Вирок № 37375721, 12.02.2014, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5778/13-к

Провадження № 1кп/712/8/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - Кончиної О. І.

при секретарях - Тимошенко Д. А., Науменко Н.В.

з участю прокурорів - Короля О.А., Нестерчука А.Ю,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 13.12.2005 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 18.09.2009 року по відбуттю строку покарання;

- 22.08.2012 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, повторно, 08.06.2011 року близько 00-20 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, через відчинені вхідні двері, без дозволу власників пройшов до квартири АДРЕСА_3, де незаконно, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав мобільний телефон «Самсунг Е 1210М» вартістю 350 грн., який належить ОСОБА_4, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, чим заподіяв матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Він же, повторно, в період часу з 18.06.2012 року по 24.06.2012 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4, де винаймав кімнату в квартирі, пройшов на кухню вказаної квартири, де таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: пенсійну картку «Укрінбанк», з якої зняв грошові кошти в сумі 1000 грн. та кредитну картку «Приватбанк», з якої зняв грошові кошти в сумі 1600 грн., після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 2600 грн.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково: за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, за ч. 3 ст. 185 КК України вину не визнав та пояснив, що на початку червня 2011 року, коли повертався з роботи близько 21-00 год., проходячи через двори в районі вулиць Ільїна - Котовського в м. Черкаси знайшов мобільний телефон. Оскільки мобільного телефону у нього на той час не було, а він потрібен був йому для роботи, вирішив залишити його собі. Коли акумулятор розряджався, він віддавав телефон колишній дружині, щоб вона його зарядила. Згодом, коли він купив собі новий мобільний телефон, він зателефонував дівчині на ім'я ОСОБА_9, яка декілька раз дзвонила на знайдений ним телефон і домовився про зустріч, щоб повернути телефон власнику. Коли він прийшов на зупинку і чекав на неї, до нього підбіг потерпілий ОСОБА_4 з чоловіками, повалив на землю та викликав працівників міліції. Телефону, якого він хотів повернути у нього при собі не було, оскільки він був у колишньої дружини. Його доставили в райвідділ і заставили написати зізнання у викраденні мобільного телефону, пообіцявши, що суворо не покарають, так як у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина. Крім того додав, що під час проведення слідчих дій йому не надали адвоката та застосовували психологічний тиск

По епізоду викрадення майна у ОСОБА_5 пояснив, що дійсно, з червня 2011 року проживав в кімнаті квартири, яку винаймав у ОСОБА_5 по АДРЕСА_4. Разом з ним в квартирі проживали господарка цієї квартири та ще один чоловік. Він бачив, що потерпіла зберігає банківські картки разом з пін-кодами на кухні в шкафчику. В зв'язку з важким матеріальним становищем, він вирішив скористатись цими картками, а коли отримає заробітну плату, оскільки на той час він працював, повернути гроші. Але у нього викрали гроші та картки, тому він зібрав речі та виїхав з квартири. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 визнав в повному обсязі.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3, його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується:

по епізоду викрадення майна, що належить ОСОБА_4 від 08.06.2011 року:

- показами потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що в квартирі АДРЕСА_3 він проживав разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7. 07 червня 2011 року вони цілий день перебували дома, а коли близько 23-45 год. ОСОБА_7 поїхав на роботу, він ліг спати. Близько 00-20 год. він прокинувся від того, що вхідні двері з гуркотом закрились і ОСОБА_6 повідомив, що в квартирі ходив невідомий чоловік, якого вони бачили близько 21-00 год. біля будинку в стані алкогольного сп»ягніння, коли виходили курити. Вони вибігли на двір, але наздогнати невідомого їм не вдалося, а коли вони повернулись до квартири, то він виявив пропажу мобільного телефону, який лежав на бильці його ліжка. Даний телефон він придбав в 2010 році за 350 грн. Також пояснив, що не був присутній при затриманні ОСОБА_3, навіть не знає коли і як його затримали, а мобільний телефон йому повернули працівники міліції.

- показами свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні пояснила, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_3. На початку червня 2011 року, коли вона гуляла на подвір'ї з дитиною, до неї підійшов ОСОБА_3 і під час спілкування дав мобільний телефон «Самсунг». Як він пояснив, цей телефон він купив для себе у невідомої особи на вулиці, але поки не купить собі сім-карту, вона може користуватися даним телефоном. С того часу мобільний телефон, в якому не було сім-карти перебував у неї, вдома, поки десь 20 червня 2011 року до неї додому не прийшли працівники міліції, і не повідомили, що даний телефон крадений та вона його добровільно видала, про що був складений протокол.

Окрім того, судом досліджені письмові докази, що доводять вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Так, із інформації, що міститься у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.06.2011 року (а.м.к.п. 6) вбачається, що потерпілий повідомив про викрадення в нього мобільного телефону «Самсунг Е1210М». 25.06.2011 року було проведене відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого, що зафіксоване у протоколі відтворення обстановки та фототаблиці до нього (а.м.к.п. 32-36).

Майно, що стало предметом кримінального правопорушення (мобільний телефон «Самсунг Е1210М»), 20.06.2011 року було добровільно видане свідком ОСОБА_8 співробітникам міліції, ( протокол добровільної видачі а.м.к.п. 15),24.06.2011 року оглянуте (протокол огляду предмета а.м.к.п. 30), визнане речовим доказом та передане на зберігання потерпілому (а.м.к.п. 26), у зв'язку з чим останній заявив про відсутність в нього претензій до обвинуваченого (а.м.к.п. 27).

по епізоду викрадення майна, що належить ОСОБА_5

- показами потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила, що 06.06.2011 року до неї зателефонував чоловік по оголошенню про здачу житла в оренду, яке вона давала в газету «От і до». Вони домовились про зустріч, під час якої він показав свій паспорт на імя ОСОБА_3 і повідомив, що хоче проживати в цьому районі, оскільки поряд проживає його колишня дружина з дитиною. Вони домовились, і ОСОБА_3 проживав спільно з нею в квартирі. 22.06.2011 року, коли вона виявила відсутність пенсійної картки, пішла в «Укрінбанк», де їй працівники банку повідомили, що з даної пенсійної картки було знято гроші в розмірі 1000 грн. А коли 24.06.2011 року вона пішла в «Приватбанк», щоб перевірити наявність грошей на кредитній картці, працівники банку їй повідомили, що з даної картки було знято гроші в розмірі 1600 грн. Також додала, що банківські картки з записаними пін-кодами лежали на кухні в шкафчику під телевізором і ОСОБА_3 мав до них доступ.

Окрім того, судом досліджені письмові докази, що доводять вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Так, з інформації, що міститься у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.06.2011 року (а.м.к.п. 66) вбачається, що потерпіла повідомила про зняття з іі банківських карток, які знаходились по місцю її проживання, грошей. 19.04.2013 року було проведено слідчий експеримент з участю підозрюваного ОСОБА_3, під час якого він детально розповів про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, що зафіксоване у протоколі проведення слідчого експерименту та фототаблиці до нього (а.м.к.п. 102-105).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті повного, всебічного і об'єктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення доведене. Покази обвинуваченого ОСОБА_3 щодо не визнання своєї вини у вчиненні крадіжки майна, що належить ОСОБА_4, спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, не відповідають об'єктивним обставинам та доказам по справі, зібраним як на досудовому слідстві, так і під час розгляду справи в суді.

Переконливих мотивів відмови від визнавальних показів ( по епізоду крадіжки мобільного телефону ) обвинуваченим суду не наведено.

При цьому суд враховує, що покази потерпілого та свідка ОСОБА_8, які вони давали в судовому засіданні, узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження. Свідок ОСОБА_8, як в показах, які вона давала під час досудового розслідування, так і під час допиту в суді наполягала, що мобільний телефон, який дав їй ОСОБА_3 на початку червня 2011 року завжди був у неї дома, без сім-карти, і ОСОБА_3 вказаним телефоном не користувався.

Крім того, як встановлено в ході розгляду справи, у вказаних осіб відсутні будь-які підстави оговорювати обвинуваченого.

Твердження обвинуваченого про порушення його права на захист та щодо застосування до нього психологічного тиску з боку співробітників органів внутрішніх справ, в результаті чого він був змушений оговорити себе по епізоду викрадення мобільного телефону, об'єктивного підтвердження в судовому засіданні не знайшли. Відповідно заяви ОСОБА_3 від 19.04.2013 року (а.м.к.п. 90), яка написана ним власноручно, він відмовився від послуг адвоката. Крім того клопотання про надання йому адвоката за рахунок держави він не заявляв і 19.04.2013 року під час рогляду в суді клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу. Також обвинувачений ні під час досудового слідства, ні в судовому засіданні не звертався зі скаргами про застосування щодо нього незаконних методів, а заявив про це під час дослідження письмових доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення доведене.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за:

- ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло;

- ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлені.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості злочинів, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності , по місцю проживання характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину, являється інвалідом 3 групи, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», особа, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.

Враховуючи, що ОСОБА_3 засуджений вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22.08.2012 року, тобто після вчинення кримінальних правопорушень по даному кримінальному провадженню, необхідно застосувати ч. 4 ст. 70 КК України, якою передбачено призначення покарання, якщо після постановлення вироку в справі було встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив декілька злочинів, то суд відповідно до ст. 70 КК України призначає покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином в розмірі 2600 грн., на підставі ст. 1166 ЦК України, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Процесуальні витрати по справі за проведення по кримінальному провадженню судово - товарознавчої експертизи в сумі 225 грн. 16 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 377 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити до відбуття покарання у вигляді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання, у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з іспитовим строком на 2 роки, призначене ОСОБА_3 вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22.08.2012 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України - виконувати самостійно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набуття вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 13.02.2014 року, зарахувавши в термін відбутого покарання строк перебування під вартою з 19.04.2013 року по 12.02.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальні збитки, завдані злочином в розмірі 2 600 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 225 грн. 16 коп.. Кошти перерахувати на рахунок: 31116115700002 отримувач УДКСУ у м. Черкаси ЄДРПОУ отримувача 38031150 банк отримувача ГУ ДКСУ у Черкаській області МФО 854018 ККДБ 24060300.

Речові докази:

мобільний телефон «Самсунг Е 1210М», переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_4 - залишити йому за належністю.

На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий О. І. Кончина