Рішення № 37384633, 25.02.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" лютого 2014 р. Справа № 906/1815/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Пивовар В.М. - довіреність від 27.01.2014р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "МК-Технобуд" (м.Житомир)

про стягнення 9116,00 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначені код та адресу одержувача вантажу у розмірі 9116,00грн.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2013р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.12.2013р.

Ухвалою господарського суду від 26.12.2013р. відкладено розгляд справи на 14.01.2014р.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2014р. продовжено строк розгляду спору до 25.02.2014р. включно та відкладено розгляд справи на 25.02.2014р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. До суду 24.02.2014р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників ДП "Придніпровська залізниця".

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Також, представник відповідача просить зменшити розмір штрафних санкцій до 5000,00грн., посилаючись на вимоги ст.551 ЦК України, 233 ГК України, п.3 ст.83 ГПК України та наявність обставин, які свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського" (постачальник) та Приватним підприємством "МК-Технобуд" (покупець) було укладено договір №13-1065-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець оплачувати і одержувати шлак, найменування, кількість і ціна якого визначаються в специфікаціях доданих до даного договору (а.с. 45-46).

20.06.2013р. Приватним підприємством "МК-Технобуд" (відправник) зі станції відправлення Житомир Південно-Західної залізниці здійснено відправку вагона №52276060, що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною № 32169757 (а.с.8).

У накладній відправником зазначено одержувачем вантажу на станції Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці - ДП "Трансгарант-Україна", код одержувача 9248, адреса одержувача не вказана.

При прибутті вагону №52276060 з вантажем на станцію призначення Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці було виявлено факт відсутності адреси одержувача ДП "Трансгарант-Україна" з кодом 9248, про що складено Акт загальної форми №93 від 24.06.2013р. (а.с.9).

24.06.2013р. відправнику направлено телеграму №74 на станцію відправлення Житомир Південно-Західної залізниці (а.с.10).

26.06.2013р. станцією Житомир Південно-Західної залізниці на станцію Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці відправлено телеграму, згідно якої вказано одержувача - ПАТ "ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського", код - 3128, адреса: м.Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б (а.с.10).

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 9116,00грн., який нараховано Приватному підприємству "МК-Технобуд" на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України та п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, за неправильно зазначені у залізничній накладній №32169757 код та адресу одержувача.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасника судового процесу, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно ст. 23 Статуту залізниць, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Нормами ст. 24 Статуту залізниць передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. затверджено Правила оформлення перевізних документів (далі Правила).

Згідно з п.1.2 Правил накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Накладна як основний перевізний документ повинна відповідати вимогам, встановленим Правилами оформлення перевізних документів.

Відповідно до п.1.1. Правил на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Пунктом 1.3. Правил встановлено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

За змістом п.2.3 Правил правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Зі змісту вищевикладних норм вбачається, що саме відправник заповнює відповідні графи накладної, в тому числі графу "Одержувач", в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адреса та код. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджується підписом представника відправника.

Судом встановлено, що у накладній №32169757, яка супроводжувала вантаж, відповідачем неправильно зазначено найменування, код та адресу одержувача вантажу, що було виявлено по прибутті вагона на станцію призначення та внаслідок чого складено акт загальної форми №93 від 24.06.2013р.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно п.5.5 Правил та ст.122 Статуту залізниць України, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У відповідності до накладної №32169757, загальна сума провізної плати нарахованої відправнику до станції призначення за вагон №52276060 складає 911,60грн.

Згідно розрахунку позивача, розмір штрафу за неправильне зазначення як коду так і адреси вантажоодержувача складає 9116,00грн. (911,60*2*5).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 9116,00грн. штрафу є обгрунтованими та заявленими відповідно до норм чинного законодавства.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, встановивши за результатами розгляду даного спору правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення 9116,00грн. штрафу, суд вважає за можливе зменшити його розмір до 5000,00грн., враховуючи наступне.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач посилається на те, що ПП "МК-Технобуд" перебуває у важкому матеріальному становищі. Зокрема, зазначає, що з вересня 2013 року у підприємства існує заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 66,1 тис. грн., а з листопада 2013 року ця заборгованість збільшилась до 99,4 тис. грн.

Крім того, у підприємства існує заборгованість зі сплати 72381,00грн. податку на додану вартість. За несплату податку на додану вартість Житомирською ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області було застосовано штрафні санкції на суму 15317,83грн.

Штрафними санкціями, згідно ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічна за змістом норма передбачена і ст. 233 ГК України.

При цьому, відповідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Нормами п.3 ч.1 ст.83 ГПК України визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, господарським судом враховуються роз'яснення викладені в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України.

У зв'язку зі зменшенням суми штрафу позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 5000,00грн.

Згідно п.4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу до 5000,00грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "МК-Технобуд" (10001, м.Житомир, вул.Баранова, будинок 80, ідентифікаційний код 34854891)

на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса,108, ідентифікаційний код 01073828)

- 5000,00 грн. штрафу,

- 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.02.14

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - до справи

2- позивачу (рек. із зв. повід.)