Постанова № 37376174, 19.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

11.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/8798/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С..;

при секретарі: Якимчук В.В.;

в присутності сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 13.08.2011,

від відповідача: не прибув,

третя особа: не прибула;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення від 06 серпня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, в якому позивач просить:

- визнати дії відповідача по розгляду скарги та прийняття рішення дисциплінарної палати від 06 серпня 2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 неправомірними;

- визнати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06 серпня 2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 незаконним та його скасувати;

- винести окрему ухвалу суду щодо протиправних дій відповідача, яку направити для вжиття заходів реагування до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвакатури.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач подав до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на дії адвоката ОСОБА_4 Зазначену скаргу було перенаправлено до розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

Рішенням відповідача від 09.07.2013 року було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_4 за вказаною скаргою.

Позивач також зазначив, що 06.08.2013 року відповідачем було ухвалено (на думку позивача) незаконне рішення, яким було закрито дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 від 05 грудня 2011 року стосовно адвоката ОСОБА_4

На думку позивача, відповідач при розгляді скарги допустив певні порушення вимог положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним в позові та просила їх задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання не прибули позивач, відповідач та третя особа, які були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на адміністративний позов. В запереченнях відповідач просив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06 серпня 2013 року відмовити в повному обсязі.

22 січня 2014 року на адресу суду від третьої особи надійшла заява про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (надалі - КДКА Харківської обл.) надійшла скарга ОСОБА_2 від 05 грудня 2011 року (з доповненнями від 04 лютого 2012 року та 07 лютого 2012 року). В якій він просив прийняти рішення про припинення адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_4, анулювати свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю вказаним адвокатом у зв'язку з грубим порушенням нею Закону України «Про адвокатуру».

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Харківської обл. від 09 липня 2013 року було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_4 за вказаною вище скаргою.

06 серпня 2013 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області було прийнято рішення про закриття дисциплінарної справи з підстав спливу строку застосування дисциплінарного стягнення.

Як вбачається зі скарги позивача від 05 грудня 2011 року, яка була предметом розгляду відповідачем, суть поставлених у скарзі питань полягає у вимогах про припинення адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_4, анулювати свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю вказаним адвокатом у зв'язку з грубим порушенням нею Закону України «Про адвокатуру».

На час звернення позивача до відповідача зі скаргою діяв Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року N 2888-XII та Правила адвокатської етики від 01 жовтня 1999 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України « Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року N2888-XII при здійсненні професійної діяльності адвокат має право:

- представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

- збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення, а також у кримінальному провадженні,зокрема:

- запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою;

- ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

- отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян;

- застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

- доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

- бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

- виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Згідно ст.. 7 Закону України « Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року N 2888-XII при здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, у випадках, коли він є родичем слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, а також в інших випадках, передбачених статтею 78 Кримінального процесуального кодексу України

На час прийняття оскаржуваного рішення став діяти Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон 5076).

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону 5076 адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

За приписами ст. 50 Закону 5076 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Згідно з нормами ч. 5 цієї статті до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону 5076 право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі:

1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

3) смерті адвоката;

4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;

5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ст. 33 Закону 5076 адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до ч. 1 статті 34 Закону 5076 підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Частиною 1 статті 35 Закону 5076 передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

За приписами ч.2 статті 35 Закону 5076 адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів справи та доданих до неї документів ОСОБА_2 у своїй скарзі посилається на те, що 01 грудня 2011 року йому стало відомо, що адвокат ОСОБА_4 13 січня 2009 року офіційно звернулася до начальника внутрішньої безпеки МВС України з завідомо недостовірними відомостями стосовно скаржника, які є наклепом, ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію, що є неприпустимим як для громадянина, так і адвоката.

Законом України « Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року N 2888-XII, який діяв на час звернення ОСОБА_2 зі скаргою на дії адвоката до відповідача, не було передбачено строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Так, під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач звернувся зі скаргою до відповідача про вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку ще 05 грудня 2011 року, однак рішення по даній скарзі було прийнято лише 09 липня 2013 року.

Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що оскаржуване рішення про закриття дисциплінарної справи з підстав спливу строку застосування дисциплінарного стягнення було прийнято відповідачем без урахування дії чинного на час звернення ОСОБА_2 до відповідача Закону України « Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року N 2888-XII.

Суд також погоджується з твердженнями позивача, що прийняття відповідачем рішення, що є предметом оскарження, виключає забезпечення права позивача на розгляд його скарги по суті поставлених питань.

При цьому суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, у відповідності до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак суд вважає, що з урахуванням вищенаведеного вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо винесення окремої ухвали суду щодо протиправних дій відповідача, яку направити для вжиття заходів реагування до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Аналізуючи положення ст.166 КАС України суд констатує те, що постановлення окремої ухвали це виключне право суду у випадках навмисного (грубого, неодноразового, систематичного) порушення вимог закону, що тягне за собою суттєві негативні наслідки.

У даному випадку, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали відповідно до вимог ст.166 КАС України.

Виходячи з вимог ст. 94 КАС України, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 69, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення від 06 серпня 2013 року, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області щодо розгляду скарги ОСОБА_2 та прийняття рішення дисциплінарної палати від 06.08.2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4.

Визнати незаконним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.08.2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 24 лютого 2014 року.

Суддя Л.С. Качуріна