Рішення № 37378682, 27.02.2014, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/613/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького С. С.

з секретарем Аврамчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення втраченого заробітку,в результаті втрати працездатності, та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заробітку, втраченого внаслідок втрати працездатності, в сумі 176 232 грн. та 5000грн. моральної шкоди. Також позивач просить суд винести рішення про стягнення з ОСОБА_2 на його користь заробіток втрачений ним внаслідок зменшення професійної працездатності, у розмірі 60% від п»яти мінімальних заробітних плат , починаючи з 01.03.2013 року, в сумі 3441.00 грн. щомісячно , шляхом здійснення щомісячних платежів.

Позивач за час розгляду справи неодноразово змінював свої вимоги 02.12.13 року подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заробіток втрачений внаслідок втрати працездатності, в сумі 144356 грн. та 5000грн. моральної шкоди. Також позивач просить суд винести рішення про стягнення з ОСОБА_2 на його користь заробіток втрачений ним внаслідок зменшення професійної працездатності у розмірі 40% від п»ятикратного розміру мінімальної заробітної плати , починаючи з 01.12.2013 року в сумі 2436.00 грн. щомісячно , шляхом здійснення щомісячних платежів. Мотивує свій позов тим , що 17 січня 2006 року сталась дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача ,врезультаті якої він отримав тяжкі тілесні ушкодження , у вигляді відкритого скалкового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, рваної рани правого колінного суглобу. Врезультаті травми ОСОБА_1 втратив можливість працювати і йому 25.09.06 року встановлено 2-гу групу інвалідності. 12.02.08 року позивач був звільнений з роботи за невідповідністю займаній посаді у зв»язку з втратою працездатності. Не маючи можливості працювати, та гостро потребуючи коштів на лікування, він змушений був перебувати на утриманні дружини та просити кошти в борг у родичів та знайомих, що потягло додаткові моральні страждання.

В судове засідання позивач не з»явився, подав до суду заяву в якій просить суд справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з»явився . Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (судової повістки), направленого судом відповідачу за місцем його реєстрації АДРЕСА_1, вказане повідомлення повернуте на адресу суду з відміткою: « за закінченням встановленого строку зберігання» .

Згідно п.5 ст.74 ЦПК України судова повістка надсилається фізичній особі за адресою її місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності особи, яка бере участь у справі, за такою адресою, вважається , що судовий виклик або судове повідомлення вручене їй належним чином. Тому судом згідно ст.224 ЦПК України ухвалено заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи , прийшов до висновку, що заявлені вимоги частково обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Вироком Овруцького районного суду від 02.03.2007 року встановлено ,що 17 січня 2006 року біля 16 години ОСОБА_2, порушуючи вимоги пунктів Правил дорожнього руху №1.5, 2.9-а, керував належним ОСОБА_3 автомобілем марки ВАЗ-2103, д.н. НОМЕР_3. Рухаючись по автодорозі Виступовичі-М.Подільський в напрямку М.Овруча зі швидкістю 60 км/год. на 62 км, поблизу с.Білокамінка Овруцького району, порушуючи вимоги пунктів ПДР 2.3-6, 12.1, 12.3, 14.2-в, не вибрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожніх умов, виїхав на смугу зустрічного руху. Де несвоєчасно виявив( хоча міг це зробити) їхавший в зустрічному напрямку автомобіль ВАЗ-2103, д.з. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_1. Внаслідок чого сталось зіткнення між автомобілями під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій Васьковський отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого скалкового перелому лівої стегневої кістки зі зміщенням уламків, рваної рани правого колінного суглобу.

Порушення ОСОБА_2 пунктів ПДР №1.5; 2.3-6; 2.9-а; 12.1; 12.3; 14.2-в знаходиться в причинному зв'язку з наставшими наслідками, тобто отриманням водієм Васьковським тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості.

Цим же вироком ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. За зазначеним законом йому призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. Та стягнуто з його на користь потерпілого матеріальну шкоду в сумі 23600 грн. та 30 000 грн. моральної шкоди.

25.09.2006 року позивачу внаслідок отриманих ним при ДТП тілесних ушкоджень встановлено 2 -гу групу інвалідності пожиттєво(а.с.14). 12.02.2008 року ОСОБА_1 звільнено з посади слюсаря з ремонту і обслуговування технологічних установок згідно ч. 2 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я і неможливістю переведення на легшу роботу (а.с.15). З вини відповідача позивач втратив працездатність, а також основне і постійне джерело свого існування.

Згідно висновку судово-медичної експертної комісії № 91 від 29 серпня 2013 року в наслідок травм отриманих ОСОБА_1 при ДТП, яка мала місце 17.01.06 року, останнім втрачено загальну працездатність в розмірі 35%. Згідно Наказу № 242 МОЗ України від 10.12.93 року, травми лівої нижньої кінцівки у ОСОБА_1, котрі обумовили виражене порушення функції ходьби, тягнуть за собою стійку втрату професійної працездатності (слюсар) в розмірі 40% (а.с. 64-67).

Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» , вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я потерпілого (витрат на лікування, посилене харчування, протезування, сторонній догляд, поховання тощо), суди повинні керуватися відповідним цивільним законодавством і виходити з роз'яснень із цих питань, які містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 p. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" та від 31 березня 1995 p. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" з наступними змінами.

Відповідно до п. 12 постанови № 6 Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розмір відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою потерпілим заробітку (його частини) у зв'язку з ушкодженням здоров'я, встановлюється виходячи зі ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

При зміні в період виплати відшкодування шкоди ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, складу сім'ї померлого, підвищенні розміру мінімальної заробітної плати у визначеному законодавством порядку розмір щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу підлягає відповідному перерахуванню. Перерахування суми втраченого заробітку провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році (за даними центрального органу з питань статистики) середньої заробітної плати в галузях національної економіки. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року, при цьому визначена раніше сума щомісячної виплати зменшенню не підлягає (ст. 29 Закону N 1105-XIV ( 1105-14). Індексація суми страхової виплати провадиться відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 22. Вказаної постанови Пленуму Верховного суду України, - в рішенні суд повинен навести точний розрахунок присуджених сум для відшкодування шкоди, зазначені строки їх виплати. Відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я складається зі щомісячних платежів (страхових виплат), що виплачуються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності, та додаткових витрат, що виплачуються протягом строку, на який визначено потребу в них.

На час розгляду у суді кримінальної справи по обвинуваченню відповідача за ч.2 ст. 286 КК України, позивач не звертався з позовом про відшкодування втраченого внаслідок втрати працездатності заробітку, і це питання ще не було предметом розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України - фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною третьою цієї статті передбачено , що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв»язку з втратою здоров»я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Відповідно до ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Відповідно до частини другої п.1 ст.1197 ЦК України , якщо середньомісячний заробіток(дохід) потерпілого є меншим від п»ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку ( доходу) обчислюється виходячи з п»ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно довідки № 10/261 виданої 16.01.12 року директором ПАТ « Укртранснафта» Філії « МН Дружба» середньомісячний заробіток позивача за період грудень 2005 року - січень 2006 року становить 1673,55 грн. (а.с.6). Вказана сума є меншою за мінімальний розмір заробітної плати встановлений ЗУ " Про державний бюджет України на 2006 рік " , тому судом при визначенні розміру втраченого позивачем заробітку обчислюється виходячи з п»ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 1 п.3 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.

Тому судом рахується розмір втраченого позивачем заробітку внаслідок каліцтва з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності з дня втрати працездатності , а саме за період з 01.02.2006 року по 30.11.2013 року, який складає 144 356 грн. ( з 01.02.2006 по 30.06.2006 року (350 ( мінімальна заробітна плата) х 5 =1750 ( п»ятикратний розмір мінімальної заробітної плати х 0,40 =700 ( 40% мінімальної заробітної плати ) х5(кількість місяців) =3500 грн.) з 01.07.2006 по 30.11.2006 (375х5=1875х0,40=750 х5=3750) з 01.12.2006 по31.12.2006 (400х5=2000х0,40=800) з 01.01.2007 по 31.03.2007 (400х5=2000х0,40=800х3=2400) з 01.04.2007 по 30.06.2007 (420х5=2100х0,40=840х3=2520) з 01.07.2007 по 30.09.2007 (440х5=2200х0,40= 880х3=2640) з 01.10.2007 по31.12.2007 (460х5=2300х0,40=920 х3=2760) з 01.01.2008 по 31.03.2008 (515х5=2575х0,40=1030х3=3090) з 01.04.2008 по 30.09.2008 ( 525 х5 =2625х0,40 =1050 х 6=6300) з 01.10.2008 по 30.11.2008 (545х5=2725х0,40=1090х2=2180) з 01.12.2008 по 31.12.2008 (605х5=3025х0,40=1210х1=1210) з 01.01.2009 по31.03.2009 (605х5=2025х0,40 =1210х3=3630) з 01.04.2009 по30.06.2009 (625х5=3125х0,40=1250х3=3750) з 01.07.2009 по 30.09.2009 (630х5=3150х0,40=1260х3=3780) з 01.10.2009 по 31.10.2009 ( 650х5=3250х0,40=1300) з 01.11.2009 по 31.12.2009 (744х5=3720х0,40=1488х2=2976) з 01.01.2010 по 31.03.2010 (869х5= 4345х 0,40=1738х3=5214) з 01.04.2010 по 30.06.2010 (884х5=4420х0,40=1768х3=5304) з 01.07.2010 по 30.09.2010 (888х5=4440х0,40=1776х3=5328) з01.10.2010 по30.11.2010 (907х5=4535х0,40=1814х2=3628) з 01.12.2010 по 31.12.2010 (922х5=4610х0,40=1844) з 01.01.2011 по 31.03.2011 (941х5=4705х0,40=1882х3=5646) з 01.04.2011 по 30,09.2011 (940х5=4800х0,40=1920х6=11520) з 01.10.2011по 30.11.2011(985х5=4925х040=1970х2=3940) з 01.12.2011 по 31.12.2011 ( 1004х5=5020х0,40=2008) з 01.01.2012 по 30.03.2012 ( 1073х5=5365х 0,40=2146х3=6438) з 01.04.2012 по 30.06.2012 ( 1094х5=5470х0,40=2188х3=6564) з 01.07.2012 по 30.09.2012 (1102х5=5510х0,40=2204х3=6612) з 01.10.2012 по 30.11.2012(1118х5=5590х 0,40=2236х2 =4472) з 01.12.2012 по 31.12.2012 (1134х5=5670х0,40=2268) з 01.01.2013 по 30.11.2013 ( 1147х5=5735х0,40=2294х11=25234).

Згідно з порядком відшкодування шкоди, передбаченим ч.1 статті 1202 ЦК України, - відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами, тому щомісячна виплата позивачу станом на 01.12.2013 року повинна становити 2436 грн. ( 1218х5=5735х0,40=2436) .

Також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.. Суд оцінюючи характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема, враховуючи стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану,також враховуючи матеріальне положення відповідача, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2500 грн..

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню втрачений ним внаслідок втрати професійної та загальної працездатності заробіток за період з 01.02.2006 року по 30.11.2013 року у розмірі 144 356 грн.. Підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 втачений ним, внаслідок стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з пошкодженням здоров'я, завданого в результаті дорожньо - транспортної пригоди заробіток, щомісячними платежами у розмірі 2436 грн. . Та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в рахунок відшкодування моральної шкоди - 2500 грн..

Керуючись ст. ст.. 22, 23, 1166, 1167,1187,1195,1197,1202 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209 212- 215,226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_2) втрачений заробіток внаслідок втрати професійної та загальної працездатності за період з 1 лютого 2006 року по 30 листопада 2013 року у розмірі 144 356 грн. .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заробіток втрачений ним внаслідок втрати 40 % професійної працездатності у зв'язку з пошкодженням здоров'я, завданого в результаті дорожньо - транспортної пригоди, щомісячними платежами у розмірі 2436 грн., з 01.12.2013 року до зміни обставин,що тягнуть перерахунок виплат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн..

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивач має право подати до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С. С. Невмержицький