Ухвала суду № 37371142, 18.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2014 р. м. Київ К/800/10793/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року

у справі № 2а-1870/4346/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Сумське АТП-15927») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ТОВ «Сумське АТП-15927» залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сумське АТП-15927» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 18.02.2011 року №757/2312/35171957/22.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 62 420 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 року №0000302312/0/17017, яким ТОВ «Сумське АТП-15927» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 78025 грн. (за основним платежем -62420 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15605 грн.).

Суд першої інстанції визнав не обґрунтованими такі висновки ДПІ, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає, окрім іншого, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Підпунктом 1.22.2 п. 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.06.2007 року №1, 02.01.2008 року №1, 05.01.2009 року №1 та 04.01.2010 року №1 ТОВ «Сумське АТП-15927» було прийнято накази «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства» відповідно до п. 19 яких директору та окремим категоріям працівників (в тому числі керівник підприємства), у разі відсутності на підприємстві власних коштів, дозволялось проводити закупівлю матеріалів, товарів, ПММ, робіт та послуг за власні кошти з обов'язковим подальшим поверненням витрачених коштів через касу підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, керівником ТОВ «Сумське АТП-15927» ОСОБА_2 власними коштами було проведено розрахунки по зобов'язанням ТОВ «Сумське АТП-15927», а саме:

- за придбані для підприємства матеріали, обладнання, товарів, послуги, виконані роботи було сплачено таким суб'єктам господарювання: ПП ОСОБА_3 за квитанцією від 22.01.2008 року №000181 на суму 3000,00грн.; ТОВ фірма «Варта» ЛТ. за квитанцією від 28.01.2008 року №000018 на суму 2040,00грн.; ВАТ «ЦТДЗС» за квитанцією від 28.01.2008 року №000022 на суму 2400,00грн.; ТОВ Сумиелектроснаб» за квитанцією від 11.03.2009 року №000191 на суму 5025,00грн.; ТОВ «Арсенал Центр» за квитанціями від 07.04.2008 року №000071 на суму 10522грн., за №000012 від 14.08.2008 року на суму 4748грн.92коп.; від 25.09.2008 року №000037 на суму 22200грн.; НПК АСУ ІНЖИНИРГ за квитанцією від 22.09.2008 року №000081 на суму 10030,00грн.; ТОВ «ІЗОДРОМ» за квитанцією від 22.09.2008 року №000082 на суму 20768, 12 грн., НВПФ АЛЬФА СЕКЮРІТІ за квитанціями від 25.09.2008 року №000036 на суму 10607,13 грн.; ФОП ОСОБА_6 за квитанціями від 22.12.2008 року №000095 на суму 4466, 22 грн., від 23.12.2008 року №000026 на суму 1010 грн.; ТОВ «Сумиелектроснаб» за квитанцією від 11.03.2008 року №000191 на суму 5025,00 грн.; ПП ОСОБА_7 за квитанцією від 28.01.2008 року №000020 на суму 624,48 грн.; ДП «Метангаз-моторс ТОВ ІТЦ Оріон-Д за квитанцією від 25.06.2007 року №60398 на суму 250000,00 грн.; ДПСУ «Хіммонтаж» за квитанцією від 16.10.2007 року №000030 на суму 150250,00 грн.; ТОВ ИТЦ «Сумаавтогаз» за квитанцією від 17.10.2007 року №000203 на суму 20060,00 грн.; ПП ОСОБА_7 відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 02.11.2007 року №16, від 03.11.2007 року №17 на загальну суму 20000,00 грн.; від 05.11.2007 року №18 на суму - 10000,00 грн.; ТОВ «ДОК» відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордера від 17.12.2007 року №783 на суму 1031,00 грн.; ПП «Лугбудгаз» за квитанціями від 25.12.2007 року №000088 на суму 13043,01 грн. та від 25.12.2007 року №000090 на суму 4824,00 грн.; відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордера №6 від 22.04.2009 року на суму 10000,00 грн.; ТОВ «Фрунзе-Авто» відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордера від 26.12.2007 року №1830 на загальну суму 4856,02 грн.; нотаріусу Волошиній за квитанцією №000089 від 26.12.2007 року на суму 350,87 грн., ПП ОСОБА_8 за фіскальним чеком від 28.01.2007 року №23 на суму 1900,00 грн.; ТОВ «ИЗОДРОН» за квитанціями від 13.02.2009 року №1675.263.1 на суму 9300,00 грн., від 20.02.2009 року №850586 на суму 5000,00 грн.; від 04.03.2012 року на суму 5000,00 грн.; ДП «ТОВ «ТК ЄВМ СЕРВИС» за квитанцією №957799 від 12.03.2009 року на суму 2300,00грн.; ТОВ «Хімбуд-1» за квитанціями №2 від 28.09.2009 року на суму 10001,00 грн.; №13 від 07.09.2009 року на суму 15000,00 грн., №2 від 20.09.2009 року на суму 10001,00 грн., №1 від 05.10.2009 року на суму 10000,00 грн.; Філія Відділення ПІБ в м. Суми комісійна вигода відповідно до квитанцій №7 від 20.08.2009 року на суму 69,90 грн.; ТОВ «Інженерно-технічний центр Оріон -Д» за квитанціями №3 від 31.08.2009 року на суму 30000,00 грн.; №215 від 01.04.2009 року на суму 30500,00 грн., №211 від 01.04.2009 року на суму 45000,00 грн., №188 від 02.04.2009 року на суму 32000,00 грн.

Оплата за виконані роботи, послуги та придбані товари підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями, фіскальними звітними чеками, прибутковими касовими ордерами, тощо.

Як встановлено судом першої інстанції, договорів стосовно надання фінансової допомоги позивачем з ОСОБА_2 не укладались, а квитанції та звіти про використання коштів, засвідчують, що кошти через ОСОБА_2 від ТОВ «Сумське АТП-15927» у вигляді фінансової допомоги не надходили безпосередньо в касу ТОВ «Сумське АТП-15927», а оплачувались прямо на рахунки суб'єктів підприємницької діяльності-контрагентів та банку.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ТОВ «Сумське АТП-15927» перед ОСОБА_2 в бухгалтерському обліку відображено за кредитом рахунку 3721 «Розрахунки з підзвітними особами».

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що кошти, які сплачував керівник ТОВ «Сумське АТП-15927» ОСОБА_2 на користь третіх осіб в рахунок заборгованості позивача, не можуть розглядатись, як зворотна фінансова допомога.

В свою чергу, щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій, слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 109.2 ст. 109 ПК України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

За таких обставин, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року підлягає скасуванню, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року має бути залишена в силі, як така, що помилково скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року - скасувати.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов