Рішення № 37369342, 21.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.14р. Справа № 5005/1392/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Навчальна книга -Богдан", м. Тернопіль

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 27 807 грн. 37 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Захарчук А.П. - представник, дов. від 03.11.2008р. №ВБ-03/11-0233 (був присутній у судових засіданнях 02.10.2012р. та 13.02.2014р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. від19.11.2013р. б/н.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 18.02.2014р.

Позивач просить стягнути з відповідача 25 602 грн. 61 коп., що складає: 17 865 грн. 15 коп. - заборгованості за продукцію, поставлену відповідно до умов договорів від 27.02.2008р. №38 та від 22.01.2009р. №22, 2 093 грн. 55 коп. - пені, 1 031 грн. 75 коп. - річних та 4 612 грн. 16 коп. - інфляційних.

Відповідач у відзиві (вх.№15829/11 від 09.03.2011р.) на позовну заяву позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що: - додана до позову накладна від 07.02.2008р. №496 на суму 3 932 грн. 97 коп. видана раніше укладення договору від 27.02.2008р. №38, на який посилається позивач; - за період дії договорів від 27.02.2008р. №38 та від 22.01.2009р. №22 відповідачем на адресу позивача було здійснено 37 платежів на загальну суму 36 296 грн. 00 коп., що перевищує суму зазначених у позові накладних та суму позову.

Позивач у поясненнях (вх.№21394/11 від 29.03.2011р.) на відзив ОСОБА_1 зазначає, що: - накладна від 07.02.2008р. №496 на суму 3 932 грн. 97 коп. є належним доказом, який підтверджує факт поставки товару, прийняття його відповідачем, а тому є підставою виникнення у відповідача обов'язку оплати товару; - правові відносини по поставці товару між сторонами тривають з 2006 року відповідно до договору поставки від 27.10.2006р. №27; - чеки, які надані в якості доказу здійснення оплати за продукцію, свідчать про отримання коштів ОСОБА_4, а не ТОВ "Видавництво "Навчальна книга-Богдан"; - квитанція від 13.03.2008р. №ПН 112737 на суму 600 грн. 00 коп. не містить реквізитів договору та накладної, згідно яких здійснена оплата товару.

Відповідач у відзиві (вх.№9330/14 від 10.02.2013р.) на заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами просить в задоволенні заяви та в задоволені позовних вимог відмовити, оскільки: - посилання позивача на наявність договору поставки від 27.10.2006р. №27, як на підставу для включення накладної від 07.02.2008р. №496 до позову, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки правовідносини за цим договором не є предметом розгляду у даній справі; - термін дії наданого позивачем договору поставки №27 скінчився 27.01.2007р. і будь-яких звірок стану розрахунків за ним сторонами здійснено не було, а тому встановити наявність факту поставки за цим договором та накладною, а також відповідної заборгованості неможливо; - твердження позивача про формальний характер переукладення договорів також не заслуговує на увагу, оскільки воно протирічить нормам матеріального права; - відповідачу не надходило акту звірки взаємних розрахунків від позивача; - раніше наданий позивачем разом із супроводжувальним листом від 25.09.2012р. №ВБ/Л-0263 акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.09.2012р., не може бути належним доказом та розглянутий, оскільки містить лише підсумкову суму сальдо на користь позивача 17 065 грн. 77 коп. без зазначення повного переліку господарських операцій з їх натуральним і грошовим відображенням та стану розрахунків, що, у своїй сукупності, унеможливлює його розгляд; - у розрахунках за договором мало місце здійснення відповідачем переплати у сумі 31 413 грн. 42 коп. (38 326 грн. 82 коп. - 6 913 грн. 40 коп.); - накладні на поставку товару не можуть бути належними доказами в обґрунтування заявлених вимог; - платіж у сумі 600 грн. 00 коп. був здійснений в межах дії договору поставки №38, інших договорів між сторонами у цей період не укладалось.

Позивач у заяві (вх.№10420/14 від 13.02.2014р.) про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача 24 230 грн. 27 коп., що складає: 17 065 грн. 77 коп. - заборгованості за продукцію, поставлену відповідно до умов договорів від 27.02.2008р. №38 та від 22.01.2009р. №22, 1 967 грн. 21 коп. - пені, 958 грн. 70 коп. - річних та 4 238 грн. 59 коп. - інфляційних.

В подальшому позивач у заяві (вх.№10423/14 від 13.02.2014р.) про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 27 807 грн. 37 коп., що складає: 17 065 грн. 77 коп. - заборгованості за продукцію, поставлену відповідно до умов договорів від 27.02.2008р. №38 та від 22.01.2009р. №22, 1 967 грн. 21 коп. - борг по пені, 958 грн. 70 коп. - борг по річним, 4 238 грн. 59 коп. - борг по інфляційним, 1 738 грн. 20 коп. - втрати від інфляції та 1 838 грн. 90 коп. - проценти за користування коштами.

Відповідач у відзиві (вх.№11158/14 від 18.02.2014р.) на заяву про збільшення позовних вимог не змінює своїх заперечень та їх обґрунтування, які повністю підтримує, та зазначає про те, що позивач пропустив строки позовної давності для стягнення 3% річних, втрат від інфляції та пені без поважних причин, а тому збільшення цих вимог є неправомірним.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2011р. у справі №5005/1392/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Навчальна книга - Богдан", м. Тернопіль до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг про стягнення 25 602 грн. 61 коп. провадження у справі було припинено на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014р. у справі №5005/1392/2011 було скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2011р. у справі №5005/1392/2011.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2008р. між Видавництвом "Навчальна книга-Богдан", як продавцем, та Приватним підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, було укладено договір №38 поставки видавничої продукції Видавництва "Навчальна книга-Богдан" (надалі - Договір поставки №38), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується доставляти покупцю продукцію, а покупець оплачувати продавцю видавничу продукцію; видавнича продукція передається продавцем покупцеві в асортименті і кількості, що визначені усною домовленістю, котра підтверджується товарними накладними, які є невід'ємною частиною даного Договору; в накладних вказується асортимент, кількість і ціна кожного виробу; накладна є документом, який зобов'язує покупця оплатити поставу (пункт 1.2 Договору поставки №38).

На виконання вказаного Договору поставки №38 позивачем відповідачу було поставлено продукцію на загальну суму 10 579 грн. 87 коп., про що свідчать накладні з підписом відповідача про отримання продукції від 28.02.2008р. №864 на суму 1 073 грн. 50 коп., від 28.02.2008р. №865 на суму 2 253 грн. 10 коп., від 12.05.2008р. №2088 на суму 1 277 грн. 87 коп. та від 11.08.2008р. №3395 на суму 5 975 грн. 40 коп.

Відповідно до пункту 3.2 Договору поставки №38 покупець зобов'язується провести повний розрахунок за поставлену продукцію не пізніше, ніж через 24 банківських дні з дня одержання продукції; день одержання продукції визначається датою на накладній.

22.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Навчальна книга-Богдан", як постачальником (продавцем) та Приватним підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, було укладено договір поставки №22 (надалі - Договір поставки №22), відповідно до пункту 1.1. якого предметом договору є друкована та інша продукція, вказана у специфікації (додаток №1 до договору); постачальник зобов'язується передавати покупцю товар (друковану та іншу продукцію) у встановлені даним договором строки, а покупець зобов'язується приймати цей товар і оплачувати його на умовах даного договору (1.2 Договору поставки №22).

Перелік (асортимент), кількість, одиниця виміру та ціна товару встановлюється у Специфікації (пункт 2.1 Договору поставки №22).

На виконання вказаного Договору №22 позивачем відповідачу було поставлено продукцію на загальну суму 3 352 грн. 31 коп., про що свідчить накладна від 06.03.2009р. №911 на суму 3 352 грн. 31 коп.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору поставки №22 покупець оплачує товари за цінами, вказаними у накладних, сформованих відповідно до Специфікації, яка діє на дату замовлення товару; порядок розрахунків (оплати) за поставлений товар передбачається у додатку №2 - Додаткові умови (умови оплати товару, знижка, кредитний ліміт).

Згідно з пунктом 1.1 Додатку від 22.01.2009р. №2 до Договору поставки №22 „Додаткові умови (порядок оплати товару, знижка, кредитний ліміт)" поставка товару здійснюється продавцем після одержання від покупця передоплати в розмірі 50% вартості продукції.

Покупець зобов'язується провести повний розрахунок (оплату) за поставлений товар не пізніше, ніж через 24 банківських днів з дня одержання товару; день одержання товару визначається датою на накладній (пункт 1.2 Додатку від 22.01.2009р. №2 до Договору поставки №22 „Додаткові умови (порядок оплати товару, знижка, кредитний ліміт)").

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, остаточний строк оплати за отриману продукцію за накладними від 28.02.2008р. №864 та від 28.02.2008р. №865 настав 02.04.2008р., за накладною від 12.05.2008р. №2088 - 13.06.2008р., за накладною від 11.08.2008р. №3395 - 15.09.2008р. та за накладною від 06.03.2009р. №911 - 10.04.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за продукцію розрахувався частково.

Отже, з урахуванням часткової оплати заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 132 грн. 80 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Що стосується заборгованості у сумі 3 932 грн. 97 коп. за товар, поставлений відповідно до накладної від 07.02.2008р. №496, то вона не підлягає стягненню з огляду на наступне:

- як вбачається товар за вказаною накладною був поставлений 07.02.2008р., тобто до 27.02.2008р. - дати укладення договору поставки №38;

- посилання позивача на Договір поставки від 27.02.2006р. №27, як на підставу включення заборгованості за накладною від 07.02.2008р. №496 до предмету позову, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки Договір поставки від 27.02.2006р. №27 не зазначено у якості підстави позову, а, відповідно і заборгованість за Договором поставки від 27.02.2006р. №27 не може бути предметом розгляду у даній справі.

Також слід зазначити, що судом не може бути прийняте твердження відповідача щодо сплати ним позивачу заборгованості у сумі 36 296 грн. 00 коп., оскільки з наданих відповідачем на підтвердження чеків та квитанції від 13.03.2008р. №ПН112737 не вбачається, що вказані кошти були сплачені саме відповідачу та саме за Договорами поставки №38 та №22.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.2 Договору поставки №38 за несвоєчасну оплату покупець виплачує продавцю пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 6.2 Договору поставки №22 за порушення покупцем строків оплати, зазначених в пункті 4 та додатку №2 - Додаткові умови, покупець зобов'язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу; у випадку, якщо покупець порушив строк оплати більш ніж на 3 банківських дні, він додатково сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 6.3 Договору поставки №22).

Таким чином, після перерахунку загальна сума пені за несвоєчасну оплату за поставлену позивачем відповідачу продукцію складає 1 432 грн. 83 коп., а саме: - за накладною від 28.02.2008р. №864 - (пеня позивачем не нараховується); - за накладною від 28.02.2008р. №865 - 253 грн. 38 коп. (з 03.04.2008р. по 25.09.2008р.); - за накладною від 12.05.2008р. №2088 - 148 грн. 32 коп. (з 14.06.2008р. по 07.12.2008р.); - за накладною від 11.08.2008р. №3395 - 674 грн. 64 коп. (з 16.09.2008р. по 06.03.2009р.); - за накладною від 06.03.2009р. №911 - 356 грн. 49 коп. (з 11.04.2009р. по 01.10.2009р.).

Проте відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається із матеріалів справи позивач з позовом до суду звернувся 31.01.2011р., тобто поза межами вказаного строку.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається відповідачем заявлено про застосування позовної давності до пред'явлених позивачем вимог (відзив від 17.02.2014р. на заяву про збільшення позовних вимог, т.2., а.с.91).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (Частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Отже, вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, річних та відсотків за користування чужими грошовими коштами, то вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки;

- таким чином, інфляційні нарахування з урахуванням строку позовної давності за період з квітня 2008р. по травень 2010р. після перерахунку становлять 2 681 грн. 41 коп., а саме: за накладною від 28.02.2008р. №864 - (інфляційні нарахування позивачем не нараховується); за накладною від 28.02.2008р. №865 - 673 грн. 57 коп. (з квітня 2008р. по травень 2010р.); за накладною від 12.05.2008р. №2088 - 311 грн. 45 коп. (з червня 2008р. по травень 2010р.); за накладною від 11.08.2008р. №3395 - 1 361 грн. 16 коп. (жовтень 2008р. по травень 2010р.); за накладною від 06.03.2009р. №911 - 335 грн. 23 коп. (з квітня 2009р. по травень 2010р.), а інфляційні нарахування за період з лютого 2011р. (заява про збільшення позовних вимог подана 13.02.2014р.) по листопад 2013р. після перерахунку становлять 425 грн. 81 коп., а саме: за накладною від 28.02.2008р. №864 - (інфляційні нарахування позивачем не нараховується); за накладною від 28.02.2008р. №865 - 74 грн. 61 коп.; за накладною від 12.05.2008р. №2088 - 42 грн. 32 коп.; за накладною від 11.08.2008р. №3395 - 197 грн. 87 коп.; за накладною від 06.03.2009р. №911 - 111 грн. 01 коп.;

- отже, загальна сума інфляційних нарахувань становить 3 107 грн. 22 коп.;

- як вбачається річні після перерахунку за період з 03.04.2008р. по 30.06.2010р становлять 745 грн. 58 коп., а саме: за накладною від 28.02.2008р. №864 - (річні позивачем не нараховуються); за накладною від 28.02.2008р. №865 - 151 грн. 53 коп. (з 03.04.2008р. по 30.06.2010р.); за накладною від 12.05.2008р. №2088 - 78 грн. 40 коп. (з 14.06.2008р. по 30.06.2010р.); за накладною від 11.08.2008р. №3395 - 320 грн. 56 коп. (з 16.09.2008р. по 30.06.2010р.); за накладною від 06.03.2009р. №911 - 122 грн. 89 коп. (з 11.04.2009р. по 30.06.2010р.);

- що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 1 838 грн. 90 коп. за період з 01.07.2010р. по 31.01.2014р., то виходячи з поданої заяви та проведених донарахувань вони фактично є річними;

- після перерахунку річні з урахуванням строку позовної давності за період з 13.02.2011р. (заява про збільшення позовних вимог подана 13.02.2014р.) по 31.01.2014р. становить 1 143грн. 54 коп., виходячи з наступного розрахунку: за накладною від 28.02.2008р. №864 - (річні позивачем не нараховуються); за накладною від 28.02.2008р. №865 - 200 грн. 37 коп.; за накладною від 12.05.2008р. №2088 - 113 грн. 64 коп.; за накладною від 11.08.2008р. №3395 - 531 грн. 40 коп.; за накладною від 06.03.2009р. №911 - 298 грн. 13 коп.;

- отже, загальна сума річних складає 1 889 грн. 12 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Навчальна книга - Богдан" (46002, м. Тернопіль, пр. Ст. Бандери, 34а; ідентифікаційний код 24637417) 13 132 грн. 80 коп. - заборгованості, 3 107 грн. 22 коп. - інфляційних нарахувань, 1 889 грн. 12 коп. - 3% річних, 1 358 грн. 02 коп. - витрат по сплаті державного мита та судового збору та 153 грн. 86 коп. - витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„24" лютого 2014р.