Ухвала суду № 37371147, 18.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року м. Київ К/800/18135/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р.

у справі №2а-4709/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КонтурГлобал Солушнс Україна»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КонтурГлобал Солушнс Україна» (далі - позивач, ТОВ «КонтурГлобал Солушнс Україна») звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - позивач, Броварська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 12 квітня 2012 року № 0000192301.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Броварська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Броварською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 26.03.2012 року №132/232/35673424.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 5.1. та п.п. 5.3.2 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 506386,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 12 квітня 2012 року № 0000192301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 506386,00 грн. - за основним платежем та 122803,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У відповідності до положень п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат не включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, консультаційні послуги спеціаліста з технічного забезпечення енергогенеруючого та енергопостачального обладнання, надані позивачу на підставі відповідного договору від 12.02.2009 року № 12/2.

В результаті надання таких послуг створена Симуляція моделі по роботі станції з різними варіантами завантаження із різними варіантами виконання роботи станції на погодинному графіку роботи на період з 2011 по 2030 рік.

У подальшому зазначена модель використовувалась позивачем для здійснення розрахунків кількості сировини та палива (газу), необхідних для роботи газопоршневої когенераційної установки, яка використовується позивачем для виготовлення електричної енергії, теплової енергії та вуглекислого газу, які постачаються Іноземному підприємству «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» для забезпечення виробництва товарів.

Також на підставі проведених розрахунків позивач здійснює планування обсягів закупівлі природнього газу та інших компонентів, які необхідні для роботи обладнання газопоршневої когенераційної установки.

Крім того, модель використовувалась для бюджетування діяльності роботи позивача, а саме для фінансового планування діяльності позивача, планування його доходів і витрат.

Отже, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати на консультаційні послуги.

Щодо віднесення позивачем до складу валових витрат витрати на страхування будівельно-монтажних ризиків та добровільним страхуванням перед третіми особами за Договором страхування від 02.02.2010 р. № 300104950.10 при проведенні будівельно-монтажних робіт колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92, до первісної вартості об'єкта основних засобів включаються виключно витрати із страхування ризиків доставки основних засобів. Інші витрати на страхування не відносяться до первісних витрат.

Крім того, відповідно до п.п. 5.4.6. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування майна платника податку та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності.

Відтак, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, понесені останнім у зв'язку зі страхуванням будівельно-монтажних ризиків та добровільним страхуванням перед третіми особами.

Крім того, є безпідставними висновки податкового органу стосовно включення позивачем до складу витрат у ІІ-ІV кв. 2011 року витрат, понесених у зв'язку з орендою житлового приміщення (квартири) в розмірі 166 490,00 грн.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов