Постанова № 37379053, 25.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7707/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Шляхтицького О.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріводторг» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2013 року №0000502200 та №0000512200, та скасування податкової вимоги від 22.07.2013 року №122-22, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріводторг» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2013 року №0000502200 та №0000512200, та скасування податкової вимоги від 22.07.2013 року №122-22.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріводторг» задоволений частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000502200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Пріводторг» нарахована сума грошового зобов'язання в розмірі 45401,84 грн. Скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 22.07.2013 року №122-22 в частині суми в розмірі 45401,84 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 10 по 14 червня 2013 року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних імпортних операцій по Контракту №PRTORG-1 від 18.05.2012 року та дотримання законодавчо встановлених термінів надання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами за IV квартал 2012 року за період з 28.11.2012 року по 16.05.2013 року.

За результатами цієї перевірки 21.06.2013 року відповідач склав акт № 501/22/37984098, яким встановлені порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виразилося в порушенні терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на 170 днів на суму 8593 євро, та п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року №419 «Про застосування Порядку подання фінансової звітності», що виразилося в не поданні декларації податковому органу та територіальному управлінню Національного банку України в установлені терміни.

На підставі акту перевірки від 21.06.2013 року № 501/22/37984098 відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення від 09.07.2013 року:

- № 0000502200, яким позивачеві нарахована сума грошового зобов'язання в розмірі 45401,84 грн.,

- № 0000512200, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170 грн.

22.07.2013 року, у зв'язку з не сплатою позивачем суми за податковими повідомленнями - рішеннями від 09.07.2013 року №0000502200 та №0000512200, відповідачем складена податкова вимога від 22.07.2013 року №122-22 про сплату позивачем податкового боргу.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що рішення від 09.07.2013 року №0000502200, яким позивачеві нарахована сума грошового зобов'язання в розмірі 45401,84 грн. за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на 170 днів на суму 8593,20 євро, відповідачем прийнято з порушенням строків, встановлених ст.250 ГК України та відповідно вимога від 22.07.2013 року №122-22 в частині сплати позивачем суми в розмірі 45401,84 грн. є такою, яка підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови та частковому задоволенні адміністративного позову судом першої інстанції були не правильно застосовані норми матеріального права, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.05.2012 року позивач уклав з Фірмою «VT Veres Kft», Угорщина, контракт №PRTORG-1 від 18.05.2012 року на поставку кінцевого вимикача в комплекті з двома мікровимикачами DPDT тип DZ-10GW22-1D6 (IP67, EExdIICT6)-14 шт. (країна походженя Італія, завод виробник BIFFI). Ціна товару встановлена в євро.

В п.4 контракту №PRTORG-1 від 18.05.2012 року зазначено, що платіж здійснюється банківським переказом на умові 60% передплати (8 593,20 ЄВРО) протягом 10 банківських днів після підписання договору.

31.05.2012 року позивач здійснив оплату по контракту №PRTORG-1 від 18.05.2012 року в розмірі 8 593,20 євро на рахунок Фірми «VT Veres Kft» через АТ «Сбербанк Росії».

11.12.2012 року на адресу відповідача надійшла інформація від ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про встановлення порушення термінів ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки, товару.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Як встановлено судом першої інстанції, у позивача відсутній висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, щодо відстрочення поставки.

Натомість, позивачем не заперечувалося факту порушення термінів ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки, товару.

Згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до положень частини 1 статті 250 ГК України, які було застосовано судом першої інстанції при вирішенні спору, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 250 ГК України, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір та порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Таким чином, оскільки питання щодо контролю за дотриманням законодавчо встановлених термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних імпортних операцій покладено на Міністерство доході та зборів України, яке стало правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору повинен був застосувати наведені вище положення частини 2 статті 250 ГК України та відповідно не застосовувати до спірних правовідносин строки, вказані в частині 1 зазначеної статті.

З урахуванням наведеного та встановленого факту допущеного позивачем порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року №419 «Про застосування Порядку подання фінансової звітності», колегія суддів вважає, що позивні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріводторг» є необґрунтованими та такими, які задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення про часткове задоволення адміністративного позову порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.195, ст. 196, п.3 ч.1, ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року скасувати.

Винести нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріводторг» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2013 року №0000502200 та №0000512200, та скасування податкової вимоги від 22.07.2013 року №122-22 - відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 лютого 2014 року.

Головуючий:

Судді: