Ухвала суду № 37372033, 27.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/5639/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представник позивача - Галітовський К.С.;

представник відповідача - Кочин І.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУМЕР» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУМЕР» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЗУМЕР» (надалі - позивач, ТОВ «ЗУМЕР») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - відповідач, ДПІ в Овідіопольському районі) від 27 травня 2013 року:

- № 0000862220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на суму 34 159 грн., в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 31 623 грн. та за штрафними санкціями - у розмірі 2 536 грн.;

- № 0000852220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 36 366 грн., з яких, за основним платежем у розмірі 36 366 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 0 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, оскільки первинними документами підтверджується реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Юкка-Трейд», а тому, податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно та підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ЗУМЕР» ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що відповідачем до початку проведення перевірки не було пред'явлено жодного з документів, які передбачені ст. 81 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Окрім того, ТОВ «ЗУМЕР» зазначило, що у відповідача, взагалі, не було права проводити перевірку, оскільки ним не було дотримано вимоги приписів ст. 78 ПК України.

У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого за КВЕД є діяльність у сфері електрозв'язку, виробництво будівельних виробів із пластмас, будівництво інших споруд, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, тощо.

ДПІ в Овідіопольському районі у період з 07 лютого 2013 року по 11 лютого 2013 року, проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «ЗУМЕР» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за 2011 рік щодо відображення взаємовідносин з платником податків ТОВ «Юкка-Трейд» за період з 01 січня 2011 року по 31 рудня 2011 року, за результатами якої складено акт №222/22-0/22509916 від 18 лютого 2013 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЗУМЕР» п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого позивачем в 2011 році занижено податок на прибуток на суму 36 366 грн., п. п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем у травні - липні 2011 року занижено податок на додану вартість у сумі 31 623 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 27 травня 2013 року:

- № 0000862220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на суму 34 159 грн., в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 31 623 грн. та за штрафними санкціями - у розмірі 2 536 грн.;

- № 0000852220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 36 366 грн., з яких, за основним платежем у розмірі 36 366 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 0 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено здійснення операцій з його контрагентом, а відтак відповідачем правомірно нараховані позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість, по податку на прибуток та штрафні санкції.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, підставами для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат по операціям з ТОВ «Юкка-Трейд» стала відсутність фактичного перевезення товару, відсутність у контрагента позивача транспортних засобів, відсутність документів, складання яких передбачено умовами договору та наявність матеріалів кримінального провадження №12012110020000018 від 22 листопада 2012 року відносно засновника та директора ТОВ «Юкка-Трейд», який зазначає, що не здійснював фінансово-господарської діяльності підприємства та зареєстрував його за винагороду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками, керуючись наступним.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Юкка-Трейд» та ТОВ «Зумер» 04 травня 2011 року укладений договір №040511, за яким ТОВ «Юкка-Трейд» зобов'язується передати у власність ТОВ «Зумер» товар, а ТОВ «Зумер» зобов'язується прийняти та оплатити кошти за його придбання.

Відповідно до умов договору ТОВ «Юкка-Трейд» відвантажує продукцію на адресу ТОВ «Зумер» за цінами, визначеними у специфікації, не пізніше ніж за 5 днів після оплати коштів за товар за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, 11 ст. Люстдорфської дороги, 1. Оплата здійснюється ТОВ «Зумер» шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Юкка-Трейд».

Товар вважається прийнятим по кількості матеріалів - згідно з накладною; по якості - згідно із сертифікатом якості або іншим документом.

На підтвердження отримання товару, визначення його ціни та кількості, позивачем надані до суду рахунки-фактури, специфікації, які визначають ціну товару, видаткові накладні, реєстри відповідних довіреностей.

Крім того, ТОВ «Юкка-Трейд» при придбанні товару виписані позивачу податкові накладні, які відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та в травні-липні 2011 року включені до податкового кредиту.

Оплата придбаного товару проводилась позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Юкка-Трейд» та шляхом проведення взаємозаліку вимог на суму 25409,35 грн.

Також, позивачем в обґрунтування наявності місць для зберігання товару наданий технічний паспорт на виробничі та невиробничі будівлі, які належать ТОВ «Зумер».

Крім того, позивач надав суду першої інстанції документи в підтвердження подальшого реалізації придбаних у ТОВ «Юкка-Трейд» вікон на адресу ВАТ «Укртелеком» та ВАТ «Одесаобленерго» та використання труб, плит перекриття, кабелів, люків, вапна, піску, бетону, тощо, в своїй господарській діяльності для здійснення будівництва каналізації та водопроводу за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60 за договором підряду №10-П від 6 квітня 2010 року з ТОВ «Глорі Плюс», зокрема, видаткові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, локальні кошториси та підсумкові відомості ресурсів, тощо.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про не доведення позивачем факту здійснення операцій з контрагентом, зважаючи на таке.

За умовами п. 3.1 договору №040511 від 04 травня 2011 року матеріали, які поставляються ТОВ «Юкка-Трейд» відвантажуються не пізніше ніж за 5 днів після їх оплати, проте, з наданих виписок з банку та видаткових накладних вбачається, що оплата придбаних матеріалів відбувалась вже після їх фактичного отримання, що не відповідає умовам договору.

Зокрема, згідно виставленого рахунку-фактури №04051 від 04 травня 2011 року оплату товару проведено позивачем 03 серпня 2011 року та 12 серпня 2011 року, при цьому, згідно видаткової накладної №04051 цей товар отриманий позивачем 04 травня 2011 року; згідно виставленого рахунку-фактури №23051 від 23 травня 2011 року оплату товару проведено позивачем 15 серпня 2011 року та 25 серпня 2011 року, при цьому, згідно видаткової накладної №23051 цей товар отримано позивачем 23 травня 2011 року; згідно виставленого рахунку-фактури №010615 від 01 червня 2011 року оплату товару проведено позивачем 12 вересня 2011 року, при цьому, згідно видаткової накладної №010615 цей товар отримано позивачем 01 червня 2011 року.

Окрім того, підтвердження оплати товару за рахунками №24051 від 24 травня 2011 року, №070607 від 07 червня 2011 року, №140605 від 14 червня 2011 року, позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції взагалі не надано.

Також, апелянтом не надано жодного доказу перевезення товару (піску, труб, вікон, плит перекриття, кабелів, бетонної суміші), зокрема, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, тощо, що не дає можливості встановити місце навантаження товару, розвантаження, маршрути переміщення товару, транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення, водіїв, які здійснювали перевезення, час прибуття, вибуття транспортного засобу, кілометраж, кількість перевезеного товару.

Разом з відсутністю всіх первинних документів, які повинні складатись при здійсненні операцій з придбання та перевезення товару та невідповідності операцій умовам договору, в матеріалах справи містяться повідомлення про підозру в скоєнні злочину, протокол допиту підозрюваного, з яких вбачається, що відносно засновника та директора ТОВ «Юкка-Трейд» ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження №12012110020000018 від 22 листопада 2012 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), з якого вбачається, що вона погодилась зареєструвати на своє ім'я ТОВ «Юкка-Трейд» за винагороду, без наміру здійснювати господарську діяльність цього підприємства, інформацією щодо місцезнаходження первинних, статутних та реєстраційних документів вона не володіє, печатка підприємства у неї не зберігалась, яку господарську діяльність здійснює підприємство їй не відомо, грошових коштів в установах банку не отримувала та нікого на це не уповноважувала.

Відповідно до п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно із п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

Згідно із положеннями ст. 138, ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи відсутність всіх первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили фактичне придбання товару позивачем у ТОВ «Юкка-Трейд», зокрема, доказів перевезення товару, невідповідність даних бухгалтерської документації умовам договору купівлі-продажу товару, зокрема, щодо часу оплати та відвантаження товару, наявність кримінальної справи щодо фіктивності ТОВ «Юкка-Трейд» та свідчень директора цього підприємства, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту на підставі наявних первинних документів, виписаних по господарським операціям між позивачем та його контрагентом ТОВ «Юкка-Трейд».

Аналогічна позиція стосовно прийняття до уваги судами постанов слідчих про відкриття кримінального провадження стосовно посадових осіб підприємств-контрагентів викладена у постанові Верховного суду України від 05 березня 2012 року у справі №21/421а/11.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта про порушення посадовими особами відповідача положень ст. 78, ст. 81 ПК України, оскільки по перше, позивачем, у своєму позові, вимоги щодо визнання дій ДПІ в Овідіопольському районі по проведенню перевірки неправомірними не заявлялися, а, по друге, ст. 81 ПК України надає право платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) у разі непред'явлення направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, недопустити посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач вказаним правом не скористався.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУМЕР» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУМЕР» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 27.02.2014 року.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова