Вирок № 37372151, 26.02.2014, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №483/3234/13-к

Провадження № 1-кп/483/9/2014

ВИРОК

Іменем України

26 лютого 2014 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого -судді Медюка С.О.,

при секретарі Поліщук А.Г.,

за участю: прокурора Діденко Г.С.

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Очаків матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013160100000859 від 08 липня 2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Красне Рожнятівського району, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого слюсарем КСП "Лиманський", судимості не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.129 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

З 2012 року між ОСОБА_2, та ОСОБА_1, яка є його колишньою дружиною, склались неприязні відносини на підґрунті ревнощів та розлучення, які призводили до конфліктів.

Так, 08.07.2013 року приблизно о 06.30 год ОСОБА_2, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, на підґрунті ревнощів та неприязних відносин, умисно наніс ножем 2 удари в область рук потерпілій ОСОБА_1 Під час зазначених обставин у ОСОБА_2 виник намір на погрозу вбивством потерпілій ОСОБА_1, реалізуючи кий ОСОБА_2 словесно висловив погрозу про те, що він "порішить" потерпілу, тим самим даючи реальні підстави ОСОБА_1 побоюватись за своє життя та здоров'я. ОСОБА_1 сприймаючи висловлену у її бік погрозу вбивством, як реальну, що може здійснитись, побоюючись за своє життя та здоров'я, почала тікати від ОСОБА_2, однак останній її наздогнав в коридорі будинку та утримуючи наніс не менш ніж 2 удари ножем в область стегна і тулуба потерпілій. Далі ОСОБА_1 вибігла у двір зазначеного домоволодіння де біля воріт її наздогнав ОСОБА_2 та продовжуючи свій злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень, наніс один удар ножем в область грудної клітини потерпілої. При вищезазначених обставинах ОСОБА_2, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1 у вигляді різаних ран нижньої треті правого передпліччя, різаної рани верхньої треті лівого стегна, різаної рани в області серця, які згідно висновку експерта Очаківського міжрайонного відділення МОБ СМЕ № 71 від 12.08.2013 року відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 125, ч.1 ст.129 КК України винним себе визнав та пояснив, що погрожував вбивством потерпілій та заподіяв їй тілесні ушкодження за вище викладених обставин бо остання образливо виражалась в його адресу. Цивільний позов ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі. Позов прокурора визнав.

Крім винних зізнань підсудного, його вина у вчиненні злочину підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка підтвердила факт погрози вбивством та нанесення їй тілесних ушкоджень при вище викладених обставинах. Додатково пояснила, що обвинувачений приходив до неї додому приблизно о 22:00 годині 07 липня 2013 року де погрожував її обломком коси. Коли він заспокоївся та вона його накормила він пішов. Вранці пораючись по господарству вона зайшла до будинку де обвинувачений вискочивши із-за штори почав наносити удари ножем та намагався закрити їй рота. Вихвативши ножа вона вискочила надвір та почала кликати на допомогу де втратила свідомість.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що влітку 2013 року, приблизно о 06:30 год, перебуваючи у дворі свого домоволодіння почула крики потерпілої про допомогу. Підбігши до двору потерпілої побачила, обвинуваченого та потерпілу, яка була в крові. Потім потерпіла підійшла до воріт та відкрила калітку і попросила перев'язати руку після чого втратила свідомість та впала. В цей час, обвинувачений підбіг до неї та вдарив потерпілу ножем зліва під груди. Вона вдарила обвинуваченого по руці після чого він відбіг.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що в червні чи в липні 2013 року приблизно о 07 годині подзвонила мати та сказала, що батько її порізав. Вона зателефонувала чоловікові, який з працівниками міліції поїхав до неї.

З висновку експерта МОБ СМЕ від 12 серпня 2013 року №71 вбачається, що у потерпілої ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження: різані рани нижньої треті правого передпліччя, різана рана верхньої треті лівого стегна, різана рана в області серця, які могли утворитися від дії гострого предмету, не виключено ножем, в строк і при обставинах вказаних в описовій частині постанови, виключено при падінні на площину та по класифікації ступеню тяжкості різані рани відносяться до категорії легких, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Згідно протоколу огляду місця події від 08 липня 2013 року вбачається, що місцем вчинення злочину є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2.

Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає встановленими обставини стосовно заподіяння потерпілій ОСОБА_1 умисного легкого тілесного ушкодження, оскільки вони підтверджуються наведеними вище показанням свідка ОСОБА_3, ОСОБА_4 та висновком експерта МОБ СМЕ від 12 серпня 2013 року №71.

Крім цього, суд більше схильний довіряти саме показанням потерпілої, оскільки вони є більш послідовними та узгоджуються між собою та з показаннями свідка ОСОБА_3 Показання обвинуваченого в частині, де вони не узгоджуються зі свідченнями потерпілої, суд сприймає критично і розцінює їх виключно, як спосіб захисту обвинуваченого і його намагання пом'якшити свою відповідальність за вчинені злочини.

Зазначені вище докази узгоджуються між собою і не містять протиріч з огляду на що суд вважає їх встановленими та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує, що він вчинив злочини невеликої тяжкості, його особу, а саме те, що він характеризується посередньо, судимості не має, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, як обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає достатнім та можливим призначити обвинуваченому покарання з застосуванням ст.75 КК України, яке буде необхідним і достатнім видом покарання для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

По справі, прокурором Очаківської міжрайонної прокуратури заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Очаківської центральної районної лікарні на суму 1948 грн. 43 коп. матеріальної шкоди, що підтверджується розрахунком від 08 листопада 2013 року №956 02-05.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи викладене позов прокурора Очаківської міжрайонної прокуратури підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 - 4720 грн. матеріальної шкоди та 75400 грн. моральної шкоди.

На обґрунтування позову в частині матеріальної шкоди зазначила, що на лікування нею було витрачено 5000 грн., але підтвердити документально може тільки на суму 952 грн. Крім цього, під час скоєння злочину обвинувачений пошкодив віконні штори, два домашні халати, нічну сорочку на загальну суму 370 грн. Крім цього, оскільки перебуваючи в лікарні 17 днів не працювала, а її дохід в день складає 200 грн. згідно з розрахунком то просила стягнути 3400 гривень. Загальний розмір матеріальної шкоди становить 4700 грн. (952+370+3400).

Мотивуючи розмір шкоди за моральні страждання зазначила, що вони полягають в нанесенні їй багатьох ударів косою та ножем в різні частини тіла, що при проведенні реанімаційних та хірургічних заходів супроводжувались нервовим навантаженням, болем та нервових переживаннях в післяопераційний період. Постійним страхом за своє життя та неможливістю в повній мірі виконувати фізичні навантаження та рухи, неможливістю в повній мірі зосередитись на основних питаннях життя та роботи.

Після операційний період змусив її постійно приймати ліки та препарати для видужання та покращення свого здоров'я, а тому оцінила годину перебування в реанімаційному відділенні в 100 грн. (100*24) = 2400 грн., кожний день перебування на стаціонарному лікування 100 грн. (100*20) = 2000 грн., кожний день перебування на амбулаторному лікування 100 грн. (100*30) = 3000 грн., кожний день, що вона намагалась захистити та відстояти свої права та законні інтереси 100 грн. (100*180) = 18000 грн. Тобто, на загальну суму 25400 грн. (2400+2000+3000+18000).

Крім цього, з моменту заподіяння шкоди і по сьогоднішній день, вона не може виконувати звичайні фізичні навантаження вдома та на роботі, що супроводжується страхом, нервозністю, постійним спалахом стресу та переживання за власне здоров'я та переживання з приводу коштів витрачених на лікування і придбання лікарських препаратів та харчування, які вона оцінює в 50000 грн.

Для лікування від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла була змушена витрачати грошові кошти на лікування.

Вказані правовідносини врегульовані ст.ст. 23, 1166-1167 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 23, 1166-1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, серед іншого, полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п.1-2 ч.2 ст. 23 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Вирішуючи питання про встановлення розміру шкоди, завданої здоров'ю потерпілої, яка підлягає відшкодуванню, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні позивачка зазначила, що перебувала в лікарні 15 днів.

На підтвердження витрат на лікування та придбання лікарських засобів потерпілою подано копії чеків на загальну суму 950,87 грн.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. В супереч вимогам вказаної норми позивачем не надано до суду доказів про те, що сплачені нею кошти на лікарські препарати пов'язані з лікуванням завданої заподіяних їй тілесних ушкоджень.

Суд враховує той факт, що придбання лікарських препаратів відбувалось в період з 09 липня по 10 липня 2013 року, що співпадає з періодом отримання тілесних ушкоджень але не може прийняти до у ваги оскільки, матеріалами справи не підтверджено таке призначення лікарів. Крім того, деякі препарати надавались лікарнею, що вбачається з розрахунку шкоди наданої до цивільного позову прокурора, а тому без підтвердження призначення лікаря, суд позбавлений можливості встановити додаткову необхідність придбання таких.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що домашні халати порізали лікарі при наданні медичної допомоги, а вартість сорочки та штори визначила виходячи з вартості придбання, документально підтвердити не змогла.

Також, потерпілою не надано належних та допустимих доказів того, що вона протягом 30 днів перебувала на амбулаторному лікуванні та не обґрунтовано шкоду по захисту своїх прав та законних інтересів.

Посилання ОСОБА_1 на те, що у обвинуваченого в міліції працюють знайомі не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні такі твердження не доведеніі та не обґрунтовані.

Також, не заслуговують на увагу посилання потерпілої на не отримання заробітку за час лікування протягом 17 днів оскільки, в судовому засіданні не обґрунтовано, яким чином вираховано чистий дохід в місяць та день, тоді, як загальний дохід за 11 місяців з 01 лютого по 31 грудня 2013 року складає 298420 грн. Крім цього, її посилання на перебування 17 днів на стаціонарному лікуванні не відповідають довідці Очаківської ЦРЛ від 08 листопада 2013 року де зазначено, що ОСОБА_1 перебувала на лікуванні 8 днів.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до переконання, що з врахуванням доведеності підстав і розміру позову в частині стягнення матеріальної шкоди він не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд вважає, що вимоги по відшкодуванню моральної шкоди внаслідок отримання позивачкою тілесних ушкоджень, які призвели до фізичних та душевних страждань останньої, з врахуванням доведеності, підлягають частковому задоволенню.

У вказаному випадку, на переконання суду, розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 гривень буде відповідати принципам розумності та справедливості.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.373, 374 КПК України суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України, та призначити покарання:

за ч.2 ст. 125 КК України - 100 (сто) годин громадських робіт;

за ч.1 ст. 129 КК України - один рік обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим, ОСОБА_2 остаточно призначити покарання - один рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням - якщо він протягом одного року з дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Очаківської центральної районної лікарні (отримувач УК/Очаківський район/24060300 код ЄДРПОУ 37929131 ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, р/р 314116544700282, код платежу 24060300) матеріальну шкоду в сумі 1948 (одну тисячу дев'ятсот сорок вісім) гривень 43 копійки.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий