Постанова № 37372683, 26.02.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 рокум. Ужгород№ 807/300/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С. І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: не з'явився

відповідач: Пензов С.В. (довіреність від 10.12.2013 року № 03.1/1-06-40/5200)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Чопської митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 28 лютого 2014 року.

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовною заявою (а.с.2-6) до Чопської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Чопська митниця), якою просить зобов'язати Чопську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 року у справі № 807/489/13-а за період з 06.04.2013р. по 24.01.2014р. у розмірі 34031,57 грн., із утриманням обов'язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 у справі № 807/489/13-а року визнано протиправним та скасовано наказ Держмитслужби України "Про припинення перебування на державній службі" від 01.02.2013 №265-к.; зобов'язано Держмитслужбу України поновити ОСОБА_2 на займаній на час звільнення посаді головного інспектора сектору контролю за класифікацією товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Чопської митниці з 1 лютого 2013 року; зобов'язано Чопську митницю виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 2 лютого 2013 року по 5 квітня 2013 року; допустивши негайне виконання постанови в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць. Однак, фактичне виконання рішення суду відбулось лише 25.01.2014 року, що підтверджується наказом Чопської митниці Міндоходів від 25.01.2014 року за № 27-о, в зв'язку з чим затримка виконання судового рішення становить період з 06.04.2013 року по 24.01.2014 року та на користь ОСОБА_2 підлягає до стягнення заробітна плата за час затримки виконання судового рішення у сумі 34031,57 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, однак, прохальною частиною позовної заяви просив розгляд справи провести за його відсутності, відтак, розгляд справи проведено за відсутності позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов (лист Чопської митниці Міндоходів від 07.02.2014 року № 03.1-6-06-36/1094), згідно якого позов не визнав та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач просить стягнути середній заробіток за період, який розпочався після постановлення рішення про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, однак, в означений період позивач не перебував у трудових відносинах з відповідачем, таким чином, позивачем обраний неналежний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки, законом передбачений інший процесуальний порядок його вирішення.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у письмових запереченнях проти позову, просить суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 3 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень (крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року у справі № 807/489/13-а визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України "Про припинення перебування на державній службі" від 01.02.2013 №265-к.; зобов'язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_2 на займаній на час звільнення посаді головного інспектора сектору контролю за класифікацією товарів відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Чопської митниці Державної митної служби України з 1 лютого 2013 року; зобов'язано Чопську митницю Державної митної служби України виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 2 лютого 2013 року по 5 квітня 2013 року; допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3570,28 грн. (рішення суду набрало законної сили згідно ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2013 року, якою апеляційну скаргу Чопської митниці залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року - без змін).

23.11.2013 року, у зв'язку із тривалим невиконанням відповідачем рішення суду добровільно, позивач, звернувся у встановленому порядку до Державної виконавчої служби України із заявою щодо примусового виконання судового рішення про поновлення на роботі. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.11.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа за № 807/489/13-а виданого 17.04.2013 року. В той же час, 21.12.2013 року позивач звернувся до Державної виконавчої служби України із клопотанням щодо вжиття заходів примусового виконання судового рішення із стягненням із боржника виконавчого збору. 08.01.2014 року ОСОБА_2 направлено до Чопської митниці Міндоходів заяву щодо невідкладного забезпечення виконання рішення суду та допуску його до виконання службових обов'язків. 24.01.2014 року Чопська митниця Міндоходів листом повідомила позивача про необхідність прибути у відділ персоналу для ознайомлення з наказом про поновлення на роботі та приступити до роботи. Відтак, 25.01.2014 року позивач прибув у відділ персоналу Чопської митниці Міндоходів, де його ознайомили з наказом Держмитслужби № 915-к "По особовому складу" та видано наказ за № 27-о про його поновлення на роботі. Також, 25.01.2014 року в трудову книжку позивача було внесено запис про поновлення на роботі.

Таким чином, виконання постанови суду від 5 квітня 2013 року про поновлення на роботі, не зважаючи на негайне виконання, фактично відбулось 25 січня 2014 року. При цьому, при поновленні на роботу 25 січня 2014 року ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу виплачено за період з 2 лютого 2013 року по 5 квітня 2013 року (згідно постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року), в зв'язку з чим ОСОБА_2 ставиться вимога про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення, за період такої затримки з 6 квітня 2013 року по 24 січня 2014 року.

Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

Відповідно до норм чинного законодавства, рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу.

При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року зобов'язано Держмитслужбу України поновити ОСОБА_2 на займаній на час звільнення посаді в митних органах та зобов'язано Чопську митницю виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 2 лютого 2013 року по 5 квітня 2013 року. 25 січня 2014 року, на виконання наказу Держмитслужби України від 01.06.2013 року за № 915-к, наказом Чопської митниці за № 27-о ОСОБА_2 поновлений на займаній на час звільнення посаді та Чопською митницею виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період по 5 квітня 2013 року (згідно пункту 4 резолютивної частини постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року) включно.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини які визнаються сторонами можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо виплати Чопською митницею заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_2 по 5 квітня 2013 року включно - не заперечуються сторонами, в суду не виникає сумніву в достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи те, що на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року Чопською митницею сплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 2 лютого 2013 року по 5 квітня 2013 року, суд приходить до висновку про стягнення з Чопської митниці на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 6 квітня 2013 року по 24 січня 2014 року.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок) та згідно п. "з" ст. 1 Порядку - обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.8 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, за кожен повний календарний місяць вимушеного прогулу підлягає сплаті середньомісячна заробітна плата у розмірі 3570,28 грн.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2012 року № 9050/0/14-12/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік" норма тривалості робочого часу в годинах при 40 годинному робочому тижні складає: на квітень 175,0 год. (за період з 06.04.2013року - 135,0 год.), а відтак, за квітень 2013 року підлягає виплаті заробітна плата у розмірі 2754,21 грн. (3570,28 грн./175 год.)х135 год.). За період з травня 2013 року по грудень 2013 року виплаті підлягає заробітна плата у розмірі 28562,24 грн. (8міс.x3570,28 грн.).

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.09.2013 року № 9884/0/14-13/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік" норма тривалості робочого часу в годинах при 40 годинному робочому тижні складає: на січень -167,0 год. (за період по 24.01.2014 - 127,0 год.). Таким чином, за січень 2014 року (за період по 24.01.2014) підлягає виплаті заробітна плата у розмірі 2715,12 грн. (3570,28 грн./167 год.)х127 год.).

Виходячи з наведеного, загальна сума заробітної плати за час затримки виконання рішення суду за період з 6 квітня 2013 року по 24 січня 2014 року становить 34031,57 грн.

За приписами ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність невиконання рішення суду про поновлення на роботі позивача, відтак, невиплату середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення, що встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими в межах розгляду справи належними доказами, в зв'язку з чим позов є обґрунтованим, та підлягає до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати по справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_2 до Чопської митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Чопської митниці Міндоходів (Закарпатська область, м. Чоп, вул. Європейська, 7 код 38720707) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виконання судового рішення у сумі 34031,57 грн. (тридцять чотири тисячі тридцять одна гривня п'ятдесят сім копійок).

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті