Ухвала суду № 37379162, 18.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №825/4408/13-а Головуючий у 1- й інстанції Падій В.В. Суддя - доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою військової частини А2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А2622 про визнання дій протиправними та стягнення неотриманого речового майна,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_2 до військової частини А2622 про визнання дій протиправними та стягнення неотриманого речового майна задоволено частково, зобов'язано військову частину А2622 видати належне позивачу речове майно, відповідно до довідки про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні в запас від 01 листопада 2013 року №28, загальною вартістю 7793,15 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що позивач був виключений зі списків військової частини А2093 та знятий з усіх видів забезпечення, тобто він погодився з тим, що з ним проведені усі розрахунки, тому правові підстави для задоволення позову про визнання дій військової частини А2622 щодо невидачі речового майна протиправними та зобов'язання видати належне речове майно відсутні.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 було звільненого наказом начальника Генерального штабу - Головнокамундуючого Збройних Сил України (по особовому складу) від 22 жовтня 2013 року №716 у запас за пунктом «г» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі), з правом носіння військової форми одягу, та відповідно до наказу командира військової частини А2093 №249 від 31 жовтня 2013 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини А2093, всіх видів забезпечення та з речового забезпечення при віськовій частині А2622.

Військова частина А2622 отримує речове майно від військової частини А2788 (м.Київ), що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з довідок військової частини А2622 від 01 листопада 2013 року №28, №29, виданих на підставі наказу командира військової частини А2093 №249 від 31 жовтня 2013 року, вартість належного до видачі речового майна звільненому позивачу становить 8229,11 грн.

Позивач звернувся до військової частини А2622 із заявами від 16 листопада 2013 року та 21 листопада 2013 року з проханням видати йому зі складу військової частини А2622 речове майно, відповідно до переліку, визначеного довідкою від 01 листопада 2013 року №28, на що йому було надано відповіді військовою частиною А2622 від 22 листопада 2013 року №1659 та від 27 листопада 2013 року №1687, якими відмовлено у видачі речового майна, у зв'язку з його відсутністю на речовому складі відповідача.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано доказів щодо забезпечення позивача речовим майном при звільненні його з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в термін, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до п.27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений наказом начальника Генерального штабу - Головнокамундуючого Збройних Сил України (по особовому складу) від 22 жовтня 2013 року №716 у запас за пунктом «г» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості використання на службі), з правом носіння військової форми одягу, та відповідно до наказу командира військової частини А2093 №249 від 31 жовтня 2013 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини А2093, всіх видів забезпечення та з речового забезпечення при віськовій частині А2622. Разом з тим, суду не надано належних та допустимих доказів щодо повного забезпечення позивача речовим забезпеченням на день виключення зі списків особового складу військової частини.

Згідно п.4 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, речове майно відпускається військовим частинам у порядку, встановленому Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, а також відповідно до затверджених Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади норм утримання цього майна на одного військовослужбовця (працівника) у військових частинах або на одне ліжко в лікувальних закладах.

З матеріалів справи вбачається, що військова частина А2622 отримує речове майно від військової частини А2788 (м.Київ), тобто військова частина А2788 (м. Київ) по відношенню до відповідача є довольчим органом. Командир військової частини А2622 звертався до командира військової частини А2788 із заявками від 02 вересня 2013 року, 07 вересня 2013 року та 30 жовтня 2013 року про забезпечення речовим майном, проте речове майно на склад частини не надходило, що свідчить про відсутність речового майна у відповідача станом на момент звернення позивача з заявами про його видачу.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо наявності у позивача права на забезпечення речовим майном та задоволення позову в частині зобов'язання відповідача видати належне позивачу речове майно згідно довідки про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас, від 01 листопада 2013 року №28, загальною вартістю 7793,15 грн., оскільки позивач звільнений у запас з правом носіння військової форми одягу, а відповідачем не надано доказів щодо забезпечення позивача речовим майном, що є порушенням норм чинного законодавства.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача видати належне позивачу речове майно згідно довідки від 01 листопада 2013 року №29 загальною вартістю 435,95 грн. не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до військової частини А2622 з заявою про видачу належного йому речового майна згідно цієї довідки, що, в свою чергу, свідчить про відсутність порушення прав позивача на належне йому речове майно з боку відповідача.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Військової частини А2622 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 24 лютого 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.