Постанова № 37382379, 12.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 р. Справа № 804/850/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Волошина В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами, з урахуванням уточнень, про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5» від 20.09.2013 р. № 253; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в результаті якої був складений акт від 08.10.2013 р. № 545/171/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.»; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № 0000641703, № 0000631703 від 17.10.2013 р. та № 0001871702 від 18.07.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Дії відповідача щодо проведення перевірки є протиправними, оскільки податковим органом не направлялися на підприємство відповідні запити про надання пояснень та їх документального підтвердження, обставини, що перевірялися, вже були предметом перевірки, підстави для проведення перевірки, визначені в Податковому кодексі України, відсутні, податковим органом не були досліджені питання, що стали предметом оскарження. Що стосується податкових повідомлень-рішень, то позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Враховуючи наведене, наказ від 20.09.2013 р. № 253 та податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000641703, № 0000631703 від 17.10.2013 р. та № 0001871702 від 18.07.2013 р. суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши свою позицію наступним. Дії відповідача по проведенню позапланової перевірки відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки таке право надано контролюючим органам Податковим кодексом України. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів, які допустили порушення податкового законодавства. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Таурусголд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Орлі», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран», Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.С.Д.». Угоди між позивачем та зазначеними контрагентами укладені з метою штучного створення податкового кредиту. Такий висновок зроблений відповідачем на підставі матеріалів перевірок вказаних контрагентів, а саме, актами перевірки, складеними іншими податковими органами. Крім того, первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій. В зв'язку з наведеним, оскаржувані наказ та податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зареєстрована16.08.2001 р., включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним номером 1837700464та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

05.06.2013 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 11/79/171/НОМЕР_1 від 27.06.2013 р. Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5:

- абз. 5 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України в частині не ведення обліку доходів та витрат за перевіряємий період (книга обліку доходів не надана);

- ст. 177 Податкового кодексу України до складу витрат за 2012 р. неправомірно віднесені витрати на суму 947 514,31 грн., що призвело до заниження податку з доходів підприємця на суму 139 935,53 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 67 547,00 грн.;

- п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки книги обліку доходів та витрат ф № 10.

18.07.2013 р. на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0001871702, № 0001841702, № 0001861702.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 були подані заперечення на акт перевірки, а податкові повідомлення рішення - оскаржені в порядку адміністративного оскарження.

08.10.2013 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в зв'язку з оскарженням платником податків податкових повідомлень-рішень, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 545/173/НОМЕР_1 від 08.10.2013 р. Висновками акту встановлені, зокрема, наступні порушення:

- абз. 5 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України в частині не ведення обліку доходів та витрат за перевіряємий період (книга обліку доходів не надана);

- ст. 177 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на загальну суму 130 034,76 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 69 995,00 грн.;

- п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України в частині відсутності первинних документів (книги обліку доходів та витрат ф № 10).

В акті перевірки зазначено про наявність документів фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця, а саме, договорів, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт, платіжних доручень.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 мала господарські взаємовідносини з контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Таурусголд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Орлі», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран», Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.С.Д.», які допустили порушення податкового законодавства, а саме, за результатами перевірок встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємцям-покупцям.

За результатами розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5: частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001861702 від 18.07.2013 р.; збільшено податкове повідомлення-рішення № 0001841702 від 18.07.2013 р.; залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0001871702 від 18.07.2013 р.

17.10.2013 р. з урахуванням результатів адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0000631703 по податку з доходів фізичних осіб на суму 163 053,45 грн., в тому числі, 130 034,76 грн. - за основним платежем, 33 018,69 грн. - штрафні санкції; № 0000641703 з податку на додану вартість на суму 87 543,75 грн., в тому числі, 69 995,00 грн. - за основним платежем, 17 548,75 грн. - штрафна санкція.

Представником позивача на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами надано наступні документи: договори, специфікації, податкові накладні, видаткову накладну, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетівта державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбаченцим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 44.1, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п.п. 177.1-177.4, 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а такожвід того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період фізична особа-підприємець ОСОБА_5 мала господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Таурусголд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Орлі», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран», Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.С.Д.».

З наданого в судове засідання договору № 0103/01 від 01.03.2012 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.С.Д.» (Виконавець) вбачається, що контрагент надавав позивачу послуги по нанесенню зображення та дизайнерські послуги, характеристики яких вказані в бланку замовлення.

Відповідно до розділів 2, 3 договору характеристики, кількість і вартість кожного замовлення узгоджується сторонами в окремому бланку замовлення. Виконавець розробляє дизайн-макет і надає для затвердження замовникові. Виконавець приступає до виготовлення замовлення тільки після надання підписаного Замовником дизайн-макета замовлення, що відповідає технічним вимогам, що пред'являються Виконавцем до дизайн-макетів, або після підписання дизайн-макета Замовником, виготовленого за його завданням Виконавцем, і оплати замовлення.

При цьому, як при проведенні перевірок та в період адміністративного оскарження, так і в судове засідання, позивачем не надані наступні документи на підтвердження здійснення господарської операції: бланки замовлення, дизайн макети замовлень, калькуляції замовлень. Також, з наданих позивачем первинних документів не можливо встановити місце виконання робіт, транспортування продукції між сторонами договору.

Відповідно до договорів № 0110/02 від 01.10.2012 р., № 11/05 від 11.05.2012 р., укладених між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТаурусГолд» (Виконавець), підприємством надавалися позивачу наступні послуги: дизайну; нанесення зображення; поставка лантухів пакувальних текстильних.

Відповідно до додатків № 1, № 2, № 3 до договору № 11/05 від 11.05.2012 р. Виконавець зобов'язується виготовити власними силами на матеріалі Замовника поліграфічну продукцію та надати її Замовнику. Габарити печатного виробу надаються додатково за кожним ескізом та з указанням кількості повторів. Доставка матеріалів виконується Замовником самостійно та за власний рахунок на адресу Виконавця. Доставка готової продукції виконується, в випадку відсутності претензій по кількості та якості продукції, протягом 24 годин після узгодження уповноваженими представниками за рахунок та силами Виконавця.

Позивачем не надані наступні документи на підтвердження здійснення господарської операції: ескізи; документи щодо кількості продукції; докази транспортування матеріалів на адресу виконавця та прийняття матеріалів; документи щодо прийому продукції за кількістю та якістю; докази транспортування продукції від виконавця до замовника; докази транспортування, приймання-передачі лантухів пакувальних текстильних.

Відповідно до договору № 0204/02 від 02.04.2012 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орлі» (Виконавець) вбачається, що контрагент надавав позивачу послуги по нанесенню зображення та дизайнерські послуги, характеристики яких вказані в бланку замовлення.

Відповідно до розділів 2, 3 договору характеристики, кількість і вартість кожного замовлення узгоджується сторонами в окремому бланку замовлення. Виконавець розробляє дизайн-макет і надає для затвердження Замовникові. Виконавець приступає до виготовлення замовлення тільки після надання підписаного Замовником дизайн-макета замовлення, що відповідає технічним вимогам, що пред'являються Виконавцем до дизайн-макетів, або після підписання дизайн-макета Замовником, виготовленого за його завданням Виконавцем, і оплати замовлення.

Позивачем не надані наступні документи на підтвердження здійснення господарської операції: бланки замовлення, дизайн макети замовлень, калькуляції замовлень. Крім того, з наданих первинних документів не можливо встановити місце виконання робіт, транспортування продукції між сторонами договору.

Первинних документів щодо господарських взаємовідносин фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран» до матеріалів справи не надано.

Крім того, позивачем не надано при проведенні перевірок та в судове засідання книги обліку доходів та витрат.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.»

Враховуючи наведене, позивачем надано не достатньо первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Таурусголд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Орлі», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран», Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.С.Д.».

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000641703, № 0000631703 від 17.10.2013 р. та № 0001871702 від 18.07.2013 р. відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи представника позивача щодо відсутності у податкового органу підстав для проведення перевірки та протиправності наказу на проведення перевірки не враховуються судом, оскільки позапланова перевірка була проведена контролюючим органом на підставі листа Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в зв'язку з оскарженням платником податку в порядку адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень. Не направлення податковим органом запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження не позбавляє платника податків надавати первинні документи фінансово-господарської діяльності контролюючому органу. Питання, які порушувались платником податків в період адміністративного оскарження, знайшли відображення в акті позапланової перевірки.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Олександрівнине обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VIвід08.07.2011 р. ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На момент подачі позову до суду максимальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позовумайнового характеру становив 4 588,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено частково судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 458,81 грн.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 4 129,19 грн. підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Судові витрати в розмірі 4 129,19 грн. стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2014 року

Суддя Постанова не набрала законної сили станом на 13.02.2014 р. З оригіналом згідно Помічник суддіО.С. Рябчук М.М.Бухтіярова