Постанова № 37376894, 27.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.02.2014 справа №905/7876/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А..секретаря Валової В.Ю.від позивача:не з»явивсявід відповідача:Мельник Н.В., представник за дов. від 30.12.13р. № 3225/17 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» м. Донецьк на рішення господарського судуДонецької областівід11.12.2013 рокуу справі№ 905/7876/13 (суддя Овсяннікова О.В.)за позовомДержавного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м. Харківдо Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод», м. Донецьк простягнення заборгованості у розмірі 523633,40грн., 3% річних у розмірі 1119,00грн. та пені у розмірі 4848,99грн.ВСТАНОВИВ:

11.11.2013 року Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м. Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод», м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції №212-183Г від 30.08.2012 у розмірі 523633,40грн., 3% річних у розмірі 1119,00грн. та пені у розмірі 4848,99грн., всього на суму 529601,39грн. (а.с.5).

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2013р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод», м. Донецьк на користь Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м. Харків 523633,40грн. суми боргу, 3% річних у розмірі 1075,96грн., пені у розмірі 4662,49грн. та 10587,44грн. судового збору. В іншій частині вимог відмовлено (а.с.85-88)

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність порушення відповідачем умов договору на створення (передачу) науково-технічної продукції №212-183Г від 30.08.2012р. щодо оплати виконаних зобов»язань та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення основного боргу. Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та пені, суд задовольнив позовні вимоги в цій частині не в повному обсязі у зв'язку з тим, що позивачем не вірно встановлено період нарахування. Щодо решти позовних вимог, а саме про відшкодування витрат, пов»язаних з явкою представника позивача у судове засідання, яке відбулось 28.11.2013р., суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідач, Публічне акціонерне товариства «Донецький металопрокатний завод», м. Донецьк звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2013р. у справі №905/7876/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити Державному підприємству «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м. Харків у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод», м. Донецьк заборгованості у розмірі 523633,40грн., 3% річних у розмірі 1119,00грн. та пені у розмірі 4848,99грн. (а.с.107-109)

Зокрема, апелянт вважає, що недоліки у проектній документації, виконаній позивачем за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції №212-183Г від 30.08.2012р., не могли бути виявлені під час приймання робіт, а виявлені лише в процесі експертизи проекту. Також, апелянт зазначає, що розробку проекту не можна вважати завершеною через не завершення експертизи проекту у зв»язку з не усуненням позивачем недоліків та недоробок проекту.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що він має право зупинити виконання свого зобов»язання з остаточної оплати за проект за договором №212-183Г від 30.08.2012р. до завершення розробки проекту, який є предметом цього договору, а саме до завершення експертизи проекту.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на ч.3 ст.538, ч.1,3 ст.853, ст. 854, ч.1 ст. 858 Цивільного кодексу України, ст. 34, ст.104 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1,2 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та на Постанову Кабінету Міністрів України №560 від 11.05.2011р. «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи».

13.02.2014 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу від 10.02.2014р. №б/н, в якому позивач просить рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2013 року по справі №905/7876/13 залишити в силі, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.114-115).

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити та скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2013р. у справі №905/7876/13 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Позивач у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги те, що явка сторін не визнавалася обов»язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності сторони, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» є юридичною особою (ідентифікаційний код 31632138), що підтверджено копією Статуту підприємства (а.с.24-27).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Донецький металопрокатний завод» є юридичною особою (ідентифікаційний код 05838512).

30.08.2012 р. між сторонами був укладений договір № 212-183Г на створення (передачу) науково - технічної продукції, згідно з п. 1.1 якого позивач - Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (за договором - Виконавець) прийняв на себе зобов'язання з виконання наступної роботи: „ПАТ „Донецький металопрокатний завод". Прокатний цех. Встановлення шаропрокатного стану. Проект", а відповідач - Публічне акціонерне товариство «Донецький металопрокатний завод» (за договором - Замовник) зобов'язався вказану роботу прийняти та оплатити (а.с.9-11)

Договір був підписаний з протоколом розбіжностей які були врегульовані сторонами шляхом підписання протоколу врегулювання розбіжностей (а.с.17-19).

Вартість робіт за договором була зазначена в сумі 797406,00 грн., але з урахуванням узгоджених розбіжностей вона зменшена до 762854,40 грн.

У п. 2.2 договору сторони передбачили порядок розрахунків, який полягає у наступному. Замовник впродовж 10 днів після підписання договору перераховує Виконавцю передоплату (аванс) у розмірі 30 % загальної вартості договору, що становить 228856,32 грн. (п. 2.2.1 договору у редакції протоколу врегулювання розбіжностей).

Остаточний розрахунок у розмірі 70 % вартості виконаних робіт здійснюється Замовником відповідно з календарним планом робіт (Додаток № 2 до договору), на підставі акта здачі - прийомки виконаних робіт, впродовж 10 календарних днів після його підписання сторонами. (п. 2.2.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору Виконавець зобов'язався впродовж 3-х робочих днів з моменту завершення виконання робіт повідомити Замовника про готовність до передачі створеної ним науково - технічної продукції. Передача виконаних робіт здійснюється по акту здачі - прийомки виконаних робіт, при цьому до вказаного акту додається розроблена Виконавцем науково - технічна продукція.

У п. 7.1 договору встановлений строк його дії, згідно з яким він набирає законної сили з моменту його підписання обома сторонами, а при наявності у однієї із сторін зауважень по його умовам - з моменту врегулювання спірних умов договору та підписання обома сторонами протоколу розбіжностей (при необхідності - протоколу врегулювання розбіжностей) і діє до 30.12.2013 р., а в частині оплати виконаних робіт - до повного виконання зобов'язань за договором.

Договір підписаний обома сторонами, скріплений печатками обох підприємств.

На виконання умов договору сторони склали зведений кошторис та календарний план робіт.

Позивач взяті зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується актом здачі - приймання робіт № 1 від 04.09.2013 р. на суму 762854,40 грн. (а.с.20).

В акті сторони засвідчили, що цей акт є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між Виконавцем і Замовником.

На виконання п. 2.2.1 договору відповідачем була внесена попередня оплата в сумі 239221,00 грн., що становить понад 30 % вартості робіт за договором, що підтверджується копіями банківських виписок від 25.04.2013р. та від 16.05.2013р. (а.с.21-22).

Згідно з п. 2.2.2 договору остаточний розрахунок у розмірі 70 % вартості виконаних робіт здійснюється Замовником на підставі акта здачі - прийомки виконаних робіт, впродовж 10 календарних днів після його підписання сторонами, тобто остаточний розрахунок Замовник не здійснив.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення боргу у розмірі 523633,40грн., 3% річних у розмірі 1119,00грн. та пені у розмірі 4848,99грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності стягнення суми боргу за створення (передачу) науково-технічної продукції.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Укладений між сторонами 30.08.2012р. договір на створення (передачу) науково - технічної продукції № 212-183Г є за своєю правовою природою договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, правовідносини за яким регулюються главою 61 параграфом 4 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач взяті зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується актом здачі - приймання робіт № 1 від 04.09.2013р. на суму 762854,40 грн.

В акті сторони засвідчили, що цей акт є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між Виконавцем і Замовником.

Акт підписаний відповідачем без зауважень, а тому виконані роботи вважаються прийнятими.

У п. 2.2 договору сторони передбачили порядок розрахунків, який полягає у наступному.

Замовник впродовж 10 днів після підписання договору перераховує Виконавцю передоплату (аванс) у розмірі 30% загальної вартості договору, що становить 228856,32 грн. (п. 2.2.1 договору у редакції протоколу врегулювання розбіжностей).

Остаточний розрахунок у розмірі 70% вартості виконаних робіт здійснюється Замовником на підставі акта здачі - прийомки виконаних робіт, впродовж 10 календарних днів після його підписання сторонами. (п. 2.2.2 договору).

На виконання п. 2.2.1 договору відповідачем була внесена попередня оплата в сумі 239221,00 грн., що становить понад 30% вартості робіт за договором. Остаточний розрахунок у розмірі 30% вартості виконаних робіт відповідач повинен був здійснити впродовж 10 календарних днів після підписання акту здачі-прийомки виконаних робіт, тобто з 04.09.2013р. по 14.09.2013р. Але відповідачем остаточний розрахунок не був здійснений. А вже з 15.09.2013р. почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов»язання за договором. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати за вказаним договором підтверджено матеріалами справи, а тому судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання здійснити остаточні розрахунки і сплатити позивачу 523633,40 грн., розмір якої доведений та підтверджений документально.

Щодо позовних вимог стосовно нарахування пені в сумі 4848,99 грн. та 3% річних у розмірі 1119,00грн. колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором згідно п.2 ст. 193 ГК України.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання згідно вимог п. 1 ст. 230 ГК України.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою та іншими видами забезпечення згідно ч. 1 ст.546 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать надані до суду документи, у відповідача перед позивачем виникли саме грошові зобов'язання, які регулюються нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання".

У пункті 4.4 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків виконання зобов'язань у вигляді пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочки, а за прострочку понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від простроченої суми зобов'язання. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов'язань.

Суд першої інстанції перевірив розрахунок річних та пені за допомогою комп'ютерної програми „Законодавство" та встановив, що період нарахування цих вимог є завищеним, оскільки кількість днів прострочення за вказаний період становить 25, а не 26 як зазначено у розрахунку, а тому річні та пеня підлягають стягненню за період прострочення з 15.09.2013 р. по 10.10.2013 р. (25 днів).

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що період нарахування пені позивачем визначений невірно.

Доводи апеляційної скарги на пряму не стосуються предмету спору, у зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2013 року.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2013 року у справі №905/7876/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2013 року у справі №905/7876/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.А.Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Донецької обл.