Ухвала суду № 37382505, 20.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 р.Справа № 820/9131/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013р. по справі № 820/9131/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-Трейд"

до Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агро-Трейд" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.06.2013 року за №0003431540 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1158597, 00 грн. та сплату штрафних (фінансових) санкцій в сумі 289650, 00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.10.2013 року за №0006911540 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 662275, 00 грн. та сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 165568, 75 грн.

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.10.2013 року за №0004661540 про зменшення від'ємного розміру значення суми податку на додану вартість на суму 416883, 00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 13.06.2013 року за №0003431540 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1158597, 00 грн. та сплату штрафних (фінансових) санкцій в сумі 289650, 00 грн.;

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 09.10.2013 року за №0006911540 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 662275, 00 грн. та сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 165568, 75 грн.;

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 09.10.2013 року за №0004661540 про зменшення від'ємного розміру значення суми податку на додану вартість на суму 416883, 00 грн.;

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 2294, 00 грн., сплачені відповідно до квитанції ПАТ акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" №5302442 від 26.09.2013 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцями відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо відображення правових відносин з платниками податків-постачальниками: ФОП ОСОБА_1 протягом лютого 2009 року, ФОП ОСОБА_2 протягом липня-листопада 2009 року., лютого-серпня 2010 року., ПП "Трансагропродукт" протягом липня 2009 року, TOB "Агросайд- Миколаїв" протягом липня-вересня 2009 року, TOB "Агрофірма Укрекспорт" протягом вересня 2009 року, TOB "Ілгрейн" протягом жовтня 2009 року., ПП "АВВА" протягом січня 2010 року, ФОП ОСОБА_3 протягом серпня 2010 року., TOB "Ковальзернотрейд" протягом липня 2010 року, TOB "ДАВ Автотрейдінг" протягом липня 2010 року, TOB "Саяна - Люкс" протягом серпня 2010 року, TOB "Агро-трансфер" протягом серпня 2010 року, TOB "Селена-Юг" протягом листопада 2011 року., TOB "ТД "Ділові Дрібниці" протягом листопада 2011 року, TOB "Дельфа-М" протягом листопада, грудня 2011 року, TOB "Атлантік-Б" протягом листопада 2011 року.

За результатами проведено перевірки було складено акт від 29.05.2013 №1880/15.4- 08/33673050.

Згідно з висновками акту перевірки від 29.05.2013 року за №1880/15.4-08/33673050, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.08.2013 року за №1443/10/20-40-10-04-17 про результати розгляду скарги, перевіркою встановлено:

- порушення позивачем вимог ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ПП "Трансагропродукт", TOB "Агросайд-Миколаїв", TOB "Агрофірма Укрекспорт", TOB "Ілгрейн", ПП "АВВА", ФОП ОСОБА_3, TOB "Ковальзернотрейд", TOB "ДАВ Автотрейдінг", TOB "Саяна - Люкс", TOB "Агро-трансфер", TOB "Селена-Юг", TOB "ТД "Ділові Дрібниці", TOB "Дельфа-М" та TOB "Атлантік-Б", при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг);

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг), внаслідок чого порушено вимоги п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, ст.186, п.198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, ст.201 Податкового Кодексу України;

- завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1820872,00грн. (травень 2010 року 253748,00грн., червень 2010 року 243694,00грн., липень 2010 року 273185,00грн., серпень 2010 року 338718,00грн., вересень 2010 року - 449236,0грн., грудень 2011 року 262291,00грн.) та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі 416883,00грн. (вересень 2010 року 371820,00грн., грудень 2011 року 45063,00грн.).

На підставі вищевказаного акту перевірки Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби були ухвалені наступні податкові повідомлення-рішення :

- податкове повідомлення-рішення від 13.06.2013 року за №0003431540 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 1158597,00грн. та про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 289650,00грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 09.10.2013 №0006911540 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 662275,00грн. та про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 165568,75грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 09.10.2013 №0004661540 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 416883,00грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (до 01.01.2011 року) та пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (з 01.01.2011 року), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, (від'ємне значення податку на додану вартість).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. (Підпункт 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.)

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно із зазначеними вище правилами, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із зазначеними вище правилами, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України відповідно, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (до 01.01.2011 року) та ст.198 Податкового кодексу України (з 01.01.2011 року).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України.)

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому законом.

(Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України.)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.)

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (Пункт 198.1 ст.198 Податкового кодексу України.)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.)

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (Пункт 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України.)

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ПП «Трансагропродукт», TOB «Агросайд-Миколаїв», TOB «Агрофірма Укрекспорт», TOB «Ілгрейн», ПП «АВВА», ФОП ОСОБА_3, TOB «Ковальзернотрейд», TOB «ДАВ Автотрейдінг», TOB «Саяна - Люкс», TOB «Агро-трансфер», TOB «Селена-Юг», TOB «ТД «Ділові Дрібниці», TOB «Дельфа-М» та TOB «Атлантік-Б».

Як вбачається з матеріалів справи факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується договором поставки сільськогосподарської продукції (кукурудза, пшениця) №02-К від 05.12.2009 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (постачальник); договором поставки сільськогосподарської продукції (ячмінь) №2010/07-1 від 27.07.2010 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ФОП ОСОБА_3 (постачальник); договором поставки сільськогосподарської продукції №ПК-04/1007-23 від 23.07.2010 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ТОВ «Ковальзернотрейд» (постачальник); договором поставки сільськогосподарської продукції №ПК-03/1008-06 від 06.08.2010 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ТОВ «Саяна Люкс» (постачальник); договором поставки сільськогосподарської продукції №ПК-15/1007-30 від 30.07.2010 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ТОВ «ДАВ Автотрейдінг» (постачальник); договором поставки сільськогосподарської продукції №ПК-05/1007-23 від 23.07.2010 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ТОВ «Агро-трансфер» (постачальник); договором поставки сільськогосподарської продукції №ПК-01/1111-04 від 04.11.2011 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ТОВ «Селена-Юг» (постачальник); договором поставки сільськогосподарської продукції №ПК-01/1110-21 від 21.10.2011 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ТОВ «Селена-Юг» (постачальник); договором поставки сільськогосподарської продукції №ПК-07/1111-15 від 15.11.2011 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ТОВ «Дельфа-М» (постачальник); договором поставки сільськогосподарської продукції №ПК-11/1111-22 від 22.11.2011 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ТОВ «Торговий Дім Ділові Дрібниці» (постачальник); договором поставки сільськогосподарської продукції №ПК- 01/1111-17 від 17.11.2011 між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-ТРЕЙД" (покупець) та ТОВ «Атлантик-Б» (постачальник); податковими та видатковими накладних, складських квитанціями на зерно, платіжними дорученнями, банківськими виписками та товарно-транспортними накладними.

Колегія суддів зазначає, що сільськогосподарська продукція, придбана у контрагентів за умовами укладених з ними угод, постачалася на адресу складських приміщень зернових складів.

Оскільки у позивача відсутні власні складські приміщення, позивачем було укладено договори з контрагентами, що забезпечили зберігання продукції позивача, що підтверджується відповідними договорами зберігання сільськогосподарської продукції, договорами надання послуг з перевалки, технологічного накопичення, експедирування та відвантаження вантажів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Придбана позивачем у контрагентів сільськогосподарська продукція була перероблена в готову продукцію та реалізована на експорт за межі митної території України.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Суд зазначає, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства склали первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Колегія суддів зазначає, що позивач та його контрагенти належним оформили договірні правовідносини та у відповідності до вимог законодавства склали первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем по справі не було надано доказів щодо недостовірності або невідповідності відомостей, зазначених в первинних документах, фактичним обставинам, або відсутності у контрагентів позивача статусу платника податку на додану вартість або на завищення вартості товарів чи послуг.

На підставі приписів ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Колегія суддів зазначає, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій між позивачем з одного боку та ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ПП «Трансагропродукт», TOB «Агросайд-Миколаїв», TOB «Агрофірма Укрекспорт», TOB «Ілгрейн», ПП «АВВА», ФОП ОСОБА_3, TOB «Ковальзернотрейд», TOB «ДАВ Автотрейдінг», TOB «Саяна - Люкс», TOB «Агро-трансфер», TOB «Селена-Юг», TOB «ТД «Ділові Дрібниці», TOB «Дельфа-М» та TOB «Атлантік-Б» - з іншого боку, відповідачем не було надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 13.06.2013 року за №0003431540; від 09.10.2013 року за №0006911540; від 09.10.2013 року за №0004661540.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013р. по справі № 820/9131/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.