Рішення № 37372125, 19.02.2014, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року

справа № 919/115/14

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Сімоходської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом

Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського 5, м. Севастополь, 99011)

до Організації роботодавців “Організація роботодавців підприємств гірничодобувної галузі в місті Севастополі” “Севастопольський гірник”

(вул. Раєнка, 3, м. Севастополь, 99703)

про стягнення неустойки у розмірі 39959,46 грн,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі – позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Організації роботодавців “Організація роботодавців підприємств гірничодобувної галузі в місті Севастополі” “Севастопольський гірник” (далі – відповідач) про стягнення 39959,46 грн неустойки за користування орендованим майном після припинення договору оренди від 20.07.2012 №159-12 за період з 26.07.2013 по 24.09.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна припинив свою дію 26.07.2013, в той час коли акт приймання-передачі підписано лише 25.09.2013, а тому відповідач зобов’язаний сплатити неустойку за весь час прострочення повернення майна після закінчення строку дії договору оренди.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України - не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними в неї матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, з'ясувавши всі обставини справи суд,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2012 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Організацією роботодавців “Організація роботодавців підприємств гірничодобувної галузі в місті Севастополі” “Севастопольський гірник” (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №159-12 (далі – Договір) (а.с. 8-9).

Згідно з пунктом 1.1. Договору, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець (позивач) зобов’язався передати, а Орендар (відповідач) – прийняти в оренду нерухоме майно – вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 165,5 кв.м, з ґанком, розташовані в житловому будинку за адресою: м. Севастополь, вул.. Гоголя, 8, що перебуває на балансі РЕП-1, вартість якого становить згідно незалежної оцінки станом на 31.01.2012 – 420040 грн (без урахування ПДВ).

Актом приймання-передачі майна, складеним та підписаним сторонами за участю представника балансоутримувача 20.07.2012, підтверджується факт передачі в оренду нерухомого майна, площею 165,5 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Гоголя, 8 (а.с. 10).

Орендна плата складає 10069,70 грн (без ПДВ) за перший місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції на лиень 2012 року) і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується щомісячно. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю (пункти 3.2., 3.3. Договору).

Сторони домовились, що Договір діє з моменту його підписання до 20.06.2015 (пункт 7.1. Договору).

Положеннями Договору, зокрема пунктом 2.7. та підпунктом 4.4.14. пункту 4.4., передбачено, що Орендар зобов’язаний при припиненні дії договору повернути Орендодавцеві орендоване майно у стані, в якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу протягом 30 календарних днів з дати припинення Договору. Об’єкт оренди вважається повернутим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об’єкта оренди.

11.07.2013 господарським судом міста Севастополя у справі № 919/609/13 прийнято рішення, відповідно якому розірвано договір оренди нерухомого майна від 20.07.2012 №159-12, вказане рішення набрало законної сили 25.07.2013.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за прострочення виконання останнім зобов’язання щодо повернення орендованого за Договором майна після припинення дії договору.

Отже, до предмета доказування у цій справі входить встановлення факту порушення відповідачем визначених чинним законодавством та умовами Договору оренди строків виконання обов’язку щодо повернення об’єкта оренди після припинення дії Договору.

Відповідно до пункту 7.6. Договору його дія припиняється, зокрема, за рішенням суду.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Водночас, сторони встановили інший строк для повернення об’єкта оренди – не пізніше 30 календарних днів з дати припинення Договору (підпункт 4.4.14. пункту 4.4. Договору).

Договір припинив свою дію з 26.07.2013, тому Орендар був зобов’язаний повернути об’єкт оренди не пізніше 24.08.2013, проте повернув за актом приймання-передачі лише 25.09.2013 (а.с. 14).

Сторони погодили, що несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов Договору (пункт 8.1. Договору).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Договір оренди нерухомого майна від 20.07.2012 №159-12 припинив свою дію з 26.07.2013 після набрання законної сили рішенням суду від 11.07.2013 у справі №919/609/13. Отже, зважаючи на положення підпункту 4.4.14. пункту 4.4. Договору, відповідач був зобов’язаний повернути орендоване за Договором майно в строк по 24.08.2013 включно. Натомість, відповідач свого обов’язку щодо своєчасного повернення орендованого за вказаним Договором майна не виконав, акт приймання-передачі підписаний 25.09.2013, тобто відповідач є таким, що прострочив виконання зобов’язання.

За викладених обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив зобов’язання щодо своєчасного повернення орендованого за договором майна після припинення Договору оренди, а тому повинен сплатити неустойку за період прострочення виконання зобов’язання, зокрема, з 25.08.2013 по 24.09.2013, у встановленому законом розмірі, а саме: у розмірі подвійної орендної плати.

Судом проведено розрахунок неустойки та встановлено, що відповідач повинен сплатити на користь позивача 20505,08 грн неустойки.

Розрахунок за період з 25.08.2013 по 31.08.2013

(10049,45 грн / 31 дн. * 7 дн. = 2269,26 грн) х 2 = 4538,52 грн.

Розрахунок за період з 01.09.2013 по 24.09.2013

(9979,10 грн / 30 дн. * 24 дн. = 7983,28 грн) х 2 = 15966,56 грн.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з Організації роботодавців “Організація роботодавців підприємств гірничодобувної галузі в місті Севастополі” “Севастопольський гірник” неустойки підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України” у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Керуючись статтями 33-34, 43, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Організації роботодавців “Організація роботодавців підприємств гірничодобувної галузі в місті Севастополі” “Севастопольський гірник” (адреса місцезнаходження: вул. Раєнка, 3, м. Севастополь, 99703, ідентифікаційний код 35535518, відомості про рахунки у матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (адреса місцезнаходження: вул, Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, р/р місцевого бюджету м. Севастополя №33213870700001 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) 20505,08 грн неустойки.

3. Стягнути з Організації роботодавців “Організація роботодавців підприємств гірничодобувної галузі в місті Севастополі” “Севастопольський гірник” (адреса місцезнаходження: вул. Раєнка, 3, м. Севастополь, 99703, ідентифікаційний код 35535518, відомості про рахунки у матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету (р/р 31215206783001, одержувач коштів – Державний бюджет м. Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, банк одержувача: ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 22030001 “Судовий збір (ДСА України, 050)”) 1827,00 грн судового збору.

4. В частині вимог про стягнення з Організації роботодавців “Організація роботодавців підприємств гірничодобувної галузі в місті Севастополі” “Севастопольський гірник” на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради неустойки у розмірі 19454,38 грн – у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складене 24.02.2014.

Суддя Д.О. Сімоходська

919/115/14/4042/14