Ухвала суду № 37387119, 24.02.2014, Апеляційний суд міста Севастополя

24.02.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797260/14 Головуючий у першій

інстанції Лушніков В.Ф.

Доповідач у апеляційній

Категорія 57 інстанції Володіна Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Володіної Л.В.,

суддів - Лівінського С.В., Саліхова В.В.,

секретар - Івченко М.О.,

за участю:

представника стягувача

ПАТ „Надра Банк" - Нікітовського О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця, постанову старшого державного виконавця ВДВС Балаклавського районного управління юстиції в м. Севастополі про відкриття виконавчого провадження від 12 серпня 2013 року та на постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.08.2013 р., за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції в м. Севастополі на ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 жовтня 2013 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2013 року ОСОБА_4, як боржник, звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Балаклавського РУЮ м. Севастополя, просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 39287894 по виконанню виконавчого листа № 2-3243/11, виданого 10.07.2013 р. Ленінським районним судом м. Севастополя про стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь стягувача ПАТ „КБ „Надра" суми в розмірі 329415,72 грн., скасувати цю постанову, просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо накладення арешту і заборони відчуження майна боржника, скасувати постанову від 12.08.2013 р. про накладення арешту і заборону відчуження майна боржника ОСОБА_4, також просив зобов'язати старшого державного виконавця внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна і скасувати арешт, накладений на майно боржника ОСОБА_4

Вимоги скарги мотивовані тим, що в постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем самостійно змінений спосіб і порядок виконання рішення суду, заходи примусового виконання рішення суду застосовані до спливу строку для добровільного виконання рішення суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 жовтня 2013 року скарга задоволена в повному обсязі.

Не погодившись з ухвалою суду ВДВС Балаклавського РУЮ в м. Севастополі подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції, як постановленої при неправильному застосуванні норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ „Надра Банк", якій апеляційну скаргу підтримав, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується.

Згідно до приписів ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушені їх права чи свободи.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 07 липня 2011 р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 27.09.2012 р., стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Надра" Кримського РУ заборгованість за кредитним договором №805/2006/84ОПК/11/58 від 19.04.2006 року у сумі 327 595,72грн., судовий збір у розмірі 1700,00грн., суму витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а всього стягнутО 329 415,72грн., звернувши стягнення на предмет забезпечувального обтяження - автомобіль марки Mazda, моделі 3SDN MT SPORT, випуску 2006 року, колір - червоний, заводський номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого РЕВ АР Крим ДАІ ГУ УМВС України 18 квітня 2006 р.

10.07.2013 р. Ленінським районним судом м. Севастополя виданий виконавчий лист з примусового виконання рішення суду, якій 08.08.2013 р. за заявою стягувача - ПАТ КБ „Надра" надійшов на адресу ВДВС Балаклавського РУЮ в м. Севастополі.

12 серпня 2013 року постановою державного виконавця ВДВС Балаклавського РУЮ у м. Севастополі Муєдіновим А.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія постанови направлена боржнику рекомендованим листом (т.2 а.с. 4-5).

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України „Про виконавче провадження" Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що представник стягувача ПАТ „КБ „Надра" 08.08.2013 р. звернувся з заявою про відкриття виконавчого провадження, надав оригінал виконавчого документа, якій відповідає вимогам, встановленим ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження" (т.2 а.с. 33).

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Боржник ОСОБА_4 зареєстрований в АДРЕСА_1, яка відноситься до Балаклавського району м. Севастополя.

Скаржником не доведено про наявність підстав, передбачених ч.1 ст.25 Закону України „Про виконавче провадження", для відмови у прийнятті виконавчого листа до виконання ВДВС Балаклавського РУЮ в м. Севастополі, оскільки строк пред'явлення виконавчого документу до виконання не закінчився, виконавчий лист відповідає вимогам, встановленим ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження", пред'явлений до ВДВС Балаклавського РУЮ в м. Севастополя за належною теріторіальністю, тому висновок суду першої інстанції про наявність порушень діючого законодавства в діях державного виконавця при відкритті виконавчого провадження є помилковим.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження не зазначений спосіб виконання рішення суду, оскільки Законом України „Про виконавче провадження" не передбачений обов'язок державного виконавця при відкритті виконавчого провадження встановлювати спосіб його виконання, спосіб виконання рішення суду зазначений в самому рішенні Ленінського районного суду м. Севастополя від 07.05.2011 р. і виконавчому листі, при винесенні ухвали про відкриття виконавчого провадження державний виконавець керувався положеннями, закріпленими в главі 4 Закону України „Про виконавче провадження" - „Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника".

Якщо для ОСОБА_4, як боржника, рішення суду є незрозумілим, він, відповідно до ст.221 ЦПК України, має право звернутись з заявою до суду про роз'яснення рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України „Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Із заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, яка надійшла на адресу ВДВС Балаклавського РУЮ в м. Севастополі 08.08.2013 р., вбачається, що представник ПАТ „КБ „Надра" просив одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на все майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження (т.2 а.с. 33).

Постановою від 12.08.2013 р. накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (т.2 а.с. 6).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 41560532 від 12.08.2013р. накладена заборона відчуження рухомого майна боржника ОСОБА_4 у межах суми стягнення 329415,72 грн. (т.2 а.с. 7).

ОСОБА_4 не надано жодного доказу в підтвердження порушення вимог законодавства при винесенні постанови про накладення арешту на майно, яке належить йому. Накладення арешту на майно боржника не позбавляє його можливості виконати рішення суду у добровільному порядку, крім цього, у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом (ч.2 ст.27 Закону України „Про виконавче провадження"), тому висновок суду першої інстанції про те, що винесенням постанови про накладення арешту на майно боржника і заборону його відчуження державний виконавець позбавив ОСОБА_4 можливості виконати рішення у добровільному порядку є помилковим.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції при розгляді скарги не залучена до участі у справі інша сторона виконавчого провадження - ПАТ „КБ Надра", як заінтересована особа, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та вважає, що ухвала суду, відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.383, 387 ЦПК України, ст.ст.6, 17, 19, 29, 25, 27 Закону України „Про виконавче провадження", п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції в м. Севастополі задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 жовтня 2013 р. скасувати.

Постановити нову ухвалу.

В задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії державного виконавця, постанову старшого державного виконавця ВДВС Балаклавського районного управління юстиції в м. Севастополі про відкриття виконавчого провадження від 12 серпня 2013 року та на постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.08.2013 р. відмовити.

Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий - Л.В. Володіна

Судді - С.В. Лівінський

- В.В. Саліхов