Вирок № 37369717, 25.02.2014, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа № 477/3059/13-к

Провадження 1-кп/477/24/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.

при секретарі - Чирковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12013160230000972 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, українця, з вищою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, громадянина України, раніше не судимого в силу статті 89 КК України, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Золотарьова В.М.,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

законного представника потерпілих - ОСОБА_4,

адвоката-захисника - ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2012 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи на території непрацюючої АЗС «Решт», розташованої неподалік с. Лимани Жовтневого району Миколаївської області біля автодороги «Миколаїв-Лимани-Станіслав», охороняючи майно заправної станції, побачив біля території АЗС стадо корів з погоничами неповнолітньою ОСОБА_2 та малолітньою ОСОБА_3

На підґрунті ранніх неприязних відносин, з приводу того, що раніше корови неодноразово заходили на територію заправної станції, а саме на ділянку з насадженнями овочів, зробивши зауваження ОСОБА_2 та ОСОБА_3, між останніми та обвинуваченим розпочалась сварка, після чого підійшовши до неповнолітньої ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_1 схопив рукою ОСОБА_3 за праве вухо, спричиняючи їй тілесні ушкодження.

В цей час потерпіла ОСОБА_2 намагалась заступитись за ОСОБА_3, на що обвинувачений навмисно наніс їй удар рукою в голову, від чого остання упала на землю. Не припиняючи свої протиправні дії, ОСОБА_1 почав ногами наносити ОСОБА_3 удари по різним частинам тіла, стоячи над нею, оскільки побачив, що малолітня ОСОБА_3 намагається встати з землі. Потім, потерпіла ОСОБА_2 намагалась припинити дії обвинуваченого по відношенню до її сестри ОСОБА_3 та до неї, однак обвинувачений знову вдарив потерпілу ОСОБА_2 рукою в область голови, від чого вона знову впала на землю. Після цього, потерпілі залишили територію АЗС, чим врятувались від протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення себе винним не визнав та пояснив, що 24 серпня 2012 року приблизно о 08 годині ранку він перебував на території автозаправної станції «Решт» (далі - АЗС), розташованої неподалік с. Лимани Жовтневого району Миколаївської області. В цей час він побачив, що потерпілі разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4, «гнали» череду сільських корів пастись. Вони обійшли стороною заправку та погнали корів між АЗС та шламосховщем глиноземного заводу. За територією АЗС вони почали пасти корів, а потім корови зайшли в небезпечну зону відкритих ємностей каналізації. Потім, обвинувачений вийшов та прогнав корів. В цей час мати потерпілих затіяла з ним сварку. ОСОБА_4 йому повідомила, що корів може пасти де завгодно та потім поїхала. Залишились тільки потерпілі з коровами.

Після цього, обвинувачений пішов на територію АЗС, оскільки до нього прийшов знайомий, який зараз на території села Лимани не проживає. Під час розмови з знайомим, обвинувачений побачив, що малолітня потерпіла ОСОБА_3 стоїть біля ємностей та кидає каміння і щебінь по автомобілю та колонкам, які розташовані на території АЗС. Обвинувачений «пугнув» потерпілу та сказав, щоб вона уходила, що остання і зробила.

Потім, обвинувачений хотів розпочати прибирання території та полив рослин, які ростуть на території АЗС, однак не знайшов «крюк» за допомогою якого набирав воду з колодязя. Оскільки на території АЗС «шкоднічала» ОСОБА_3, він пам'ятає, що вона зазначений вище «крюк» тримала в руках. Близько 08 години 30 хвилин обвинувачений пішов до стада корів, яке вже відійшло від АЗС на 300 метрів, щоб запитати у ОСОБА_3 де вона поділа «крюк». Біля стада корів ОСОБА_3 не було, вона була на шламосховищі. Обвинувачений запитав у потерпілої ОСОБА_2 де ОСОБА_3 діла «крюк», але вона не знала. Разом з потерпілими були до десятка собак, оскільки з обвинуваченим теж була собака, собаки потерпілих та його собака почали «гиркатись». Потерпіла ОСОБА_2 замахнулась палицею на собаку обвинуваченого, але він зауважив, що замахуватись палицею при господареві не слід, тому що можуть бути негативні наслідки. Після чого, обвинувачений повернувся назад до АЗС. Вказав, що зазначене вище відбулось до обіду. На території АЗС в одній із ємностей він знайшов «крюк», оскільки туди його вкинула ОСОБА_3. Близько 12-00 години, обвинувачений побачив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 женуть стадо корів назад. Обвинувачений ОСОБА_1 вийшов їх зустріти, тому що потерпілі постійно стадо женуть через небезпечну ділянку зі сторони річки між АЗС та шламосховищем. Повернувшись на територію АЗС обвинувачений побачив, що ОСОБА_3 обігнала дві корови з іншої сторони АЗС та загнала їх на газон, де росте петрушка. Вона стояла біля трансформаторної підстанції, а корови паслись на газоні. Обвинувачений вигнав корів з газону та повертавшись на АЗС, зустрів потерпілу ОСОБА_3, якій сказав, що якщо не вмієш пасти корів, то не берись пасти, на що у відповідь почув нецензурну лайку. Не очікувавши таке почути у відповідь, обвинувачений взяв ОСОБА_3 за вухо, запитавши хто її так навчав з дорослими розмовляти. В цей час на спину обвинуваченому випригнула ОСОБА_2 з вигуками не чіпати її сестру. Відпустивши ОСОБА_3, ОСОБА_2 продовжувала висіти у нього на спині. Обвинувачений почав крутитись, щоб скинути ОСОБА_2 зі своєї спини. В цей час ОСОБА_3 піднімає камінь і жбурляє по машині обвинуваченого, від чого на капоті залишилась вм'ятина. Обвинувачений ОСОБА_1 побіг до машини і в цей момент зі спини упала ОСОБА_2. ОСОБА_3 втікла в сторону куди пішло стадо корів, а ОСОБА_2 в сторону дороги. Після чого вони почали йому кричати, що тепер він «попав», вони його «посадять», і підуть до прокуратури. Потім, обвинувачений почав оглядати автомобіль та зробив декілька кроків в сторону потерпілих, з метою їх налякати. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розвернулись від нього та почали втікати, відстань між ними була 10-15 метрів. Втікаючи, одна з дівчат спіткнулась та упала на «четвереньки», хто саме він не бачив. Після чого вони продовжували викрикувати погрози щодо міліції та прокуратури та пішли в сторону лісу за стадом корів. На цьому інцидент ніби скінчився, однак через хвилин 20 приїхала жінка на мопеді зі сторони бази відпочинку, до цього випадку він її не знав, і почала запитувати навіщо він побив дітей. Після того, як обвинувачений показав їй що наробили на АЗС дівчата, вона підійшла та подивилась і комусь зателефонувала. Потім сказала комусь по телефону, що дівчата «начудили» на АЗС та сказала, що «ти ж знаєш нашу ОСОБА_3». Близько 17-00 години приїхали співробітники міліції, які спочатку допитували ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а потім його. Коли старший наряду міліції побачив на території АЗС його

автомобіль, він покликав ОСОБА_3 та в присутності якогось чоловіка, запитав ОСОБА_3, як

вона може пояснити вм'ятину на капоті автомобіля, на що вона відповіла, що взяла камінь щоб поцілити по склу, а поцілила по капоту автомобіля. Співробітники міліції посміхнулись, сказали нехай ОСОБА_3 їде на експертизу, якщо експертиза покаже що були побої, то вони будуть ним займатися.

Потерпіла, малолітня ОСОБА_3, допитана в судовому засіданні за правилами, передбаченими статтею 354 КПК України за участю законного представника потерпілої ОСОБА_4 та педагога ОСОБА_6, суду показала, що літом 2012 року вона разом з сестрою ОСОБА_2 пасли корів. Її матір ОСОБА_4 в той день зранку посварилась з ОСОБА_1 Вона пішла на дамбу, а коли поверталась побачила, що обвинувачений зі своєю собакою бійцівської породи підійшов до її сестри ОСОБА_2. Собака обвинуваченого почала кидатись до їхньої собаки. Коли потерпіла підійшла до сестри, запитала, чому підходив до неї обвинувачений, на що сестра їй відповіла, що обвинувачений ображав їх та її матір нецензурними словами. Після вони погнали корів, а коли повертались близько обіду, до неї з лівої сторони до траси біля АЗС підійшов обвинувачений і почав «крутити» праве вухо. Після підійшла її сестра та почала вимагати від обвинуваченого, щоб останній припинив свої дії, на що останній кинув сестру на землю, в результаті чого вдарилась головою. Потім вони з території АЗС пішли. Обвинувачений пішов за ними і штовхнув потерпілу ОСОБА_3 на трасу, а потім біг за ними до лісу. Наздогнавши, штовхнув ОСОБА_2 і вона вдарилась головою об стовп. Вказала, що в неї були подряпини на тілі та рана на правому вусі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснила, що 24 серпня близько 08 години ранку вона з сестрою ОСОБА_3 та матір'ю ОСОБА_4 гнали корів біля АЗС. В цей час до них підійшов обвинувачний і почав забороняти випасання корів біля території АЗС і кричати на матір потерпілих та бити каністрою корову. Матір потерпілих сказала обвинуваченому, що може пасти корів де завгодно і поїхала. Після вона з сестрою ОСОБА_3 відійшли від території АЗС близько 900 метрів і продовжили випасати корів біля балки. Потім, коли ОСОБА_3 відійшла від неї на іншу сторону балки, до неї підійшов обвинувачений, з собакою. Підійшовши, почав ображати її сестру та матір, на що вона заперечувала та просила припинити образи. Потім собака обвинуваченого почала «кидатись» на потерпілу. Оскільки з потерпілою теж були собаки, її собаки почали гучно гавкати на собаку обвинуваченого. Обвинувачений почав відтягувати за задні лапи свою собаку, яка була великою та великими зубами від потерпілої. Після чого, обвинувачений забрав свою собаку і пішов на територію АЗС. Біля 11 години 24 серпня 2012 року вона з сестрою ОСОБА_3 почали гнати корів на тирло пити. Одна корова відбилась від стада до трансформаторної підстанції біля АЗС. ОСОБА_3 ОСОБА_3 побігла за коровою. Потім вона почула, що її сестра кричить. Підбігши до неї вона побачила, що обвинувачений крутить ОСОБА_3 за вухо, на що вона просила обвинуваченого припинити такі дії. На спину обвинуваченому вона не стрибала, а відштовхнула. Після чого обвинувачений вдарив її кулак у голову і потерпіла впала на землю. ОСОБА_3 почала кричати на обвинуваченого і просила припинити її бити на що обвинувачений почав бити ОСОБА_3 ногами по різним частинам тіла. Коли потерпіла ОСОБА_2 намагалась припинити дії обвинуваченого, останній знову вдарив її рукою в область голови, від чого вона знову впала на землю. Потім вона з сестрою з території АЗС пішли. Вона побігла до дому, а ОСОБА_3 в сторону лісу. Потерпіла побачила, що обвинувачений побіг за ОСОБА_3 до лісу. Коли вона прибігла додому, то там нікого не було. Протерпіла прийшла до сусідки і з її телефону зателефонувала тітці ОСОБА_7, якій повідомила про те, що з ними трапилось. Наполягала на тому, що жодної машини на трасі біля території АЗС не було, не було також й інших людей на самій території АЗС крім обвинуваченого і її з сестрою ОСОБА_3. Вказала, що її дійсно оглядала медсестра ОСОБА_8.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненому підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, з показань обвинуваченого вбачається, що він рукою крутив за вухо потерпілу ОСОБА_3 та скинув зі своєї спини потерпілу ОСОБА_2, яка після чого впала на землю.

З показань потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слідує, що обвинувачений, при обставинах викладених в обвинувальному акті, наніс їм легкі тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що вона не є безпосереднім свідком побиття влітку 2012 року дівчат ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Дізналась про побиття зі слів

ОСОБА_2, яка зателефонувала їй на мобільний телефон і повідомила про це. Оскільки вона

працює на базі відпочинку, яка знаходиться неподалік від АЗС, приїхала швидко на АЗС та вказала обвинуваченому на його поведінку. Обвинувачений сказав їй, про те, щоб вона робила, якби її взивали нецензурною лайкою. Свідок бачила, що потерпілі були заплакані, ОСОБА_3 держалась за вухо, а ОСОБА_2 держалась за голову. Потім ОСОБА_2 забрала швидка медична допомога.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_8 суду показала, що 24 серпня 2012 року вона знаходилась в себе вдома та до неї приїхала її сусідка ОСОБА_4 і повідомила, що її дівчат побив заправник. Прийшовши до неї додому свідок побачила, що діти брудні, «викачані», у ОСОБА_2 була нудота, у меншої доньки ОСОБА_3 були красні вуха, подряпини. У обох дівчат були подряпини на руках і ногах. Вони сказали що їх побив хазяїн автозаправної станції. Оскільки в неї медична освіта, вона порадила негайно звернутись до лікаря, оскільки вважала, що у ОСОБА_2 струс головного мозку.

На думку суду, показання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повністю узгоджуються між собою, а також узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, висновками судово-медичних експертиз від 18 липня 2013 року №272, 273, а також частково з показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, що дає право суду вважати їх правдивими та об'єктивними.

Вина обвинуваченого у вчиненому підтверджується також змістом документів кримінального провадження, досліджених в судовому засіданні, зокрема:

- витягом з кримінального провадження №12013160230000972 від 09 липня 2013 року, згідно якого 08 липня 2013 року до ЄРДР внесені відомості про нанесення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_3 (а.с.49);

- заявою ОСОБА_4 від 03 липня 2013 року про вчинення 24 серпня 2012 року ОСОБА_1 відносно її дітей кримінального правопорушення (а.с.51);

- висновком судово-медичної експертизи від 18 липня 2013 року № 273, згідно якого у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою правої вушної раковини, перехондрита, які могли виникнути від дії твердого предмету, по механізму удару, можливо в термін та при обставинах, вказаних в протоколі допиту потерпілої від 11 липня 2013 року та за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Утворення даного тілесного ушкодження малоймовірне при падінні з висоти свого росту (а.с.60).

- висновком судово-медичної експертизи від 18 липня 2013 року № 272, зі змісту якого вбачається, що у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку забою м'яких тканин голови, забою м'яких тканин тулуба та кінцівок, які могли виникнути від дії твердого предмету, по механізму удару, можливо в термін та при обставинах, вказаних в протоколі допиту потерпілої від 24 лютого 2013 року та за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Утворення даного тілесного ушкодження можливе при падінні з висоти свого росту з наступним ударом об тупий твердий предмет. В момент нанесення пошкоджень потерпіла та нападник могли знаходиться обличчям один до одного. (а.с.61-62);

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 17 липня 2013 року та фототаблицею до нього, згідно якого потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 детально розповідали та показували, як саме ОСОБА_1 наносив їм тілесні ушкодження (а.с.61-74);

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 17 жовтня 2013 року та фототаблицею до нього, згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 розповів та показав, як він за вухо тримав малолітню ОСОБА_3 та «скинув» зі своєї спини неповнолітню ОСОБА_2 (а.с.81-86).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду показав, що він в кінці літа 2012 року після роботи їхав додому. Неподалік с. Лимани біля АЗС в нього вийшов з ладу автомобіль. Коли він почав його ремонтувати, побачив, що біля АЗС, проходили дві або три корови, яких проганяла дівчина в сторону с. Лимани. Потім, зі сторони колонок на АЗС обвинувачений направився в сторону дівчини, з якою щось обговорювали. Вказав, що обвинувачений схопив цю дівчину за вухо. З протилежної сторони АЗС вибігла друга дівчина, яка стрибнула обвинуваченому на спину. Він повернувся в сторону своєї машини і в цей момент дівчина, яку обвинувачений раніше схопив за вухо, кинула по машині камінь. Обвинувачений

направився до цієї дівчини, а та що була на спині упала. Потім дівчата потікали.

До зазначених показань свідка суд ставиться критично, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілих, які узгоджуються між собою.

Крім цього, зі змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 17 жовтня 2013 року та фототаблицею до нього, вбачається, що свідок ОСОБА_10 розповів та указав на місце де він знаходився та бачив події, що відбувались на АЗС (а.с.78-80). Однак, суд не може прийняти вказані показання свідка, оскільки з фотознімків (фото №2,4) фототаблиці до протоколу проведення слідчого експерименту від 17 жовтня 2013 року вбачається наявність значної відстані між місцем знаходження свідка та місцем події, що фактично унеможливлює з боку свідка таку значну деталізацію події щодо інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.

Показання свідка ОСОБА_11 суд до уваги не приймає, оскільки вказаний свідок не була допитана в ході досудового розслідування, не заявлялась обвинуваченим під час досудового розслідування і взагалі не згадувалась ним під час проведення слідчих дій, в тому числі слідчого експерименту від 17 жовтня 2013 року, протокол проведення якого, досліджений в судовому засіданні.

Посилання обвинуваченого на той факт, що він як «правша» не міг схопити лівою рукою малолітню ОСОБА_3 за праве вухо, ніякого правового значення не має, оскільки органом досудового розслідування взагалі не конкретизується якою саме рукою обвинувачений схопив малолітню за вухо.

Крім цього, показання обвинуваченого, що він «взяв» малолітню ОСОБА_3 за ліве вухо, спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які узгоджуються між собою, а також висновком судово-медичної експертизи від 18 липня 2013 року №273, згідно якого у малолітньої ОСОБА_3 мали, серед іншого, тілесні ушкодження у вигляді забію правого вуха.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого доведеною і кваліфікує дії обвинуваченого за частиною 2 статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання суд визнає скоєння кримінального правопорушення відносно малолітнього.

Враховуючи обтяжуючу покарання обставину, а також, що ОСОБА_1 скоїв злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, не працює, суд вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді громадських робіт, при цьому, призначене судом покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов прокурора Жовтневого району Миколаївської області, заявлений в інтересах держави в особі Миколаївської обласної дитячої лікарні, про стягнення вартості понесених витрат закладом охорони здоров'я, де лікувалася потерпіла, в сумі 3483,37 грн., згідно з положеннями статті 1166 та частин 1, 3 статті 1206 ЦК України підлягає задоволенню.

Речові докази в справі відсутні.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралась.

Цивільний позов прокурора Жовтневого району Миколаївської області, заявлений в інтересах держави в особі Миколаївської обласної дитячої лікарні задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь обласного бюджету м. Миколаєва (р/р 31415544700001, код ЄРДПОУ 37992030 в ГУДКСУ в м. Миколаєві Миколаївської області, МФО 826013) вартість понесених витрат закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2, в сумі 3483,37 грн.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Потерпілим надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО