Вирок № 37371709, 14.02.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/11371/13-к

Провадж. №1-кп/639/66/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю: секретаря - Хачатрян О.М.,

прокурора - Нестєрова Д.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 23.06.2013 року в ЄРДР під №1203220500001692, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олійники Сахновщинського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 15 листопада 2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як зазначається в обвинувальному акті, в період часу з 18-00 год 13 липня 2013 року до 10-00 год. 14 липня 2013 року ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння автомобілем, діючи умисно з корисливих мотивів, незаконно заволодів транспортним засобом марки «ВАЗ-2101» (державний номер НОМЕР_1), синього кольору, який належить ОСОБА_3, чим спричинив останньому матеріальні збитки в розмірі 7709 гривень (відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 285 від 09.08.2013 р.), після чого місце скоєння кримінального правопорушення покинув на зазначеному автомобілі та перегнав його до місця за адресою: м. Харків, проїзд Лагерний, 18, де і було виявлено вказаний автомобіль.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні ним кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, пояснив суду, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення дійсно скоїв за наведених в обвинувальному акті обставин.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, офіційно не працює, навчається в Біблійному коледжі «Новое поколение» (м. Першотравенськ Дніпропетровської області), за місцем навчання характеризується позитивно, раніше засуджений: 15 листопада 2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у скоєному у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд в ході розгляду справи не встановив.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у вигляді 3 років обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України суд вважає можливим, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, інші обставини справи, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

Також з обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати за проведення експертних досліджень в розмірі 684 грн. 60 коп.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Цивільний позов заявлений не був.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 377 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КПК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання обчислювати з 13 лютого 2014 року.

Речовий доказ - відрізок липкої стрічки зі слідами рук у паперовому пакеті - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 684 гривні 60 копійок (отримувач НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області р/р 31419544700005, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, призначення платежу - за експертні послуги).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. обвинуваченим ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.О. Макаров