Постанова № 37384713, 13.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2014 року 16:11 № 826/19979/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання незаконними бездіяльності щодо ненадання для підписання акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901, дій щодо складання акта, зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача: Гавриленко Я.С. (довіреність від 12.08.2013 р. № б/н);

від відповідача: Бондаренко С.М. (довіреність від 27.11.2013 р. № 26-57-10-18).

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними бездіяльності щодо ненадання для підписання акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901, дій щодо складання акта, зобов'язання вчинити дії.

Позовними вимогами в даній справі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.02.2014 р.) є:

- визнання незаконної бездіяльності ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо ненадання ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» для ознайомлення та підписання акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901;

- визнання незаконними дій ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо складання акта від 30.09.2013 р. № 150/1/22-57-22-07-09/03449901 про незнаходження посадових осіб ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 22;

- зобов'язання ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надати ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» для підписання та ознайомлення другий екземпляр акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901.

Позовні вимоги мотивовані незаконністю складення акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що за наслідками проведеної перевірки позивач отримав лише один примірник акту, що є порушенням вимог чинного законодавства. Крім того позивачем не було надано акт 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901 для ознайомлення та підписання.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та просив відмовити в їх задоволення в повному обсязі, зазначивши, що у зв'язку з відсутністю посадових осіб позивача за місцезнаходженням товариства, вручити акт було неможливо, а тому у відповідності до вимог чинного законодавства його було надіслано поштою.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення підприємством:

1. п.п.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138., пп. 139.1.1 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12099937,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року в сумі 5061029,00 грн., за І квартал 2012 року в сумі 506709,00 грн., за II квартал 2012 року в сумі 235775,00 грн., за III квартал 2012 року в сумі 783033,00 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 5281780,00 грн., за І квартал 2013 року в сумі 231483,00 грн., за II квартал 2013 року в сумі 128,00 грн.

2. пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абзацу а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 782072,70 грн.

За наслідками перевірки складено акт від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901, який позивач отримав по пошті.

Позивач, не погоджуючись з тим фактом, що акт від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901 йому було надіслано поштою, а не вручено безпосередньо під підпис, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов'язання вчинити дії.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Водночас, застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (надалі - Порядок N 984).

Відповідно до п. 3 Розділу I Порядку N 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Відповідно до п. 10 Розділу I Порядку N 984 у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки або неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Відповідно до п. 4 Розділу IV Порядку N 984 у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) про результати документальної перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт (довідка) надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У таких випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт.

Судом встановлено, що у зв'язку з незнаходженням посадових осіб позивача за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 22 акт перевірки останньому не було вручено, про що відповідачем складено акт від 30.09.2013 р. № 150/1/22-57-22-01-09/03449901.

Через неможливість вручити акт безпосередньо позивачу, його в той же день, 30.09.2013 р. було надіслано поштою та 02.10.2013 р. отримано під розпис заступником директора позивача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з отриманням позивачем акту перевірки, позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачеві акту перевірки для ознайомлення та підписання, суд вважає необґрунтованими.

Суд не приймає до уваги, пояснення працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 щодо присутності на робочому місці 30.09.2013 р., оскільки їх показання не можуть беззаперечно свідчити про їх правдивість, зокрема, суд звертає увагу, що акт про неможливість вручення акту перевірки від 30.09.2013 р. № 150/1/22-57-22-01-09/03449901 підписаний посадовими особами: Головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Іванчук О.М., заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Чопяк І.С., начальником відділу контрольно-первірочної роботи юридичних осіб управління Міндоходів і зборів фізичних осіб ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Пчолкіною Т.М., які несуть відповідальність за свої дії в порядку, визначеному положеннями Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, суд не має можливості встановити дійсність викладених позивачем доводів, а тому вважає, що обставина щодо ненадання відповідачем акту перевірки від 30.09.2013 р. № 150/1/22-57-22-01-09/03449901 для підписання є необґрунтованою, а позовні вимоги в частині визнання незаконної бездіяльності ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо ненадання ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» для ознайомлення та підписання акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901 та визнання незаконними дій ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо складання акта від 30.09.2013 р. № 150/1/22-57-22-07-09/03449901 про незнаходження посадових осіб ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 22 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надати ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» для підписання та ознайомлення другий екземпляр акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901 суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Так, Податковим кодексом України визначено функції та правові основи діяльності контролюючих органів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Тобто до повноважень, зокрема щодо складання та надання актів перевірок належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу, отже є його дискреційними повноваженнями.

За таких обставин суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження державної податкової служби щодо вирішення питання щодо надання другого екземпляру акта перевірки від 30.09.2013 р. № 211/26-57-2201-07/03449901, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в матеріалах справи є достатні докази, які свідчать, що дії відповідача здійснені у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставини в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук

Повний текст постанови складено 18.02.2014 р.