Рішення № 37381830, 27.02.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.2014 Справа № 920/231/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Сорока Л.М., розглянувши матеріали справи № 920/231/14

за позовом: Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженої представляти її інтереси у спірних правовідносинах, Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, м.Полтава

до відповідача: Шосткинського Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, м.Шостка, Сумська область

про стягнення 16639,51 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Прокурор: Корнієнко О.О.

Суть спору: прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 16639,51 грн., з яких: 11198,00 грн. основного боргу , 4657,65 грн.3% річних, 783,86 грн. штрафу за порушення договірних зобов'язань.

Відповідач в дане судове засідання не з'явився, проте подав відзив на позов від 14.02.2014р. № 317 к/юр, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

Між відповідачем - Шосткинським Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів(замовник) та Державним підприємством «Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина» Державної спеціальної ( воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (виконавець), найменування якого на час подання позову до суду змінено на Аварійно -рятувальний загін спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (позивач) , укладено договір № 322-Н від 01.10.2006р. на постійне та обов'язкове обслуговування Державною спеціальною (воєнізованою) аварійно-рятувальною службою МНС України .

Відповідно до розділу 2 зазначеного договору , його предметом є організація та здійснення виконавцем (позивачем) аварійно-рятувального обслуговування об'єктів замовника (відповідача) з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єктах замовника надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобіганням (профілактики)виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру спрямованій на підвищення техногенної безпеки об'єктів та підвищення рівня підготовленості об'єкту замовника до рятування людей і ліквідації надзвичайних ситуацій.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів виконання умов договору № 322-Н від 01.10.2006р., підписаних та скріплених печатками сторін ( а.с. 17-42) , позивач належним чином виконав покладені на нього договором зобов'язання по постійному та обов'язковому обслуговуванню об'єктів та окремих територій, претензій щодо виконання умов договору з боку відповідача не заявлено. Проте, відповідач , в порушення своїх договірних зобов'язань, зокрема р.4 зазначеного договору, оплату за отримані послуги не здійснив.

Отже, відповідач за надані послуги не розрахувався з позивачем, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Тому вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 11198,00 грн. за надані послуги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню 783,86 грн. штрафу та 4657,65 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 783,86 грн. штрафу, 4657,65 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549 -551, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, за рахунок відповідача в доход бюджету відшкодовується 1827,00 грн. - судового збору.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Шосткинського Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів ( 41101, Сумська область, м.Шостка, вул..Леніна,59, код 14015318, ІПН № 140153118177) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області ( 36007, м.Полтава, вул.. М.Бірюзова,53, код 08804689, ІПН 338912416011) 11198,00 грн. основного боргу, 4657,65 грн. 3% річних, 783,86 грн. штрафу.

3. Стягнути з Шосткинського Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів ( 41101, Сумська область, м.Шостка, вул..Леніна,59, код 14015318, ІПН № 140153118177 в доход бюджету (отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, ЄДРПОУ - 37970593, МФО - 837013, р/р 31218206783002) 1827,00 грн. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.02.2014р.

Суддя В.М. Моїсеєнко