Вирок № 37381511, 28.02.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1715/14-к

Провадження №1-кп/639/173/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Брежнєві А.С.,

з участю: прокурора - Сагуна М.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12014220500000261 від 09 лютого 2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, пенсіонера, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

07.02.2014 р. приблизно о 18.00 год. ОСОБА_1, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, розпиваючи спиртні напої з ОСОБА_2, побачив на столі у залі вищевказаного будинку принтер марки «Canon» серії Pixma MP 230 модель K10379 чорного кольору, який належить ОСОБА_2, після чого в нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Далі ОСОБА_1, реалізуючи раніше виниклий умисел, переслідуючи при цьому корисні мотиви, переконавшись, що за його діями ні хто не спостерігає та не може йому завадити довести умисел до кінця, в той час як ОСОБА_2 вийшла в продуктовий магазин, таємно викрав принтер марки «Canon» серії Pixma MP 230 модель K10379 чорного кольору, вартість якого відповідно до судово-товарознавчої експертизи №611 від 14.02.2014 року становить 356 грн., чим спричинив потерпілій матеріальний збиток на вказану суму, після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився вкраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

19 лютого 2014 року між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 468, 469, 471,473 КПК України укладена угода про примирення. Згідно з укладеною угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадання чужого майна (крадіжка). Потерпіла ОСОБА_2 будь-яких претензій матеріального та морального характеру до підозрюваного ОСОБА_1 з приводу скоєння злочину не має.

Сторонами погоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання із іспитовим строком.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходить з наступних обставин.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Вимогами ч.3 ст.469 КПК України встановлено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину та погоджується на призначення узгодженого покарання. Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Потерпіла будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про примирення.

Прокурор під час судового засідання зазначив, що укладена угода про примирення відповідає вимогам закону та може бути затверджена судом.

Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України. Обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація злочину є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про примирення та примирилися, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання, є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання відповідно ст.67 КК України не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом алкогольної залежності, за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст.89 КК України раніше не судимий.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 19 лютого 2014 року по кримінальному провадженню №12014220500000261, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену у кримінальному проводженні судово-товарознавчу експертизу в розмірі 391 (триста дев'яноста одна) гривня 20 копійок, шляхом перерахування їх на користь держави на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначенням виду платежу - "за експертні послуги" (к/п а.с.21).

Речовий доказ - принтер «Canon» серії Pixma MP 230 модель K10379 чорного кольору - повернути ОСОБА_2 як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) прокурору, обвинуваченому та потерпілій.

Суддя В.О. Курило