Постанова № 37372696, 24.02.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року 810/157/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Вишгороденергобудтранс» про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

Вишгородська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Вишгороденергобудтранс» про стягнення коштів з рахунків платника в розмірі 69817,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з земельного податку, з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств. Дана заборгованість підтверджується даними розрахунків, поданих відповідачем особисто до податкового органу, та податковим повідомленням-рішенням, згідно з яким до відповідача застосовані штрафні санкції, а також нарахованою пенею.

Відповідач є платником податку та зобов'язаний сплачувати, задекларовані податкові зобов'язання. Податковий борг відповідачем добровільно не сплачений тому, на думку позивача, підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача 24.02.14 р. надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач в запереченнях проти позову зазначив, що визнає податковий борг та просив суд про розстрочення грошового зобов’язання податкового боргу.

В судове засідання представники сторін належним чином повідомленні про час та місце проведення судового засідання не з’явились.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Вишгороденергобудтранс» є юридичною особою, зареєстрованою Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 14.06.1994.

Як платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів відповідач перебуває на обліку в органах податкової служби з 24.05.1996.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку, з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 69817,51 грн., який виник з наступних підстав.

Відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначено суму, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, а саме:

- за липень 2012 року №9050427725 від 17.08.2012 на суму 548,00 грн.;

- за серпень 2012 року №9056600379 від 17.09.2012 на суму 1333,00 грн.;

- за вересень 2012 року №9064595819 від 18.10.2012 на суму 1947,00 грн.;

- за жовтень 2012 року №9072671674 від 19.11.2012 на суму 2193,00 грн.;

- за листопад 2012 року №9080694543 від 20.12.2012 на суму 365,00 грн.;

- за грудень 2012 року №9085658996 від 21.01.2013 на суму 1100,00 грн.;

Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 7486,00 грн.

Також, судом встановлено, що в грудні 2012 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт від 26.12.2012 №2249/15-116/04630703.

На підставі Акту перевірки Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2013 №0004911501, згідно з яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 1020,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 18.01.2013, що підтверджується копією про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно облікової картки відповідача переплата по податку на прибуток підприємств становить 4,11 грн.

Так, відповідно до вимог п.п.6.2.1 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, податковим органом було виставлено платнику податків податкові вимоги від 06.05.2009 №1/368 на суму 7416,98 грн., вимога отримана представником ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» 06.05.2009 та вимога від 10.06.2009 № 2/508 на суму 16754,12 грн., вимога отримана представником ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» 10.06.2009.

В подальшому податковим органом прийнято рішення № 59 від 10.07.2009 про стягнення коштів та продаж інших активів ПрАТ «Вишгороденергобудтранс» в рахунок погашення його боргу.

Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств становить 1015,89 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю за липень-грудень 2012 року, відповідно до якої визначено зобов’язання з орендної плати за землю в розмірі 59314,50 грн.

Відповідно до вимог п.п.129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу за несвоєчасну сплату податкового боргу по орендній платі за землю нараховано пеню, розмір якої становить 2001,12 грн.

Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом з земельного податку становить 61315,62 грн.

Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання в повному обсязі не сплачено.

На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов’язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов’язання, а також грошове зобов’язання, визначене в податкових повідомленнях-рішеннях, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 69817,51 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано, а навпаки було визнано позов.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 69 817,51грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, та крім цього зважаючи на тяжке матеріальне становище відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає, що клопотання про розстрочення суми боргу підлягає задоволенню, оскільки підприємство зможе вести свою господарську діяльність, вчасно сплачувати поточні платежі та буде мати змогу погашати заборгованість.

На підставі викладеного та керуючись статтями 70, 71, 72, 158-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство «Вишгороденергобудтранс» (код ЄДРПОУ 04630703) в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом суму 69817 (шістдесят дев’ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 51 коп.

Встановити спосіб виконання рішення суду, шляхом його розстрочення строком на 12 (дванадцять) місяців, з помісячною сплатою по 5818 (п’ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 12 коп. починаючи з березня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.