Постанова № 37374497, 11.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 820/9636/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника відповідача Красникова О.В., представника позивача Карманова В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/9636/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001351/2 від 12.07.2013 р. та № 807000003/2013/001524/2 від 01.08.2013 р.

18 грудня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" до Харківської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень - відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішення, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про безпідставність висновків відповідача та суду першої інстанції про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є значно нижчою за рівень митної вартості на подібний/аналогічний товар.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Харківською митницею Міндоходів прийнято рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001351/2 від 12.07.2013 р. та № 807000003/2013/001524/2 від 01.08.2013 р.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями митного органу позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001351/2 від 12.07.2013 р. та № 807000003/2013/001524/2 від 01.08.2013 р. прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Положеннями статей 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або повноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частини 1 та 2 статті 53 МК України надають вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового з значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, оскільки такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2013 р. між Фірмою Federal - Моgul Global Aftermarket EMEA BVBA (Бельгія) з однієї сторони та ТОВ «ИРБИС-АВТО» укладено контракт №23/К від , відповідно до умов якого Фірма Federal - Моgul Global Aftermarket EMEA BVBA (Бельгія) зобов'язується здійснювати поставку запасних частин до автомобілів (далі Товар), а позивач приймати та оплачувати вартість в порядку та на умовах обумовлених у Контракті. (а.с.55-57 том 1).

Позивачем було отримано товар відповідно до умов контракту №23/К від 01 липня 2013 р. по СМГС № 280/13 від 27.06.2013 р. інвойс № 3000029305 від 31.05.2013 р. на суму 14604,03 євро., СМК № 329/13 від 26.07.2013 р. інвойс № 3000034343 від 28.06.2013 р. на суму 4646,58 євро., інвойс № 3000034347 від 28.06.2013 р. на суму 3258,07 євро., інвойс № 3000034348 від 28.06.2013 р. на суму 13648,48 євро., інвойс № 3000034350 від 28.06.2013 р. на суму 4000,98 євро.

Для митного оформлення вищезазначеного товару до Харківської митниці Міндоходів позивачем було подано ВМД №807100000/2013/031227 по інвойсу №3000029305, ВМД №807100000/2013/036743 по інвойсу №3000034343, №3000034347, № 3000034348, №3000034350 р. Визначення митної вартості поставленого товару ТОВ «ИРБИС-АВТО» здійснювало за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

Харківською обласною митницею з позивачем була проведена процедура консультацій. Відповідачем електронними повідомленнями було запропоновано позивачу протягом 10 календарних днів надати додаткові документи стосовно ВМД № 807100000/2013/031227 від 02.07.2013 р., а саме: виписку з бухгалтерської документації (в разі здійснення оплати за товар; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та стосовно ВМД № 807100000/2013/036743 від 30.07.2013 р., а саме висновки про якісні та вартісні характеристики товарів (№ 5), підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (т. 2 а.с. 78, 99).

ТОВ "Ирбис-Авто" додаткових документів надано не було. ТОВ "Ирбис-Авто" на адресу відповідача було надіслано лист №01/08 від 01.08.2013 р., в якому позивач зазначив, що у зв'язку з неможливістю надання додаткових документів, ТОВ "Ирбис-Авто" просить видати рішення про вартість товару № 5 митної декларації № 807100000/2013/036743 від 30.07.2013 р. (т. 2 а.с. 100).

У зв'язку з ненаданням позивачем протягом 10 календарних днів додаткових документів, Харківською обласною митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001351/2 від 12.07.2013 р. та № 807000003/2013/001524/2 від 01.08.2013 р. (а.с. 9, 10).

Коригування митної вартості було здійснено митним органом за резервним методом. При коригуванні за основу взято цінову інформацію за рекомендацією Департаменту митної справи Міндоходів України та рівні митної вартості за фактами митних оформлень подібних товарів по Україні та за фактами митних оформлень подібних (аналогічних товарів), яка міститься в ЄАІС за МД від 10.06.2013 р. № 600020000/13/2033 та від 12.07.2013 р. №807000003/2013/001351/2.

Колегія суддів не погоджується з такими діями митного органу та висновками суду першої інстанції про їх правомірність.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України вищезазначені документи відповідач має право вимагати лише в тому випадку, коли надані позивачем документи, які передбачені ч.1 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідачем, зокрема, не зазначено, які саме документи містять розбіжності, в чому вони полягають, які саме складові митної вартості не підтверджені тощо.

А ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів.

Позивачем відповідно до умов контракту №23/К від 01 липня 2010 р. по СМК № 280/13 від 27.06.201 р. (інвойс № 3000029305 від 31.05.2013 р.) було отримано товар.

Поставка товару відповідно специфікації № 2 від 31.05.2013 р. до контракту №23/К від 01 липня 2010 р. здійснювалась на умовах СРТ Лодзь, Польща (Інкотермс 2010), тобто продавець зобов'язався сплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Відповідно до ст. 58 МК України, позивачем при визначенні розміру митної вартості товару, було використано основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Враховуючи положення статті 58 МК України, розмір митної вартості імпортованого товару дорівнює ціні, що підлягає сплаті за нього, яка визначена в рахунку-фактурі (інвойсі) 3000029305 від 31.05.2013 р. відповідно до специфікації № 2 від 31.05.2013 р. і складає 14604,03 євро. (158313,73 грн.), що безпосередньо відображено у ВМД №807100000/2013/036709 від 30.07.2013 р.

Колегія суддів зазначає, що позивачем на виконання приписів п.1 ч.1 ст.50, ст.282 МК України та Закону України «Про митний тариф України» було сплачено ввізне мито за поставлений товар та в силу п. 4 ч. 1 ст. 50 МК України, п. 190.1. ст. 190, ст.185 та ч.10. підрозділу 2 Податкового кодексу України було сплачено податок на додану вартість за поставлений товар.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" при визначенні митної вартості за ціною договору (контракту) були дотримані всі вимоги МК України, які є обов'язковим для використання цього методу.

Зокрема, позивач, надав відповідачу усі необхідні документи для підтвердження використаних ним відомостей, що підтверджується карткою відмови.

Не погодившись з прийнятим рішенням митного органу, позивач в порядку визначеному ч.7 ст. 55 МК України, сплатив митні платежі згідно з митною вартість поставлених товарів, визначеною позивачем та забезпечив сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання фінансової гарантії відповідно до розділу X цього Кодексу у вигляді грошової застави.

18 вересня 2013 р. позивачем для підтвердження правильності визначення митної вартості, керуючись ч.8 ст. 55 МК України, були надані додаткові документи, а саме: Копія контракту № 23/К від 01.07.2010 р., копія додаткової угоди № 1 від 26.12.2011 р., копія додаткової угоди № 2 від 28.08.2012 р., копія додаткової угоди № 3 від 20.02.2013 р., копія додаткової угоди № 4 від 25.04.2013 р., копія специфікації № 2 до контракту від 31.05.2013 р., копія листа про відсутність взаємозалежності, копія інвойсу № 3000029305 від 31.05.2013 р. з перекладом (чотири аркуша), копія калькуляції собівартості товару з перекладом (два аркуша), копія СМК з перекладом (два аркуша), копія сертифікату відповідності (два аркуша), оригінал звіту про оцінку майна, копія довідки про відсутність за межами України валютних цінностей та майна, копія картки обліку особи яка здійснює операції з товарами (два аркуша), копія технічного опису продукції (виписка з каталогу), копія прайс-листа від виробника на 2013 рік, копія ВМД № 807100000/2013/036709 від 30.07.2013 р. (два аркуша), копія договору з перевізником заява до договору з перевізником, пояснення перевізника митним органам (три аркуша), з посиланням на той факт, що додаткові документи не спростовують сумнівів щодо пройнятості задекларованого рівня митної вартості оцінюваного товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються не підтверджують включення до митної вартості всіх її складових та унеможливлюють перегляд рішення.

Крім того, колегія суддів вважає неправомірними висновки Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості та її визначення за другорядним методом та зазначає, що відповідно до вимог статті 57 МК України, відповідач мав право застосовувати цей метод лише після того, як митна вартість товару не могла бути визначена шляхом застосування попереднього методу, а саме методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, який у свою чергу застосовується в тому разі коли неможливо застосувати основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно з частинами 2, 3 статті 60 МК України, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами митниці під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару було з'ясовано, що заявлена позивачем митна вартість товару є значно нижчою за рівень митної вартості на подібний/аналогічний товар, оформлений митницями по Україні у найближчий до митного оформлення час, оформлений за ціною угоди, а також декларантом не надано вичерпного пакету документів на підтвердження заявленої митної вартості.

Проте, відповідачем не було враховано, що ТОВ «ИРБИС-АВТО» вже здійснював розмитненні саме таких товарів виробництва «Federal - Моgul Global Aftermarket EMEA BVBA», за основним методом, постачальником якого був TECH SOLUTIONS SP.ZO.O. Польща: ВМД № 807100000/2013/017551 від 19.04.2013 р. ВМД № 807100000/2013/019645 від 29.04.2013 р.

Крім того, митна вартість товару згідно ВМД, зазначених вище, була більшою приблизно на 3-4% у зв'язку з тим що TECH SOLUTIONS SP.ZO.O. Польща є посередником, а не виробником товару.

Товари за інвойсом №3000029305 ВМД №807100000/2013/036709, №3000034343, №3000034347, № 3000034348, №3000034350 р. ВМД №807100000/2013/037358, поставлялися ТОВ «ИРБИС-АВТО» безпосередньо виробником товару Federal - Моgul Global Aftermarket EMEA BVBA.

Як вбачається з матеріалів справи, при коригуванні за основу взято наявну у митного органу цінову інформацію про факти митних оформлень подібних (аналогічних товарів), яка міститься у центральній базі даних єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України за митними деклараціями інших імпортерів оформленими у найближчий час.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем при такому коригуванні не враховано якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку, чи ввезено товари приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі, якщо товари продавалися в іншій кількості чи скориговано ціну з урахуванням зазначених розбіжностей. Всупереч вимог ст. 60 МК України, інформація, що була використана при здійсненні коригування документально не підтверджена.

Чинним законодавством, зокрема Митним кодексом України не визначено правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ (інформацією з якої керувався відповідач при корегуванні митної вартості), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності. Тобто корегування відповідачем митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не є таким, що відповідає нормам діючого законодавства.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано іншими особами, який розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність дій Харківської митниці Міндоходів при винесенні рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001351/2 від 12.07.2013 р. та № 807000003/2013/001524/2 від 01.08.2013 р.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/9636/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" задовольнити.

Скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001351/2 від 12.07.2013 р. та № 807000003/2013/001524/2 від 01.08.2013 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 17.02.2014 р.