Вирок № 37375160, 14.02.2014, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1253/13-к

1-кп/241/4/2014

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2014 року Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

судді Демочко Д.О.

при секретарі Цуканової Л.П.

за участю прокурора Гавриленко С.М.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12013050710000630 від 16.07.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: смт. Володарське Володарського району Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою за фахом столяра, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, суд-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3, 15 липня 2013 року близько 22 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_1, де разом із своїм знайомим ОСОБА_2 вживав спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почалася бійка, у ході якої ОСОБА_3 необережно спричинив ножем тілесне ушкодження ОСОБА_2 у вигляді: колото-різаної рани грудної клітини справа в проекції четвертого міжреберного прострілу, проникаючої в плевральну порожнину, гемапневмотораксу, яке згідно висновку експерта № 411 від 23.08.2013 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя людини в момент заподіяння.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 128 КК України, тобто необережне тяжке тілесне ушкодження.

Прокурором Прокуратури Першотравневого району заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі місцевого бюджету м. Маріуполя, в якому він просить стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального закладу міської лікарні № 4 м. Маріуполя кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1579 гривень 06 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав повністю та суду пояснив, що знаходячись за своїм місцем мешкання у смт. Мангуш, разом із своїм знайомим ОСОБА_2 увечері 15.07.2013 року вони розпивали алкогольні напої: спочатку пляшку вина, потім декілька пляшок горілки. Коли обоє вже були на підпитку, ОСОБА_2 схопив зі столу ніж та почав їм розмахувати. Обвинувачений ОСОБА_3 відібрав у ОСОБА_2 ніж, проте ОСОБА_2 схопив інший ніж та теж почав їм махати. Та цього разу ОСОБА_3 намагався забрати ніж з рук ОСОБА_2 і вони обоє впали на підлогу. Вважає, що потерпілий випадково впав на ніж. Цивільний позов також не визнав повністю.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_2, суду пояснив, що 15.07.2013 року прийшов до ОСОБА_3 з літровою пляшкою пива, щоб її розпити вдвох. Потім вони вирішили ще випити, купивши для цього декілька пляшок горілки. Щодо бійки та нанесення йому тілесних ушкоджень, потерпілий нічого пояснити не зміг, оскільки перебував у сильному алкогольному сп'янінні. Також потерпілий ОСОБА_2 додав, що має навики поводження з ножем та часто демонструє ці навики своїм друзям. Можливо і в той вечір він також хотів продемонструвати свої вміння, проте ОСОБА_3 не правильно його зрозумів, розцінюючи це як погрозу. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілий не має.

Разом з тим, незважаючи на те, що обвинувачений не визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, його вина підтверджується показаннями свідка в судовому засіданні та матеріалами справи.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4, суду пояснила, що вона є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_3. Пізно вночі, коли вона вже лягла спати, почула, що у дворі лає собака та хтось кричить. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила обвинуваченого ОСОБА_3, який стояв із закривавленим ножем у руках та просив допомогти, викликати міліцію і швидку. ОСОБА_3 їй сказав, що він спромігся вихопити ніж у ОСОБА_2, але про те, що вдарив його не сказав.

Крім свідчень потерпілого, свідка, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України підтверджується наданими прокурором та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- рапортом працівника міліції зареєстрованого 15.07.2013 року, про те, що 15.07.2013 року о 23 годині 45 хвилин надійшло повідомлення від лікаря швидкої допомоги смт. Мангуш про надання нею медичної допомоги ОСОБА_2, діагноз - ножове поранення грудної клітини праворуч та у паховій області ліворуч, забита рана верхньої губи (а.с.68);

- протоколом огляду місця події від 15.07.2013 року, у ході якого було виявлено на території домоволодіння АДРЕСА_2 - ніж, на якому були сліди бурого кольору (а.с. 69-70);

- фото таблицею до протоколу огляду місця події із фото ножа, який було виявлено при огляді (а.с.71);

- протоколом огляду місця події від 16.07.2013 року та фото таблицею, яким було оглянуто домоволодіння ОСОБА_3, де в одній із кімнат виявлено на підлозі плями бурого кольору, футболку із пошкодженням в передній частині у вигляді розрізу трикутної форми та плямами бурого кольору, а також ніж (а.с. 72-84);

- висновком експерта № 859 від 17.07.2013 року Маріупольського відділення судово-медичної експертизи Донецького обласного бюро СМЕ, яким було встановлено, що наявні на тілі ОСОБА_3 тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 94);

- висновком експерта № 411 від 12.08.2013 року Маріупольського відділення судово-медичної експертизи Донецького обласного бюро СМЕ, яким було встановлено, що наявні на тілі ОСОБА_2 тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а.с.96-97);

- висновком експерта № 411/221 від 29.08.2013 року Маріупольського відділення судово-медичної експертизи Донецького обласного бюро СМЕ, яким встановлено неможливість утворення тілесних ушкоджень знайдених у ОСОБА_2 при однократному падінні його з висоти власного зросту на ніж під час боротьби, а також неможливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 за обставинами, які відомі з пояснень ОСОБА_3 (а.с.99).

Таким чином за результатами судового розгляду, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому діяння передбаченого ст. 128 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого, у зв'язку з тим, що не визнання ОСОБА_3 своєї вини у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України суд розцінює як спосіб ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, його пояснення спростовуються матеріалами справи, поясненнями свідка та потерпілого, висновком експерта, з якого вбачається, що вищевказані тяжкі тілесні ушкодження не могли утворитися в наслідок падіння потерпілого на ніж з висоти власного росту.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 скоїв злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, вину у вчинені злочину не визнає.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3, передбаченою ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, суд вважає необхідним обрати йому міру покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі, передбачену санкцією ст. 128 КК України.

Саме така міра покарання є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи цивільний позов прокурора Прокуратури Першотравневого району, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають повному задоволенню, а тому з обвинуваченого ОСОБА_3, як з особи винної у скоєнні злочину, на користь комунального закладу міської лікарні № 4 м. Маріуполя, слід стягнути витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2

Речові докази по справі: футболка, яка знаходиться під охоронною розпискою у потерпілого ОСОБА_2 - залишити останньому за належністю; 2 ножі, які знаходяться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити останньому за належністю.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного початку відбуття покарання.

Докази по кримінальному провадженню № 12013050710000630 від 16.07.2013 року, залишити в матеріалах даної справи, з подальшим зберіганням в матеріалах даної справи.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376, 392-393, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Цивільний позов прокурора Прокуратури Першотравневого району в інтересах держави в особі місцевого бюджету м. Маріуполя - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь Маріупольського комунального закладу міської лікарні № 4 м. Маріуполя (р/р 35412009001690 КУ «ММЛШМД», ОКПО 01990654, МФО 834016) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 1579 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 06 (шість) копійок.

Речові докази, в кримінальному провадженні, після набуття вироком законної сили: футболка, яка знаходиться під охоронною розпискою у потерпілого ОСОБА_2 - залишити останньому за належністю; 2 ножі, які знаходяться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити останньому за належністю.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного початку відбуття покарання.

Докази по кримінальному провадженню № 12013050710000630 від 16.07.2013 року, залишити в матеріалах справи, з подальшим зберіганням в матеріалах справи № 241/1253/13-к (1-кп/241/95/2013).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі, шляхом подання апеляційної скарги через Першотравневий районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того засудженому роз'яснено вимоги ст. 376 ч.3 КПК України.

Суддя: Д.О. Демочко