Ухвала суду № 37382538, 25.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р.Справа № 820/12289/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 820/12289/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

04.12.2013 року позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити відшкодування коштів за вкладом у розмірі 200 000,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.13 року зазначений позов задоволено.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33б, код ЄДРПОУ 21708016) відшкодувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) гарантовану суму за вкладом фізичних осіб у розмірі 200000, 00 грн. (двісті тисяч гривень).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є вкладником ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» у якого Національний банк України відкликав банківську ліцензію та ініціював процедуру ліквідації.

Оскільки позивачка не одержала кошти протягом тримісячного (шестимісячного) строку, вона звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою про виплату відшкодування в порядку, передбаченому п. 5 рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 12.02.2002 року «Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб», згідно якого виплата сум відшкодувань вкладникам або іншим особам (за довіреністю, заповітом тощо), які не одержали їх протягом тримісячного (шестимісячного) строку, здійснюється Фондом шляхом переказу коштів за індивідуальними зверненнями до Фонду на підставі рішень виконавчої дирекції, виходячи з передбаченого статтею 32 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" строку позовної давності.

У серпні 2013 року позивачка отримала у відповідь лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 09-036-4817/13 від 22.07.2013 року, згідно з яким Фонд відмовив у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивачка для захисту своїх прав звернулася до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушив права позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є вкладником ПАТ «Інноваційно-промисловий банк», що підтверджується копією договору банківського вкладу № Д141010 від 14.10.2010 року, що також встановлено рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2011 року по справі № 2-4599/11 про стягнення з ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 24789284,30 грн., з яких: 22869222,1 грн. сума вкладу, 1 920 062,29 грн. - проценти за користування вкладом з урахуванням індексу інфляції і 3% річних за прострочення виплати процентів, 1 820,00 - судові витрати.

Як встановлено рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.01.2013 року по справі № 2011/16000/2012 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» - відповідно до постанови Правління Національного банку України № 72 від 29 лютого 2012 року Національний банк України відкликав банківську ліцензію та ініціював процедуру ліквідації ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк» (далі за текстом - Банк), ліквідатором призначено О.В. Галабурда. Повідомлення про ліквідацію Банку було опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» № 43 (4687) від 06.03.2012 року та у газеті "Время" № 42 від 06.03.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що вказаним судовим рішенням визнано нечинним п. 22 наказу тимчасового адміністратора ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» О.О. Болдирєва № 225-Б від 10.09.2010 року щодо призначення ОСОБА_1 членом ревізійної комісії ПАТ «Інпромбанк» з 13.09.2010 року на наступні п'ять років та п. 23 наказу тимчасового адміністратора ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» О.О. Болдирєва № 225-Б від 10.09.2010 року щодо затвердження на наступні п'ять років у складі ревізійної комісії ПАТ «Інпромбанк» ОСОБА_1; зобов'язано Ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» включити вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» в розмірі 24789284,30 грн. до четвертої черги переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», акцептованих ліквідатором.

Відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2013 року про роз'яснення судового рішення судом, зокрема, встановлено, що згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.08.2012 року № 27 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює відшкодування коштів за вкладами у розмірі 200000, 00 грн., у тому числі вкладникам ПАТ «Інпромбанк», а також було роз'яснено рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.01.2013 року у справі № 2011/16000/2012 в тій частині, що до четвертої черги переліку (реєстру) вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» підлягає віднесенню сума у розмірі 24 589 284,00 грн. (24 789 284,30 грн. - 200 000,00 грн.).

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачка звернулася до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування, додавши рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 січня 2013 року по справі №2011/16000/2012, на який була отримана відповідь від 12.03.2013 року вих. № 02-036-1908/13, якою повідомлено, що виплати відшкодувань за вкладами здійснюються відповідно до списків, наданих ліквідатором банку, а ОСОБА_1 у переліку вкладників, наданих ліквідатором відсутня.

Ліквідатор банку листом від 15.03.2012 року № 1742 повідомив, що виконав рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 січня 2013 року по справі № 2011/16000/2012, надав до Національного Банку України зміни до реєстру черговості вимог кредиторів та повідомив, що ОСОБА_1 не має права на відшкодування за вкладом на підставі ст. 28 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» у зв'язку із тим, що Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб, які залучаються банком, філією іноземного банку, переведеними до категорії тимчасового учасника Фонду, які залучені ними з дати отримання повідомлення про переведення їх до категорії тимчасового учасника Фонду.

Відповідно до п. 5 Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 12.02.2002 року «Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб» виплата сум відшкодувань вкладникам або іншим особам (за довіреністю, заповітом тощо), які не одержали їх протягом тримісячного (шестимісячного) строку, здійснюється Фондом шляхом переказу коштів за індивідуальними зверненнями до Фонду на підставі рішень виконавчої дирекції, виходячи з передбаченого статтею 32 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" строку позовної давності. Для отримання коштів вкладник або інша особа (за довіреністю, заповітом тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування (додаток 7). До заяви додаються: копія паспортного документа (сторінки, що містять прізвище, ім'я, по батькові, інформацію про номер, ким виданий, дату видачі, місце проживання); копія документа заявника про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, до вказаних документів додають копію сторінки паспорта з відповідною відміткою).

Колегія суддів зазначає, що з огляду на те, що ОСОБА_1 впродовж трьох місяців з дня недоступності вкладу відшкодування за вкладом виплачено не було, остання в порядку передбаченому п. 5 Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 12.02.2002 року, 14.06.2013 року звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою про виплату відшкодування, на яку листом від 22.07.2013 року № 09-036-4817/13 Фонд відмовив у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом з огляду на наступне:

- відповідно до гарантування.,

- ст. 28 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, що діяла до 22.09.2012 року: «Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб, які залучаються банком, філією іноземного банку, переведеними до категорії тимчасового учасника Фонду, які залучені ними з дати отримання повідомлення про переведення їх до категорії тимчасового учасника Фонду». Вклад ОСОБА_1 залучався в період коли ПАТ «Інпромбанк» був тимчасовим учасником Фонду.

- права ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Інпромбанк» захищені включенням всієї суми за вкладом до четвертої черги вимог кредиторів ПАТ «Інпромбанк» відповідно до Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 січня 2013 року по справі № 2011/16000/2012.

Як вбачається з листа ліквідатора ПАТ «Інпромбанк» № Т4/04/3-Л від 12.04.2013 року «Щодо гарантованих Фондом виплат, вбачається, що на дату укладення Договору Д141010 банківського вкладу (депозиту) строкового від 14.10.2010 року між позивачем та ПАТ «Інпромбанк» останній, відповідно до Рішення адміністративної ради Фонду про переведення до категорії тимчасових учасників Фонду від 15.12.2009 року, був тимчасовим учасником Фонду.

Однак, відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.11.2012 року № 03-13430/12 рішенням адміністрації ради Фонду від 22.10.2010 року ПАТ «Інпромбанк» було переведено до категорії учасників, про що було проінформовано ПАТ «Інпромбанк» повідомленням про переведення банку до категорії учасників Фонду за № 03-9108а/10 від 25.10.2010 року.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 28 Закону України № 2740-ІІІ Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб, які залучаються банком, філією іноземного банку, переведеними до категорії тимчасового учасника Фонду, які залучені ними з дати отримання повідомлення про переведення їх до категорії тимчасового учасника Фонду. Учасник Фонду, переведений до категорії тимчасового учасника Фонду, не сплачує регулярний збір до Фонду по вкладах, які залучені ним з дати отримання повідомлення про переведення його до категорії тимчасового учасника Фонду.

Поряд з цим, з положень вище цитованих ст. ст. 3, 4 Закону України № 2740-ІІІ вбачається обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів за виключенням вкладів, які підпадають під обмеження гарантій.

При цьому, згідно до ст. 21 Закону України № 2740-ІІІ джерелами формування коштів Фонду у тому числі є: 1) початкові збори з учасників Фонду; 2) регулярні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду; 3) спеціальні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду

Статтею 23 Закону України № 2740-ІІІ передбачено, що нарахування регулярного збору до Фонду здійснюється учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду двічі нарік по 0,25 відсотка загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що передує поточному, та 30 червня поточного року. Перерахування нарахованого регулярного збору здійснюється учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду щоквартально рівними частками до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Аналогічне положення міститься і в Рішенні Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1 від 14.01.2002 р. «Про затвердження Положення про порядок нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб». Приписи аналогічні приписам ч. 4 ст. 28 Закону України № 2740-ІІІ взагалі в Рішенні Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1 від 14.01.2002р. «Про затвердження Положення про порядок нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» відсутні.

При цьому колегія суддів зазначає, що ні Закон, ні Положення, не містять вказівки щодо не врахування під час підрахунку розміру регуляторного збору, вкладів, які були залучені на момент перебування Банку в статусі «тимчасового учасника», та продовжували зберігатися в Банку на договірних засадах після переведення такого Банку до «учасників» Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Більш того, з наведених вище положень вбачається, що Банк зобов'язаний сплачувати регуляторний збір із загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки.

Таким чином, системний аналіз норм ст. ст. 3, 4, 21, 23, 28 Закону України № 2740-ІІІ дозволяє стверджувати, що відшкодуванню також підлягають грошові кошти за вкладами, які не припинили свою дію на момент переведення Банку до категорії «учасника» Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таке тлумачення прав та обов'язків сторін узгоджується зі ст. 24 Конституцією України щодо рівності конституційних прав і свобод та рівності кожного перед законом.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи той факт, що сума стягнення за даним адміністративним позовом вже зафіксована в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2011 року по справі № 2-4599/11 про стягнення з ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 24789284,30 грн., з яких: 22869222,1 грн. сума вкладу, 1 920 062,29 грн. - проценти за користування вкладом з урахуванням індексу інфляції і 3% річних за прострочення виплати процентів, 1 820,00 - судові витрати, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.13 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 820/12289/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.