Ухвала суду № 37387306, 28.02.2014, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Д О Д А Т К О В А У Х В А Л А

28 лютого 2014 року

справа № 919/61/14

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”

(вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040)

до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської

(вул. Хрустальова, буд. 60, м. Севастополь, 99040)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина А-4408

(вул.Дибенко,1а, м.Севастополь, 99035)

про стягнення 92037,78 грн,

представник сторін не викликалися;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської про стягнення заборгованості у розмірі 393900,17 грн, з яких: 301862,39 грн – основна заборгованість, 58594,14 грн – пеня, 22035,35 грн – 3% річних, 11408,29 грн – інфляційні витрати.

Ухвалою від 15.01.2014 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Цією ж ухвалою в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Військову частину А-4408.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В ході судового засідання, яке відбулося 06.02.2014, представник позивача надав суду заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (вх.№1470/14 від 06.02.2014) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 92037,78 грн, з яких: 58594,14 грн – пеня, 22035,35 грн – 3% річних, 11408,29 грн – інфляційні витрати (т.1 арк.с.81).

Рішенням суду від 24.02.2014 позов задоволено повністю, з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської на користь Публічного акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” стягнуто пеню у розмірі 58594,14 грн, 3% річних у розмірі 22035,35 грн; інфляційні втрати у розмірі 11408,29 грн.

При цьому, судом не вирішено питання щодо повернення суми надмірно сплаченого судового збору у розмірі 6037,24 грн, перерахованого до Державного бюджету міста Севастополя платіжним дорученням № 1165 від 24.12.2013, оригінал якого міститься у матеріалах справи.

Згідно з частиною першою статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, зокрема, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 4.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 (далі – Постанова Пленуму № 7) передбачено, що у разі якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася.

Відповідно до положень пункту 13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012 (далі – Постанова Пленуму № 6) прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо). Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК.

Згідно з пунктом 15 Постанови Пленуму № 6, вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється. У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Отже, призначення судом окремого судового засідання для вирішення питання щодо розподілу господарських витрат з відповідним повідомленням учасників судового процесу про час і місце його проведення, не є обов’язковим, та має місце у залежності від конкретних обставин справи.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе вирішити питання щодо повернення суми надмірно сплаченого судового збору у розмірі 6037,24 грн без виклику сторін.

Частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Заявою від 06.02.2014, разом із клопотанням про зменшення позовних вимог, Публічне акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” просить повернути з Державного бюджету суму сплаченого судового збору у розмірі 6037,24 грн, посилаючись на положення пункту 1 частини першої статті 7 Закону.

У пункту 2.8 Постанови Пленуму № 7 роз’яснено, що у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

Згідно пункту 5.2 Постанови Пленуму № 7 питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго”, звернувшись до суду із позовом до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської про стягнення з останньої 393900,17 грн, сплатив до Державного бюджету міста Севастополя судовий збір у розмірі 7878,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1165 від 24.12.2013.

Частиною першою статті 4 Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулося до господарського суду міста Севастополя із цим позовом 30.12.2013, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті.

Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2013 року встановлений у сумі 1147,00 грн.

Ставки судового збору визначені у частині другої статті 4 Закону, згідно з якою за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи, що в ході судового розгляду позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської на його користь заборгованість у сумі 92037,78 грн, які судом задоволенні повністю, суд вважає за можливе повернути Публічному акціонерному товариству “Енергетична компанія “Севастопольенерго” з Державного бюджету міста Севастополя переплачену суму судового збору у розмірі 6037,24 грн, яка сплачена платіжним дорученням № 1165 від 24.12.2013 (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України “Про судовий збір”, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Публічному акціонерному товариству “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,44, р/р №260073537, МФО 300506, код ЄДРПОУ 05471081, в ПАТ “Перший інвестиційний банк”) з Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31215206783001 в ГУ ДКС України у м.Севастополі, одержувач: Головне Управління казначейства у м. Севастополі, код ЄДРПОУ 38022717, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) переплачену суму судового збору у розмірі 6037,24 грн (шість тисяч тридцять сім грн. 24 коп.), сплачену платіжним дорученням №1165 від 24.12.2013, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Ухвала набрала законної сили 28.02.2014.

Ухвала дійсна для пред’явлення до виконання до 01.03.2015.

Суддя О.О. Єфременко

919/61/14/4055/14