Рішення № 37387144, 11.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23763/13 11.02.14

За позовом Національного музею народної архітектури та побуту України

до Приватного підприємства "Бриз"

про стягнення 56 984,98 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Обухов В.В. за дов.

Від відповідача: Булгаков Д.І. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення 56 984,98 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за договорами № 1, № 2 оренди нежитлового приміщення від 25.06.2003р., згідно уточненої позовної заяви, яка подана через відділ діловодства 10.01.14

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті відмови відповідача від сплати нарахованої згідно договорів № 1 та № 2 суми орендної плати, її індексації та компенсації плати за землю і земельного податку у відповідача виникла заборгованість

Відповідач позов не визнає, у запереченнях на позовну заяву вказує, що позивачем не було виставлено рахунки у 2008 році за березень, квітень, травень, у 2009 році за травень, у 2011 році - за березень, квітень, травень, червень, липень, у 2012 за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, тому він не несе відповідальності за несвоєчасну сплату орендних платежів за договорами. Відповідач вказує, що в наданому позивачем до позовної заяви розрахунку немає посилань на те, за який період виникла заборгованість.

В судових засіданнях 14.01.14р., 28.01.14р., 04.02.14р. оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

25 червня 2003 року між Державним музеєм народної архітектури та побуту України (орендодавець) та приватним підприємством «БРИЗ» (орендар) було укладено Договір № 1 та Договір № 2 оренди нежитлового приміщення.

Згідно умов договору № 1 орендодавець зобов'язався передати у тимчасове користування орендарю нежитлове приміщення «ІІІинок» загальною площею 154 кв. метрів, згідно умов договору № 2 - нежитлове приміщення «Кулішна» загальною площею 21,5 кв. метрів. Орендар використовує об'єкти, що орендуються для надання послуг громадського харчування відвідувачам музею ( пункти 1.8. та 1.9. договорів).

Строк оренди складає 30 років з моменту прийняття об'єкту, що орендується, з моменту фактичної передачі об'єкту ствердженого актом приймання - передачі (пункт 5.1. договорів).

Орендна плата та порядок розрахунків визначено сторонами у розділі 2 договорів.

Відповідно до пункту 2.1. та пункту 2.2. договорів, орендна плата узгоджується сторонами у залежності від економічного стану та розмірів комунальних платежів орендодавця та сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 10 числа кожного місяця. Орендна плата за об'єкт, визначається згідно додатку № 3 до Договору № 1 та № 2.

Додатком № 3 до договору № 1 сторони узгодили вартість орендної плати за приміщення «Шинок» загальна площа 154 кв. м в сумі 1348,00 грн.; за приміщення площею 48 кв. м - 336,00 грн. (сплачує з 01.01.2004р.); за земельну ділянку 1151 кв. м - 519,87 грн.; оплата за комунальні послуги 324,00 грн., всього орендну плату в сумі 2527,87 грн. орендар вносить на рахунок орендодавця ( пункт 5 додатку № 3 до договору № 1).

Додатком № 3 до договору № 2 сторони обумовили, що вартість орендної плати за приміщення «Кулішна» загальна площа 21,5 кв. м становить суму 215,00 грн.; за приміщення площею 108,20 кв. м - 757,40 грн. (сплачує з 01.01.2004р.); за земельну ділянку 70 кв. м - 31,60 грн.; оплата за комунальні послуги 19,60 грн., всього орендну плату в сумі 1023,60 грн. орендар вносить на рахунок орендодавця ( пункт 5 додатку № 3 до договору № 2).

Таким чином, загальна сума орендної плати в місяць по двох договорах складала 3551,47 грн.

Умовами п.2.4 договорів визначено, що орендна плата проводиться орендарем на підставі договору та наданої орендодавцем податкової накладної. Несвоєчасне надання орендодавець необхідних документів не тягне відповідальності орендаря за несвоєчасну сплату орендних послуг.

30.04.2009 р. сторони підписали Додаткові угоди № 1 до договорів, в яких визначили розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку - листопада року та погодили, що орендар зобовязаний крім орендної плати оплачувати згідно розрахунків орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю.

Позивач звернувся з позовом про стягнення суми 56 984,98 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за договорами № 1, № 2 оренди нежитлового приміщення від 25.06.2003р. В позовній заяві позивач вказує, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати орендної плати, її індексації та компенсації плати за землю по двох договорах за період з 31.12.07 року по 31.10.13 року, що підтверджується даними обґрунтованого розрахунку.

Згідно обґрунтування розрахунку стягуваної суми, підписаного головним бухгалтером та доданого позивачем до позовної заяви за період з 31.12.07 року по 31.10.13 року позивачем нараховано 572435,30 грн., сплачено 515450,32 грн., борг складає 56984,98 грн.

Додані до позовної заяви «Обґрунтування розрахунку стягуваної суми» не є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України підтвердження факту наявності боргу по орендній платі за договорами № 1 та № 2.

Період розрахунку позивачем зазначено з 31.12.07. по 31.10.13 з посиланням на акти виконаних робіт та банківські виписки, при цьому розмежування нарахування сум по договорах № 1 чи № 2 та видах заборгованості (орендної плати, її індексації та компенсації плати за землю і земельного податку), яка виникла у відповідача немає.

Первинних документів на які позивач посилається в розрахунку суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В даному випадку, це стосувалося позивача, який мав довести суду факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами № 1 та № 2 зі сплати орендної плати, індексації та відшкодування плати за землю (земельного податку).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, в порушення статей 33, 34 ГПК України, позивач не надав суду належних доказів порушення його права чи інтересу відповідачем на даний час, що було б підставою для задоволення позовних вимог.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з не доведеністю.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги пояснення представників позивача та відповідача, суд прийшов до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Суддя О.М.Ярмак