Постанова № 37382161, 25.02.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2014 року Справа № 904/9734/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Науменка І.М.,Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Губенко Ю.Е.

за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Зіми В.Б., посвідчення № 001419 від 27.08.2013

представники сторін:

від відповідача: Клименко А.І., довіреність № б/н від 08.01.14, землевпорядник;

від третьої особи - 2: Решетняк Н.О., довіреність № 3/2014 від 15.01.14, представник;

представник третьої особи - 1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014р. у справі № 904/9734/13

за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області, м.Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, с. Знаменівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область

третя особа -1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

третя особа -2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК УКРАГРО", с. Левенцівка, Новомосковський район, Дніпропетровська області

про визнання недійсним рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду

ВСТАНОВИВ:

Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Знаменівської сільської ради (надалі Відповідач) № 14-11/VI від 22 березня 2013р. "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" Товариству з обмеженою відповідальністю "АПК УКРАГРО".

Заявлений позов мотивовано тим, що в порушення норм Земельного кодексу України (в редакції станом на 05.01.2013 року), оскаржуване рішення прийнято без проведення земельних торгів, що є підставою для визнання такого рішення незаконним.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014р. у справі № 904/9734/123 провадження у справі припинено за правилами пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду мотивована тим, що предметом даного спору є вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Знаменівської сільської ради, яка згідно рішення Конституційного Суду України у справі №1-6/2010 від 01.04.2010р. діє у спірних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень, а не вимога суб'єкта господарювання про захист права цивільного, даний спір не носить приватноправового характеру, а являється публічно-правовим, та не підлягає вирішенню в господарських судах України, у зв'язку з чим, провадження у справі підлягає припиненню за правилами пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З ухвалою суду не погодився заступник прокурора Дніпропетровської області та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить поновити процесуальний строк подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу та направити справу до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті. Заступник прокурора Дніпропетровської області в апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме статті 1, пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає помилковим висновок суду, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органами місцевого самоврядування, як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності належать до публічно-правових спорів на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

В обґрунтування скарги посилається на положення статей 13,14,140,142,143 Конституції України, статей 11,16,167,169, 177,181,324,374, главу 30 Цивільного кодексу України, статей 2,8,148,152,197 Господарського кодексу України, статей 80,84,123,124,127,128 Земельного Кодексу України відповідно до яких земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Вважає, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру за відповідності, складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підвідомчі господарським судам.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Пархоменко Н.В., суддів: Коваль Л.А.,Чередка А.Є. відновлено строк подання апеляційної скарги, скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25.02.2014р.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Коваль. Л.А.- члена постійно діючої колегії на лікарняному, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В., (доповідач) судді: Науменко І.М., Чередко А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Пархоменко Н.В., суддів: Науменко І.М., Чередка А.Є. апеляційна скарга прийнята до провадження .

25.02.2014р. відповідач - Знаменівська сільська рада надала відзив на апеляційну скаргу (вх.№1325/14) в якому заперечує проти скарги, просить залишити ухвалу господарського суду в силі.

В обґрунтування своїх заперечень посилаються на Рішення Конституційного суду від 01.04.2010р. за № 10рп./2010р. та вважають, що відповідно до положень вищезазначеного рішення Знаменівська сільська рада в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, яка виконує владні управлінські функції в галузі земельних відносин, отже спір носить публічно-правовий характер та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в адміністративному суді.

Третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК УКРАГРО", 25.02.2014р. надали відзив (вх.1324/14) в якому заперечують проти скарги, просять залишити ухвалу господарського суду в силі. Вважають, що спір носить публічно-правовий характер та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в адміністративному суді.

Третя особа -1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, відзив не надали, свого представника в судове засідання не направили, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 25.02.2014р. прокурор підтримала скаргу, представник відповідача Знаменівської сільської ради та представник третьої особи-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК УКРАГРО" заперечили проти скарги.

В судовому засіданні 25.02.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод фізичних та юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Незаконна передача в оренду спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" зазначено про те, що згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Прокурор у позовній заяві зазначив, що відповідно до змісту статей 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а також Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, державний контроль за використанням та охороною земель покладений на Державну інспекцію сільського господарства, а у Державної інспекції сільського господарства України відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду з позовами, отже прокурор пред'являє цей позов в інтересах держави як позивач.

Прокуратурою в порядку прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів із залученням Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області проведено перевірку стану законності рішень Знаменівської сільської ради Новомосковського району.

Перевіркою встановлено порушення вимог законодавства при винесенні рішення Знаменівською сільською радою №14-11/У1 від 22.03.2013р. яким надано дозвіл ТОВ "АПК УКРАГРО" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,52 га, розташованої на території с. Новотроїцького, Знаменівської сільської ради Новомосковського району в оренду строком на п'ять років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області вважає, що позов підлягає вирішенню в господарських судах, в зв'язку з чим і звернувся до господарського суду Дніпропетровської області.

Як зазначено в постанові пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"(пункт 19 постанови).

Відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин". Питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок грунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

У порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України:

- щодо набуття, здійснення та припинення прав юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, територіальних громад та держави на земельні ділянки (крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності");

- пов'язані із захистом права на земельні ділянки (в тому числі відновлення порушеного права третьої особи, яка на підставі рішень державних органів або органів місцевого самоврядування претендує на спірну земельну ділянку);

- про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства;

- про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок;

- про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

- пов'язані з набуттям, зміною та припиненням права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- про встановлення, зміну та припинення земельного сервітуту;

- що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою;

- про стягнення шкоди, у тому числі упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у тому числі держави та територіальних громад, і користувачам земельних ділянок;

- інші спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

Правовідносини у сфері використання і охорони земель, врегульовані розділами VI та VII ЗК України, можуть мати як приватноправовий, так і публічно-правовий характер (глави 29, 30, 33 названого Кодексу), а тому спори, що виникають з відповідних правовідносин, можуть, у залежності від їх правового характеру та складу учасників, вирішуватися за правилами адміністративного або господарського судочинства.

Отже, з огляду на викладене, Знаменівська сільська рада Новомосковського району, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий же правовий статус, як інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, сільська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень в галузі земельних відносин, сільська рада є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпорядження землею.

Крім того, виходячи з предмету спору, який є спором про право, тобто цивільно-правовим, учасниками відносин є юридичні особи, в зв'язку з чим спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий господарський суд України у постанові від 30.10.2013р. у справі №922/241/13-г.

Суд першої інстанції, обґрунтував свої висновки Рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 який роз'яснив, що - положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.

Після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 , пленум Вищого Господарського суду України прийняв Постанову 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував висновки викладені в вищезазначеному Рішенні Конституційного суду до спірних правовідносин, оскільки Знаменівська сільська рада, у даному випадку, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий же правовий статус, як і інші учасники цих відносин.

За викладених обставин, апеляційна скарга заступника прокурора Дніпропетровської області підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014р. у даній справі підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014р. у справі № 904/9734/13

задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014р. у справі № 904/9734/13 скасувати

Справу № 904/9734/13 передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена

28.02.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя І.М. Науменко

Суддя А.Є. Чередко