Постанова № 37382581, 18.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р. Справа № 818/8190/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2013р. по справі № 818/8190/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Сумської митниці Міндоходів

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Сумської митниці Міндоходів (далі - відповідач) в якому просив суд:

- скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 08.04.2013 року №805130000/2013/000070/1 про коригування митної вартості товарів;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Сумихімпром» суму надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 86 128, 36 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Сумихімпром» витрати на судовий збір в розмірі 861,28 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не також неврахування судом першої інстанції всіх обставин справи просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості дій митного органу.

Колегія суддів, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 січня 2013 року між ПАТ "Сумихімпром" (Покупець) та ЗАТ "Білоруська калійна компанія" (Продавець) укладено контракт №2013-0004 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити калій хлористий (далі - товар) на умовах поставки DAF кордон Білорусь/Україна.

Додатковою угодою №2 від 30.01.13 року до контракту №2013-0004 сторони визначили загальну кількість товару, що постачається - 9 000 тон метричних, ціну за 1 тону метричну - 365 доларів США, загальну вартість товару - 3 285 000 доларів США, період відвантаження - лютий-березень 2013 року, а також порядок розрахунків - оплата за товар здійснюється в євро (сторони використовують курс конверсії долар США/євро, встановлений Європейським центральним банком).

Згідно рахунок - фактури на оплату калію хлористого від 22.03.2013 р. №5, від 25.03.2013 р. №381, від 29.03.2013 р. №№407, 408,409, 410, 411, 412, 421, 422, 423, 424, 425, платіжних доручень в іноземній валюті від 28.03.2013 р. №168, від 02.04.2013 р. №176 підтверджується факт поставки калію хлористого на загальну суму 651879,07 євро (оплата в євро передбачена додатковою угодою) ЗД накладні від 25.03.2013 р. та від 29.03.2013 р. на загальну кількість товару 789300 кг.

З метою митного оформлення товару позивачем 24.12.2012 року була подана митна декларація №80530000/2013/003812, згідно якої було заявлено до декларування калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт 1, вагою 789 300 кг., вартістю 2302739,34 грн. (при курсі долара США 7,993)

Крім того, колегія суддів зазначає, що на поданій декларації митної вартості (ДМВ) №805130000/2013/001984 інспектором митного органу зроблено відмітку про те, що для визначення митної вартості згідно ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати наступні документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракти);

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з відміткою на вказаній ДМВ, представником позивача надано відповідачеві рахунок №5, лист БКК №05/258, платіжне доручення №176, платіжне доручення №168, лист ДП "Укрзовнішекспертиза", лист БКК №05/4098 , указ Президента РБ № 398, інші документи надати немає можливості.

08.04.2013 р. Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2013/000070/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 0,7168 доларів США за 1 тону метричну, другорядний методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а.с. 59-60).

08.04.2013 р. Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00066

За заявою позивача придбаний товар (калій хлористий) митним органом випущено у вільний обіг у відповідності до ч. 7 ст. 55 МК України з визначенням митної вартості в розмірі 365 доларів США за 1 метричну тону, що підтверджується митною декларацією від 08.04.2013 року за №805130000/2013/003812.

Поставка даного товару здійснювалась за зовнішньоекономічним контрактом купівлі - продажу № 2013-0004 від 3 січня 2013 року, укладеним позивачем із білоруською фірмою ЗАТ "Білоруська калійна компанія".

Обґрунтовуючи наявність сумнівів щодо митної вартості митниця посилається на положення контракту щодо оплати товару, зазначаючи наступне.

Відповідно до пункту 3 контракту від 03.01.2013 року за №2013-0004 виробником товару та вантажовідправником є ВАТ "Білоруськалій", Білорусь, Мінська обл., м. Солігорськ, вул. Коржа, 5.

В той же час, у доповненні №1 до митної декларації за № 805130000/2013/003812 у графі 2 відправником вказано також і ЗАТ "Білоруська калійна компанія".

Згідно з пунктом 10 (ж) зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу №2013-0004 від 03 січня 2013 року, укладеним Позивачем із білоруською фірмою ЗАТ "Білоруська калійна компанія", в разу відсутності у Покупця заборгованості перед Продавцем, в тому числі й по зобов'язанням, не пов'язаним із цим контрактом, оплата товару (його партії) за рішенням Продавця може здійснюватися протягом 5 банківських днів з момент відвантаження відповідної партії товару.

Також, пунктом 10 (б) контракту передбачено, що остаточна оплата має бути здійснена протягом 10 календарних днів з дати рахунку на підставі копії рахунку за поставлений товар, наданий продавцем . Оригінали рахунків на відвантажений товар надсилаються Покупцеві протягом 2х робочих днів з дати їх виставлення (пункт 10 (в) контракту).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Так, на момент пред'явлення імпортованого товару до відповідача відбулася оплата товару, однак на момент подачі відповідної митної декларації будь-яких платіжних документів декларантом позивача до митного органу не подано.

Таким чином, декларант позивача, не подавши при декларуванні товару платіжні документи, які підтверджують факт здійснення розрахунків за контрактом №2013-0004 від 03.01.2013 року порушив вимоги пункту 2 частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно з яким відповідні платіжні документи надаються разом із митною декларацією на етапі пред'явлення товару для декларування.

З урахуванням того, що згідно умов контракту оплата могла бути здійснена декільками способами, але першим визначена оплата до поставки на митницю, у митного органу були обґрунтовані сумніви, щодо митної вартості товару. Сумніви щодо належного надання документів щодо митної вартості знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції.

На думку колегії суддів аналіз статей 55, 56 Митного кодексу України, дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Але визначившись щодо необхідності визначення митним органом митної вартості товару, відповідач не обґрунтував правильність застосування другорядного методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів.

У відповідності до ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав доказів щодо розміру ціни договору по операції щодо ідентичного товару, надавши лише інформацію щодо митної вартості товару, проте чи відповідає зазначена ціна договору, чи визначена митним органом не обґрунтовано.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене рішення Сумської митниці від 08.04.2013 року за №805130000/2013/000070/1 про коригування митної вартості товарів підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 86 128, 36 грн. колегія суддів вважає зазначені вимоги передчасними, оскільки питання правильності обчислення декларантом митної вартості, а також визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку відносяться до компетенції митних органів, а тому колегія суддів вважає, що суд не вправі перебирати на себе повноваження митних органів, щодо стягнення сум надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2013р. по справі №818/8190/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 08.04.2013 року №805130000/2013/000070/1 про коригування митної вартості товарів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді П'янова Я.В. Чалий І.С.