Рішення № 37384654, 20.02.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2014 р. Справа № 918/1967/13

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Красносільського малого приватного підприємства "МВА"

до відповідача Іваннівської сільської ради

про стягнення в сумі 163 451 грн. 94 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Лавренчук Т.В. (довіреність б/н від 13.01.2014.).

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Красносільське мале приватне підприємство "МВА" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Іваннівської сільської ради, в якому просить стягнути з відповідача за Договорами про закупівлю товарів заборгованості з оплати робіт - 158 751 грн. 00 коп., 3% річних - 4 700 грн. 94 коп., інфляційних збитків - 953 грн. 78 коп., а всього - 164 405 грн. 72 коп.

Ухвалою суду від 25.12.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.01.2014р.

Ухвалою суду від 21.01.20.14р. за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 11.02.2014р.

04.02.2014р. позивач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з процесами дефляції та просить стягнути з відповідача за Договорами про закупівлю товарів (робіт та послуг) від 28.12.2012р. № 67, № 68 та № 69 суму заборгованості з оплати робіт - 158 751 грн. 00 коп., 3% річних - 4 700 грн. 94 коп., а всього - 163 451 грн. 94 коп. Судом прийнято заяву до розгляду.

Ухвалою суду від 11.02.2014р. розгляд справи відкладено до 20.02.2014р.

В судовому засіданні 20.02.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2014р., 11.02.2014р. та 20.02.2014р. не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 25.12.2013р. відзиву на позов не подав, хоча до суду повернулись рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Причини, з яких не забезпечена явка в судове засідання представника відповідача суду не відомі, а тому не можуть розцінюватись як поважні. Крім того, відсутність представника не може слугувати підставою для відкладення вирішення господарського спору, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства, а в справі відсутні докази, які б стверджували неможливість участі в справі інших представників відповідача, приміром адвоката тощо.

Враховуючи вищевикладене та закінчення граничного строку розгляду справи визначеного статтею 69 ГПК України суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012р. між Іваннівською сільською радою (замовник) та Красносільським малим приватним підприємством "МВА" (виконавець) укладено три договори на закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, а саме: Договір № 67 (а.с. 9-10), Договір № 68 (а.с. 11-12), Договір № 69 (а.с. 13-14).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 67, він укладений на виконання робіт з поточного ремонту благоустрою території НВК (навчально-виробничого комбінату) в с. Бортниця Дубенського району Рівненської області.

Пункт 1.2 Договору № 68 встановлює, що він укладений на виконання робіт з поточного ремонту благоустрою території НВК (навчально-виробничого комбінату) в с. Бортниця Дубенського району Рівненської області.

У відповідності до п. 1.2 Договору № 69, він укладався на виконання робіт з капітального ремонту покриття вул. Шкільної в с. Івання Дубенського району Рівненської області.

Згідно п. 1.1 зазначених Договорів, виконавець зобов'язується у 2012 році надати замовникові роботи, послуги, зазначені в кошторисній документації і затверджені сторонами, а замовник - прийняти і оплатити роботи або послуги в кошторисній документації і затвердженій сторонами.

Відповідно до п. 3.1 Договорів загальна вартість робіт становить 225 741 грн. 00 коп., в тому числі: по Договору № 67 - 58 622 грн. 00 коп., по Договору № 68 - 99 990 грн. 00 коп., по Договору № 69 - 67 129 грн. 00 коп.

Пункт 4.1 Договорів встановлює, що розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після підписання сторонами акта форми КБ 2.

Актами приймання виконаних робіт за грудень 2012р. (форми КБ2) підтверджено факт виконання підрядником взятих на себе зобов'язань по Договорах № 67, 68 та 69 від 28.12.2012р. (а.с. 15-20).

06.02.2013р. Красносільське мале приватне підприємство "МВА" направило Іванівській сільській раді претензію № 6 на суму 225 741 грн. 00 коп., яку останній отримав 14.02.2013р. (а.с. 25-26).

У відповідності до п. 7.1 Договорів, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3 % річних від простроченої сумі у розмірі 4 700 грн. 94 коп. (розрахунок а.с. 27).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 174 ГК України визначає, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошовий зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем за Договорами від 28.12.2012р. оплачено виконані роботи частково, в сумі 66 990 грн. 00 коп.

Таким чином, сума основного боргу відповідача складає 158 751 грн. 00 коп.

Доказів, які б підтвердили іншу суму заборгованості чи сплату боргу повністю матеріали справи не містять, а відповідач суду не надав.

При подачі позову позивач нарахував 3 % річних в розмірі 4 700 грн. 94 коп. та інфляційні збитки в розмірі 953 грн. 78 коп., однак враховуючи, що за нарахований період відбувся процес дефляції, позивач зменшив позовні вимоги на вказану суму інфляційних збитків.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 158 751 грн. 00 коп. заборгованості та 4 700 грн. 94 коп. 3% річних стверджуються Договором, та іншими матеріалами справи, а відтак, на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, підлягають задоволенню.

На відповідача, відповідно до частин 1 статті 49 ГПК України, покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Іваннівської сільської ради (35620, вул. Центральна, 20, с. Іванне, Дубенського району Рівненської області, ІПН 04385250) на користь Красносільського малого приватного підприємства "МВА" (35425, вул. Яблунева, 2, с. Красносілля, Гощанського району Рівненської області, ІПН 31358915) заборгованість за Договорами про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 28.12.2012р. № 67, № 68 та № 69 в розмірі 158 751 грн. 00 коп., 4 700 грн. 94 коп. 3% річних та 3 288 грн. 11 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "25" лютого 2014р.

Суддя Горплюк А.М.