Рішення № 37381892, 17.01.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2014 р.Справа № 921/1187/13-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

У складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Тернопільського міського шляхового ремонтно-будівельного підприємства "Міськшляхрембуд", м. Тернопіль, вул. Монастирського, 8;

до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" філія "Кременецька ДЕД", с. Іква Кременецького району Тернопільської області

про стягнення боргу в сумі 83 171,12 грн.

За участю представників:

позивача: Максимчук О.В. - інженера з організації і нормування праці, довіреність №6/14 від 17.01.2014 року;

відповідача: не прибув;

У судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки відповідно до статей 20,22 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Позивач - Тернопільське міське шляхове ремонтно-будівельне підприємства "Міськшляхрембуд", м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" філія "Кременецького ДЕД", см. Іква Кременецького району про стягнення боргу в розмірі 83 171,12 грн.; відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 27А/11 від 14 листопада 2011 року .

В підтвердження викладеного надано: Договір купівлі-продажу №27А/11 від 14 листопада 2011 року; видаткові накладні; Довіреності на отримання матеріальних цінностей; вимогу - претензію №215/13 від 13.08.2013 року, інші документи , які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи ст. 526,530,610,612,692 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 26 листопада 2013 року порушено провадження у справі № 921/1187/13-г/10 та судове засідання призначене о 10 годині 06 грудня 2013 року.

Згідно клопотання відповідача дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 14 год. 00 хв. 24 грудня 2013 року; до 10 год. 15 хв. 17 січня 2014 року.

В судове засідання 17 січня 2014 року представник відповідача не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 09.01.13 року , заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не надав .

Враховуючи граничні строки вирішення спору та обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, серед яких право на участь в судовому засіданні, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 17.01.2014 року в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав заявлені вимоги в повному обсязі .

В судовому засіданні 17 січня 2014 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Предметом позову Тернопільське міське шляхове ремонтно-будівельне підприємство "Міськшляхрембуд", м. Тернопіль визначило стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 83 171,12 грн.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.

Вказавши відповідачем у справі Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" філія "Кременецька ДЕД", місцезнаходження якого с. Іква Кременецького району позивач вважає, що вказана юридична особа порушила його права.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У судовому засіданні встановлено, що 14 листопада 2011 року між Позивачем - Тернопільським ШРБ підприємством "Міськшляхрембуд", м. Тернопіль (надалі, Продавець), та ДП "Тернопільський облавтодор" філія "Кременецька ДЕД", с. Іква Кременецького району (надалі, Покупець), був укладений Договір купівлі-продажу №27А/11.

Договір укладений від імені Продавця начальником Малка В.А,, що діє на підставі Статуту та Покупцем: начальником Драчук В.В., що діє на підставі Статуту, скріплений підписами посадових осіб та відтисками мокрих печаток.

Згідно умов договору Продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (п. 1.1.); найменування чорний щебінь, асфальт дрібнозернистий тип В, асфальт пісчаний типа Г (п. 2.1. договору); партією вважається його кількість вказана в накладних, які є невід'ємною частиною договору; кількість товару: чорний щебінь - 90 т, асфальт тип В -90 т, асфальт пісчаний тип Г - 10 т (п. 2.3. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що ціна за одиницю товар:чорний щебінь 529,74 грн. в т. ч. ПДВ 20%, асфальт дрібнозернистий тип В - 904,73 грн. в т. ч. ПДВ 20%, асфальт пісчаний тип Г - 1 200,00 грн. в т. ч. ПДВ 20 %, договірна - динамічна.

Загальна вартість товару,що продається за цим Договором 141 102,40 грн. (п. 4.2. Договору).

У відповідності до умов Договору №27А/11 від 14.11. 2011 р. Продавець поставив, а Покупець отримав товар на загальну суму 357 573,84 грн., що підтверджується зокрема:

- видатковою накладною №789 від 26.11.2011 року на суму 132 435,00 грн. (по довіреності №74 від 26.11.2011 року через Савченка С.П.);

- видатковою накладною №817 від 25.11.2011 року на суму 12 000,00 грн. (по довіреності №85 від 25.11.2010 року через Сіран В.О.);

- видатковою накладною №807від 15.11.2011 року на суму 129 102,12 грн. (по довіреності №80 від 25.11.2011 року через Сіран В.О.).

Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 70% від вартості згідно видаткової накладної шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.3. Договору).

Окрім того сторони погодили, що оплату залишкової вартості товару Покупець здійснює протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання товару (п. 4.4. Договору).

Позивач Тернопільське МШР підприємство "Міськшляхрембуд" (Продавець) вказує на те, що ДП "Тернопільський облавтодор" Філія "Кременецька ДЕД" (Покупець) за отримані асфальт К 31 та чорний щебінь К 34 по накладній №807 від 15.11.2011р. не проведено часткову оплату в сумі 84 036,72 грн..

З наданих позивачем документів вбачається, що 04 жовтня 2012 року відповідачем - ДП "Тернопільський облавтодор" філія "Кременецька ДЕД" на підставі усної домовленості з позивачем ТМШРБП "Міськшляхрембуд" було придбано дизельне пальне в кількості 180 л на суму 1 814,40 грн., яке відпущене по видатковій накладній №931 від 04.10.2012р. на суму 1 814,40 грн. (з урахуванням ПДВ 20%), яке отримане по довіреності №86 від 24.09.2012р. на прізвище Лещук Л.В.

Окрім того, 31.10.2012р. згідно прибуткової накладної о/н 9 №МШ-0005533 відповідачем надані послуги механізмами ТМШРБП "Міськшляхрембуд" на загальну суму 2 680,00 грн.

Жодних заперечень щодо позовних вимог ТМШРБП "Міськшляхрембуд" відповідачем ДП "Тернопільський облавтодор" філія "Кременецька ДЕД" на час розгляд спору в суді не надано.

Отже, станом на 31 березня 2013 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 83 171,12 грн., що підтверджується підписаним та завіреним печатками обох сторін Актом звіряння розрахунків за період з 01.10.2012р. по 31.03.2013р. та банківською випискою про надходження коштів на банківський рахунок позивача в рахунок оплати за придбаний товар відповідачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги доводи позивача та оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між Тернопільським міським шляховим ремонтно-будівельним підприємством " Міськшляхрембуд ", м. Тернопіль та відповідачем Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор", філія " Кременецька ДЕД " виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Згідно пункту 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзподільних документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В Інформаційному листі № 494-2012-р від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України справ окремих норм матеріального права "Вищий господарський суд України щодо частини першої статті 692 ЦК України щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України) зазначив: якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін (виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 року № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов'язань, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року № 9/252-10).

З метою врегулювання спору позивач звертався до відповідача із Вимогами-претензіями №215/13 від 13.08.2013 року та №297/13 від 18.12.2013 року, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду за зазначене позовні вимоги Тернопільського міського шляхового ремонтно- будівельного підприємства "Міськшляхрембуд", м. Тернопіль щодо стягнення з ДП "Тернопільський облавтодор" філія "Кременецька ДЕД", с. Іква Кременецького району Тернопільської області 83 171,12 грн. боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 509,692, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути із Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор", філія "Кременецька ДЕД", с. Іква Кременецького району Тернопільської області, р/р 25008000258572 в УСБ, МФО300023, код ЄДРПОУ 33680403 на користь Тернопільського міського шляхового ремонтно-будівельного підприємства "Міськшляхрембуд", м. Тернопіль, вул. А. Монастирського, 8, р/р 2600000110806 в ПАТ КБ "Хрещатик" м. Тернопіль, МФО 300670, код ЄДРПОУ 140476119188 - 83 171,12 грн. боргу; 1 720,50 грн. в повернення сплаченого судового збору. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

5.Провне рішення складено та підписано 27 січня 2014 року.

Суддя М.Є. Півторак