Ухвала суду № 37368955, 24.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22ц/790/639/14р.

Справа № 646/6343/2013 Головуючий 1 інст. Журавель В.А.

Категорія: стягнення боргу Доповідач - Колтунова А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі: Попій Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

07 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики.

Позивач посилався на ті обставини, що 19 листопада 2012 року відповідач взяв у борг у позивача суму коштів у розмірі 14 000,00 доларів США, що в еквіваленті становило 117 600,00 грн. та зобов'язався їх повернути до 21 листопада 2012 року.

На підтвердження договорів позики та погодження сторонами їх умов, відповідачем власноручно була написана розписка в письмовій формі, що відповідає вимогам частини 2 статті 1047 ЦК України.

На теперішній час відповідач зазначену суду боргу не повернув, жодних виплат не здійснював, від зустрічі з позивачем ухиляється.

У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 117 600,00 грн.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 04 лютого 2013 року позов ОСОБА_2 задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сума боргу за договором позики від 19 листопада 2012 року в розмірі 117 600,00 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 03 липня 2013 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення була задоволена.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 04 лютого 2013 року скасовано.

При новому розгляді справи представник позивача підтримував позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на ті обставини, що вказана розписка є безгрошовою, написана відповідачем під примусом та погрозами позивача.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2, під час роботи у нього було виявлено недостачу, тому ОСОБА_1 був вимушений написати вищевказану розписку.

Рішенням Червононозаводського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 19 листопада 2012 року в розмірі 117 600 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 117 600 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, його доводам та запереченням відносно дійсності даної розписки не дано належної оцінки.

Крім того, судом до участі у справі не була притягнута його дружина - ОСОБА_4

Разом з чим, частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним з подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Таким чином, якщо договір позики був укладений в інтересах сім'ї, боржником за цим договором має вважатися подружжя.

Даним рішенням були порушені права його дружини.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримував апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи з ОСОБА_1 на користь позивача грошові кошти у розмірі 117 600,00 грн. суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами був укладений договір займу у письмовій формі.

Оскільки позичальник своєчасно не повернув суму позики, то він зобов'язаний виконати умови договору та повернути обумовлену договором суму.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду, оскільки вони відповідають вимогам ст. ст. 1046, 1048- 1050 ЦК України, зібраним по справі доказам.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що 19 листопада 2012 року ОСОБА_1 була написана розписка, яка підтверджує, що останній отримав у ОСОБА_2 за договором займу грошові кошти у сумі 14 000,00 доларів США, що еквівалентно 117 600,00 грн., які він зобов'язався повернути позивачу до 21 листопада 2012 року (а.с. 90).

ОСОБА_1 факт написання вказаної розписки не заперечував, але вказував, що вона написана під примусом та погрозами позивача.

Разом з тим, із тексту даної розписки вбачається, що розписка написана власноручно, без застосування фізичних дій (а.с. 90).

Доводи відповідача про написання розписка без отримання суми боргу були предметом обговорення суду першої інстанції і їм дана належна оцінка.

Суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідачем допустимих доказів написання розписки без отримання суми займу, не надав.

Разом з тим, допрошені по справі свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт передачі грошових коштів ОСОБА_2 ОСОБА_1 (а.с. 101-103).

Дані свідки підтвердили викладені в розписці факти, у зв'язку з чим суд правильно визнав їх пояснення доказами по справі.

Крім того, у відповідності з правовою позицією Верховного Суду України по справі № 6-63 цс13 (постанова від 18 вересня 2013 року), які відповідно частини 1 статті 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про написання розписки без отримання суми займу, не можуть бути визнані обґрунтованими.

Доводи апелянта відносно того, що судом не вирішений характер спірних правовідносин, яка склалася між сторонами, оскільки вказана розписка була написана у підтвердження недостачі при реалізації товару, не можуть бути також визнані обґрунтованими, так як вони не підтверджені будь - якими доказами.

Не є правовою підставою для скасування рішення суду і доводи апеляційної скарги проте, що справа розглянута у відсутності представника відповідача, оскільки із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача давав пояснення в суді першої інстанції (а.с. 98-99, 04.10.2013 року) та був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи на 20 листопад 2013 року (а.с. 89).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотримання норм матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка, висновків суду вона не спростовують.

У зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст.303, 304, п.1 ч.1 ст. 305, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 315, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили

Головуючий -

Судді: