який стано-вить 285 грн. 00 коп., крім того 20%ПДВ, а всього - 342 грн. 00 коп.

Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3 368 грн. 97 коп., крім того 20% ПДВ, а всього з ПДВ - 4 042 грн. 76 коп.

Відповідно до п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом -100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця нас-тупного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.2 Договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Догово-ру продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропор-ційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який спла-чується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прост-рочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця.

Договір підписано уповноваженими представниками НАК «Нафтогаз України» та ДчП «Теплокомуненерго Маяк», скріплено відбитками печаток сторін.(т.1, арк.справи 14-19).

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2011р. сторонами у справі укладена Додаткова угода №1 до Договору, згідно якої п.5.2 Договору викладено в наступній редакції: 5.2. Ціна за 1000 м3 природного газу становить 3 382 грн. 00 коп. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 м3 природного газу - 3 382 грн. 00 коп., крім того 2% цільова надбавка та 20%ПДВ, а всього - 4 139 грн. 57 коп.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302 грн. 30 коп., крім того 20% ПДВ - 60 грн. 46 коп., а всього - 362 грн. 76 коп.(т. 1, арк.справи 20)

Крім того, 11.10.2011р. сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2480/11 від 30.09.2011р., якою сторони погодили викласти п.5.2 До-говору в наступній редакції: 5.2. Ціна за 1000 м3 природного газу становить 3 382 грн. 00 коп. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 м3 природного газу - 3 382 грн. 00 коп., крім того цільова надбавка 2% та 20%ПДВ, а всього - 3 449 грн. 64 коп.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302 грн. 30 коп., крім того ПДВ - 60 грн. 46 коп., всього з ПДВ - 362 грн. 76 коп. У разі поставки газу на газоспоживаючі об'єкти покупця, які безпосередньо підключені до магістра-льних або промислових трубопроводів нафто-газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 м3 газу цими трубопроводами встановлюється в сумі 262 грн. 25 коп., крім того ПДВ - 52 грн. 45 коп., разом з ПДВ - 314 грн. 70 коп.(т.1, арк.справи 21).

01.08.12 р. укладена Додаткова угода №4 до Договору на купівлю-продаж природного газу №14/2480/11 від 30.09.2011р., якою сторони погодили викласти п.п.2.1, 5.2 Договору в наступних редакціях: 2.1 продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 117,9 тис. м3 та у 2012 році до 680 тис. м3.

Всього до сплати за 1000 м3 природного газу з ПДВ - 4 661 грн. 74 коп.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору у жовтні 2011р., вересні-груд-ні 2012р. Позивач поставив Відповідачу природний газ на загальну суму 3 921 983 грн. 83 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2011р. на суму 45 923 грн. 75 коп., від 31.10.2011р. на суму 410 595 грн. 48 коп., від 30.09.2012р. на суму 60 602 грн. 57 коп., від 26.09.2012р. на суму 294 547 грн. 13 коп., від 27.11.2012р. на суму 1 127 077 грн. 23 коп., від 30.11. 2012р. на суму 817 887 грн. 59 коп., від 31.12.2012р. на суму 1 165 350 грн. 08 коп.(т.1, арк.справи 24-30).

Матеріали справи свідчать, що свої договірні зобов'язання з повного та своєчасного розра-хунку за поставлений природний газ Відповідач виконав часткового в сумі 2 973 125 грн. 69 коп., що вбачається з копій банківських випискок.(т.1, арк.справи 77-97).

Вважаючи, що сума боргу становить 948 858 грн. 14 коп., з підстав ст.ст.193, 231 ГК Украї-ни, ст.ст.530, 611, 625 ЦК України та п.п. 6.1, 7.2 Договору - Позивач нарахував 74 011 грн. 45 коп. пені за періоди з 15.11.2012р. по 13.12.2012р., з 15.12.2012р. по 28.12.2012р., з 15.01.2013р. по 14.11.2013р., 3 495 грн. 44 коп. інфляційних втрат за грудень 2012р.- січень 2013р., 24 856 грн. 27 коп. -3% річних за період з 15.11.2012р. по 14.11.2013р. та 66 420 грн. 07 коп. -7% штрафу.(т.1,арк. справи 6-7, 12-13).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Позивача безпідставна і не підлягає за-доволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єк-ти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсут-ності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положен-ня ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повин-на вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інте-реси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими закона-ми або договором.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічні правила встановлює і ст.174 ГК України.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення Договору 30.09.2011р. між сторо-нами виникли відносини постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мере-жу, оскільки момент передачі товару не співпадає з моментом оплати його вартості і взаємовід- носини сторін підпадають під визначення, які містять статті 712, 714 ЦК України: коли одна сторо-на (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу за-стосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо ін-ше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Тому, в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України, факт отримання Відповідачем природного газу зу-мовлює виникнення у нього зобов'язання оплатити його вартість.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або од-ностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивіль-ного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи (Договором, актами прийому-передачі природного газу, банківськими виписками) - постав-лений природний газ на загальну суму 3 921 983 грн. 83 коп. - оплачено Відповідачем частково в сумі 2 973 125 грн. 69 коп.

Тому, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що внаслідок неналежного виконання умов Договору утворилась заборгованість ДчП «Теплокомуненерго Маяк» перед НАК «Нафтогаз України» в сумі 948 858 грн. 14 коп.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобо-в'язаний сплатити суму боргу з урахуванні встановленого індексу інфляції за весь час простро-чення, а також три проценти річні від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не вста-новлений договором або законом.

Перевіривши, на підставі ст.625 ЦК України, нарахування 3 495 грн. 44 коп. інфляційних втрат за грудень 2012р.-січень 2013р. та 24 856 грн. 27 коп. -3% річних за період з 15.11.2012р. по 14.11.2013р. - колегія суддів дійшла висновку, що за зобов'язаннями листопада 2012р. на останній день місяця, у якому платіж мав бути здійснений (грудень 2012р.) - боргу не існувало, застосуван-ня до даного періоду інфляції є неправомірним, а тому, задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку і щодо безпідставності на-рахування індексації у січні 2013р. на зобов'язаннями за грудень 2012р., оскільки вказана заборго-ваність тривала до моменту подання позову, отже, в розрахунок не включені періоди, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).(т.1, арк.справи 6, 12-13; т.2, арк. справи 82-83). Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). З огляду на зазначене, з підстав ст.33 ГПК України, в частині стягнення 3 495 грн. 44 коп. інфляційних втрат в позові пра-вомірно відмовлено за безпідставністю.

Здійснивши перерахунок 3% річних за загальний період з 15.11.2012р. по 14.11.2013р., ко-легія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд вірно встановив, що 24 586 грн. 27 коп. підлягає стягненню на підставі ст.625 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'я-зання. Як зазначалось вище, пунктом 7.2 Договору за несвоєчасну оплату отриманого газу, перед-бачено сплату покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Як зазначалось вище, Позивач нарахував 74 011 грн. 45 коп. пені за періоди з 15.11.2012р. по 13.12.2012р., з 15.12.2012р. по 28.12.2012р., з 15.01.2013р. по 14.11.2013р.та 66 420 грн. 07 коп. -7% штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що заперечуючи суму нарахованої пені Відповідач у відзи-ві просив застосувати наслідки пропуску Позивачем скороченого строку позовної давності.(т.1, арк. справи 61-63). Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовує-ться, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.(ч.4 ст.267 ЦК України).

Колегія суддів дійшла висновку про правомірність відмови судом першої інстанції в час-тині стягнення 966 грн. 18 коп. пені за період з 15.11.2012р. по 01.12.2012р., оскільки дану ви-могу заявлено до суду 02.12.2013р. - після спливу строків позовної давності.

Крім того, вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд - з чим не погоджується апелянт - скористався правом, передбаченим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України і зменшив розмір пені, яка підлягає стягненню з Відповідача, вважаючи даний випадок винятковим.(т.2, арк.справи 81-82).

Переглядаючи рішення в цій частині, колегія суддів приймає до уваги, що згідно ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: сту-пінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'я-зання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інте-ресів боржника зменшити розмір до сплати штрафних санкцій.

Крім того, частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути змен-шений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обста-вин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Колегія суддів зауважує, що зі змісту наведених норм випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які за-слуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невико-нання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Вбачається, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що ДчП «Теплоко-муненерго Маяк», будучи комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є ви-робництво та розподіл теплової енергії для потреб населення, та соціально значимих об'єктів міс-та, - зобов'язання з подачі теплової енергії виконало повністю, однак, споживачі оплати за тепло-постачання в повному обсязі не здійснили. Загальна сума заборгованості станом на 19.12.2013р. становить 1 627 295 грн. 26 коп., що підтверджується довідками від 19.12.2013р., балансом ДчП «Теплогомуненерго Маяк».(т.2, арк.справи 71-74).

Крім іншого, сплата надмірно великих штрафних санкцій в даному випадку зачіпає не ли-ше майнові інтереси Відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість вчасного та якісного на-дання населенню послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Зважаючи на викладене, на переконання судової колегії - суд першої інстанції, встановив-ши обставини справи і підстави порушення Відповідачем грошового зобов'язання, визнав даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу і покликаючись на положення ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України та ступінь виконання ним грошового зо-бов'язання, правомірно зменшив розмір штрафу на 30% до суми 46 494 грн. 05 коп. та пені на 30% до суми 51 169 грн. 26 коп.

Колегія суддів також вважає даний випадок виключним і не вбачає підстав для переоцінки фактів у даній справі.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно відмовлено в частині стягнення 19 926 грн. 02 коп. 7% штрафу та 21 876 грн. 01 коп. пені.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту і обсягу зобов'язань Відповідача, рівно як і вмотивованості висновку про часткову обґрунтованість заявленого позову.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому проце-сі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановле-но, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прий-нятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 83, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Позивача-Публічного акціонерного товариства «Національна акціо-нерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Вінницької області від 21.01. 2014р. у справі №902/1653/13 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №902/1653/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.