Ухвала суду № 37376450, 21.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 р.Справа № 820/10701/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників позивача - Фівчук З.Л., Рождественської І.В.,

представника відповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/10701/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області , у якому просило: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001321510 від 09 липня 2013 р.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" зареєстровано Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області 01.08.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №164487.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Курганський бройлер», код ЄДРПОУ 30773272, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2013 року та правомірності збільшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового кредиту, за січень 2013 р. та березень 2013 р., за результатми якої відповідачем складено акт перевірки №472/15.1-14/30773272 від 21 червня 2013 року, яким встановлені порушення позивачем п.198.3 та абз. г) п. 198.5 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України (а.с.6 - 9).

На підставі акту перевірки № 472/15.1-14/30773272 від 21 червня 2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001321510 від 09 липня 2013 р., згідно якого позивачем завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 282 480 грн. (а.с.10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване та прийняте з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Судовим розглядом встановлено, що з акту перевірки №472/15.1-14/30773272 від 21 червня 2013 року вбачається, що вартість падежу курчат бройлерів (по зданим на забій партіям) становить 2 089 198, 03 та складається із вартості "нормативного падежу" у розмірі 672 797, 60 грн., та вартості понаднормативного падежу - у розмірі 1 412 400, 43 грн.

Понаднормативний падіж у березні 2013 року розраховано відповідачем на підставі "Основних параметрів вирощування курчат бройлерів ТОВ "Курганський бройлер", затверджених Генеральним директором Сігал М.А. на 2011 рік, згідно якого падіж поголів'я курчат бройлерів становить 4,5 відсотків від посаженного поголів'я птиці.

Згідно листа від 04 червня 2013 р. № 424, який отримано представником відповідача під час перевірки, що підтверджується підписом уповноваженої особи на копії зазначеного листа, вбачається, що параметри вирощування птиці на 2012-2013 роки не затверджувалися, оскільки позивач проводить списання витрат кормів, приросту птиці, падежу та вибраковки птиці згідно чинного законодавства України, а документ "Основні параметри вирощування курчат бройлерів ТОВ "Курганський бройлер" на 2011 рік не є дійсним, таким чином відповідачем зроблено неправомірні висновки, що позивачем перевищено норматив падежу птиці та відповідач взагалі неправомірно посилається на зазначені параметри вирощування курчат бройлерів ТОВ "Курганський бройлер" для визначення нормативу падежу птиці у березні 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того. що «основні параметри вирощування курчат бройлерів", затверджених Генеральним директором Сігал М.А. на 2011 рік є внутрішнім документом позивача, а не нормативним документом.

З акту перевірки №472/15.1-14/30773272 від 21 червня 2013 року вбачається, що падіж поголів'я курчат бройлерів у розмірі 4,5 відсотки від посаженного поголів'я курчат бройлерів - нормативний падіж, включається до складу податкового кредиту звітного податкового періоду та враховується до сум податків, нарахованих (сплачених) позивачем, як такі, що в подальшому використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Падіж поголів'я курчат бройлерів у розмірі 4,5 відсотків, розрахованих відповідачем під час перевірки, позивачем не було включено до податкового кредиту, не було відображено в податковій декларації з податку на додану вартість та не було використано в подальшому у межах господарської діяльності позивача, як зазначає відповідач в акті перевірки. Доказів на підтвердження викладеного в акті перевірки відповідачем до суду не надано.

Згідно статутних документів позивач займається розведенням і вирощуванням курчат бройлерів з метою їх подальшої реалізації, як м"ясної продукції в асортименті, курчата є біологічним поточним активом і обліковуються на рахунку 213 та ставляться на облік згідно цін, що вказані в прибутковій накладній від постачальника.

Вартість падежу (однієї одиниці загиблої птиці) розраховується бухгалтером по собівартості, а кількість падежу заноситься до звітного листа пташника та визначається на підставі звітів у вигляді лімітно - забірних карток по падежу птиці. Падіж птиці на підставі поданих звітів утилізується та не використовується у подальшому .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що падіж - не використовується в господарських операціях та позивач не отримує ніякого доходу від цього.

Згідно п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Відповідач в акті перевірки посилається на порушення позивачем саме абз. г) п. 198.5 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, який визначає, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Падіж поголівя не підпадає під операції, що не є господарською діяльністю платника податку, а є плановим та позаплановими втратами позивача, то відповідач безпідставно та неправомірно посилається на порушення позивачем абз. г) п. 198.5 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки №472/15.1-14/30773272 від 21 червня 2013 року .

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/10701/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2014 р.