Рішення № 37382910, 25.02.2014, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/125/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Квєтка І.А.,

при секретарі - Діденко О.О.,

за участі позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Снігурівка Миколаївської області справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Приватного підприємства «СеОл-агро» про стягнення заборгованості з орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2013 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом. В заяві зазначив, 02 січня 2011 року ОСОБА_3 і відповідач уклали два договори оренди належних ОСОБА_3 на праві власності земельних ділянок площею 2,24 га та 1,8 га терміном на десять років. Пунктом 3.1 вказаного Договору загальний розмір орендної плати визначено у розмірі 1473 грн. або 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, однак відповідач протягом 2012-2013 років, в порушення умов вказаних договорів, орендну плату виплатив частково, без застосування коефіцієнта 1,756 до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1185 від 31 жовтня 2011 року, яка становить 86224 грн. 65коп., а тому недоплатив йому орендної плати з двох земельних ділянок у розмірі 2221 грн. 47 коп. за кожен рік та 0,2% пені за несвоєчасну сплату орендної плати, що становить 1620 грн. 60коп. за рік, а всього за два роки заборгованість складає 6063 грн. 54 коп.(з урахуванням збільшених позовних вимог). Просив стягнути вказану суму боргу та судові витрати.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив про їх задоволення.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що дійсно уклав з ОСОБА_3 два договори оренди земельних ділянок. Розмір орендної плати був погоджений з ОСОБА_3 при укладенні договору, виходячи з 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки на день укладення договору. Умови договору ним виконуються у повному обсязі, у 2012-2013 році він повністю і своєчасно розрахувався за оренду земельних ділянок, а тому просив суд відмовити позивачу в задоволенні його вимог.

Дослідивши докази, суд прийшов до наступного.

Відповідно до положень ст.ст.626, 627,629, 651 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Як свідчить Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-МК №044510 (а.с.11), ОСОБА_3 є власником земельних ділянок загальною площею 8,08 га, розташованих в межах території Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

02 січня 2011 року між ОСОБА_3 та ПП «СеОл-агро» укладено два договори оренди земельної ділянки площею 1.8 га. та площею 2.24 га., які зареєстровано 29 березня 2012 року відділом Держкомзему у Снігурівському районі Миколаївської області, строком на десять років (а.с.6-8, 13-15). Договори містять ідендичні умови.

Пунктами 1.4 вказаних договорів нормативна грошова оцінка загальної площі земельної ділянки становить 49041.38 грн.

На підставі п.3.1-3.2 вказаних договорів орендна плата визначається за згодою сторін і складає за двома договорами 1470 грн, або 3% від вартості земельної ділянки на момент укладення договорів. Орендна плата може переглядатися за згодою сторін.

Відповідач відповідно до умов договору оренди земельної ділянки у 2012-2013 році розрахувався з ОСОБА_3 у повному обсязі, що не заперечував позивач і стверджується наданими відповідачем відомостями про нарахування та виплату орендної плати, довідкою про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на день укладення договору.

Судом встановлено, що при укладенні договорів оренди земельної ділянки сторони погодили розмір орендної плати, виходячи з 3%, визначеної відповідно до законодавства, вартості земельної ділянки на день укладення договору.

Збільшення в односторонньому порядку з боку позивача орендної плати договором не передбачено, а тому його посилання на ту обставину, що у 2012-2013 році збільшилася нормативна грошова оцінка земельної ділянки ОСОБА_4 до 86224 грн. 65 коп., що автоматично веде до збільшення орендної плати, не заслуговує на увагу, суперечить умовам договору та діючому законодавству.

Суд вважає, що положення Постанови Кабінету Міністрів України №1185 від 31 жовтня 2011 року, на які посилається позивач у позовній заяві, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосуються орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до положень ч.4 ст.201 Земельного кодексу України при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок використовується експертна грошова оцінка.

Крім того, зазначеною постановою КМУ №1185, яка набрала чинності з 01.01.2012 року не визначено, що її дія розповсюджується на договори, укладені до набрання нею чинності.

За такого, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, а тому відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.3,10,88,209,212-218,293,294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Приватного підприємства «СеОл-агро» про стягнення заборгованості з орендної плати - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ